Вже початок літа, ще до жнив далеко,
Ще в гніздечку всілися молоді лелеки,
Ще дзвенять у лузі, доспівають трави,
Ще палають золотом сонячні заграви.
По шляху закуренім мчаться сірі коні,
Скочив з переляку кіт на підвіконня,
Учепився кігтями у віконну раму
Поки десь блукає по закутках ранок.
Ще дзвенять в садочку солов’їні трелі,
Ще колише місяць золоті качелі.
Так медово пахне на світанку липа,
Шепчеться колосся, доспіває жито.
А земля квітує, горнеться до тебе,
Дивиться очима голубого неба.
Літо доспіває, робить чудеса
І з любові й радості зіткана душа.