З`їдає ранок
Сонячні медИ,
Присісти б можна
На ріжок плацкарти,
Та, усміхнувшись
В буйність бороди,
Січневий день в вікно
Вставляє жарти
Ховає потяг
Потайний тунель,
І випускає серед
Царства лісу -
Понад смереки
Сонце, як морель,
А між ялин дівча,
Немов Аліса
Із задзеркалля
В звичний
Перестук
Невиспаний кондуктор
Повертає,
І смачно позіхає
Ноутбук,
Протерши очі
Біля склянки
Чаю…