Прочитаний :  1112
|
Творчість |
Біографія |
Критика
"Тут все не так. Тут все не як тоді..."
Тут все не так. Тут все не як тоді.
Так, як тоді, уже не буде більше.
Рідкого листу кольори бліді,
Немов шматки линялої афіші.
Скінчилася вистава. Ліс пригас.
І свято осені — уже відшумувало.
Ми все зробили, милий, щоб у нас
Тих свят все менше з року в рік ставало.
О, затяжних мовчань отих стіна,
Недбалий жест, необережне слово,
Життя своє безжально й дріб’язкове
Чи ними не труїли ми сповна?
І вже душа як обмілілий став,
І звичною вже стала напівправда.
А ліс чекав: “Ще, може, прийдуть. Завтра...”
Терпляче, до останнього, чекав.
Для нас палив свічки свої кленові,
Беріг разки шипшинових прикрас.
Спізнились, милий. Нашої любові
Збулося свято, тільки, жаль —
без нас...
|
|
