Жорсткий контраст погоди і подій,
Навколо сонце і весняний аромат.
Здавалося, весна раніше – порадій,
А не бери калашник і стріляй.
Сирени проривалися крізь спів
Пташок у теплих шиферинах,
А потім жах і порожнеча слів,
Усе в душі лежить в руїнах.
«Небесна сотня» свічками сповита,
Герої з плоті й крові в ній були,
Батьки, сини і ще вчорашні діти
З щитами проти снайперів пішли.
Хтось молиться і розтирає сльози,
А хтось погрожує і лається при змозі,
Збирає сили, засоби помститись,
А інші вже не знають, що робити.
Життя піде своїм лінивим кроком,
Рутина залишить нам мало часу,
Ще довго буде недовірлива волога
У тих, що вийшли з пекла в касках.
«Небесна сотня» буде на вустах,
А потім в спогадах важкого серця.
І лиш у тих, що їх востаннє цілував,
Ця рана кровоточитиме, як уперше.
23/02/2013 р.