Прочитаний :  342
|
Творчість |
Біографія |
Критика
ВІРШ ОСОБИСТИЙ
Відходиш у ліс, поміж дерев,
скинувши з плеча життя, мов важкий плащ,
відходиш у себе, поміж мовчання,
з нагим тілом наче вірним псом.
Входиш в березу й сняться тобі
чорно-білі сни, стукаєш у листок,
двері тихо відкриваються навстіж
й ввічі ллється зелена повінь.
Входиш у стебла трав і чуєш
гомін предків, входиш у тільця роси
й Божі сльози вмивають твої стопи,
входиш знов у себе й ти — вже світ.
|
|
