Шануймо роздуму неспішний ритм.
Адже не вадить інколи згадати,
Що зник безславно всемогутній Рим
І два життя не проживуть магнати.
Мізерний вміст огрому суєти!
Правдиве щастя – серцем осягти
Замислену мелодію кларнета
І тишу, крізь яку летить планета.