Вже досить збирати листя,
Опале давно без цвіту,
Я просто залишився лишнім
У своїм двадцять п’я тім віку…
Вже годі тікати за сонцем,
Крізь холоду кличе лютий,
Я зістався тобі незнайомцем
У країні своєї спокути…
Вже стане несказаних слів,
Чи сказаних просто лишніх,
І знаєш, вже падає сніг,
А я залишився колишнім…
