Прочитаний :  241
|
Творчість |
Біографія |
Критика
МОЛИТВА
„Iз глубини возвах к'Тебі, Господи..."
З тунелів глибоких модерного міста,
Де гуркіт підземок громами рокоче,
Крізь стукіт коліс, крізь скрегіт вагонів,
Крізь гамір людей, крізь свисти кондукторів,
Крізь мури склепінь, крізь тріскіт електрики,
З підземних льохів чужих метрополій,
Взиваю до Тебе, о Господи, вислухай!
Сліпими кротами попід землею,
Попід будинками, під вулицями,
Поміж каналами, в черевах поїздів,
Товпляться люди днями і ночами,
З дому до праці, з праці додому.
Я, поміж ними, здушена, втомлена,
Знуджена буднями, в житті розгублена,
Кличу до Тебе, о Господи, вислухай!
Ти що єси десь на синьому небі,
Від нас закритому хмарами диму,
Фабрик коминами і хмародерами,
Стовпами, вежами, теле-антенами,
Над літаками й швидкими джетами,
Понад ракетами і сателітами,
Десь між сузірями, поза планетами,
Господи, вислухай, кличу до Тебе!
Я, що від давна мандрівцем блукаю
В чужині далеко від рідного краю,
З вічною тугою в серці утомленім,
З мріями-снами ума неспокійного,
З віри жагою душі зголоднілої,
З льохів зневіри, з нор безнадії,
Взиваю до Тебе, о Господи, вислухай,
Біль усмири, душі силу й надію пошли!
|
|
