Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::

logo

UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

 x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру




Костенко Ліна

Прочитаний : 5232


Творчість | Біографія | Критика

СЬОМЕ НЕБО

Благословляю  ті  сліди,  
благословляю  ті  дороги,  
що  привели  мене  сюди  –  
в  мистецтва  зоряні  чертоги!  

Тут  сьоме  небо,  
верх  бажань,  
мета  духовної  жадоби,  
причина  слізних  уповань  –  
сам  бог  і  всі  близькі  особи.  

Пророки,  ангели,  святі,  
секретарки  і  херувими.  
Благословенна  мить  в  житті,  
коли  сідаєш  поруч  з  ними.  

Блаженна  мить,  священна  мить!  
Але  хай  бог  мене  простить,  
що  я  штовхався  якомога,  
щоб  сісти  ближче  біля  бога.  

Щоб  воскурити  фіміям,  
і  разом  випити  сто  грам,  
і  щоб  сподобитись  тих  страв,  
що  божий  кухар  готував.  

О,  божа  велич  неземна!  
О,  запах  редьки  і  вина!  

Закурить  бог  –  і  від  цигарки  
на  небі  створюється  хмарка.  
Бог  плюне  в  космос  –  цілу  мить  
здається,  що  зоря  летить.  
А  як  гикне,  то  що  й  казать?  –  
всі  гості  покотом  лежать.  

І  я  лежу,  і  я  тремчу:  
а  що,  як  милість  обмине  –  
бо  не  поплеще  по  плечу  
простого  смертного,  мене.  

Є,  правда,  чутка,  що  і  він,  
не  кажучи  лихого  слова,  
земного  батька  простий  син,  
в  боги  потрапив  випадково.  

Та  –  нічичирк!  
Бо  хто  ж  не  зна  –  
у  нього  сила  неземна.  

Що  Саваоф?  Старий  дивак.  
Із  глини  сотворив  людину.  
Оце  так  бог,  оце  мастак!  
Перетворив  її  у  глину.  



Нові твори