Нехай вже швидше сонця промінь: Зігріти землю нашу, душу! - Бо ж сліз отих, як весни повінь, Що залила навколо сушу. Так, плачемо, та є надія, Що бачить день у сяйві сонця, І віра наше серце гріє - Вона не знає зовсім донця! 27.04.2015
ID: 577548 Рубрика: Поезія, Громадянська лірика дата надходження: 27.04.2015 23:41:43 © дата внесення змiн: 01.11.2015 21:51:56 автор: Людмила Дзвонок
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie