Народила мати,
Як би це сказати,
Цапа-відбувайла.
Ех, доле моя, доле.
Цапа-відбувайла.
Кинула дитину
У чужу хатину.
Ех, доле моя, доле.
У чужу хатину.
Збиткувались люди.
Зло чинили всюди.
Ех, доле моя, доле.
Зло чинили всюди.
Всі дитя шпинали,
За дурненьке мали.
Ех, доле моя, доле.
За дурненьке мали.
Виросло у бідах,
А робити ніде.
Ех, доле моя, доле.
А робити ніде.
Заміжжя невдале -
Все життя пропало.
Ех, доле моя, доле.
Все життя пропало.
Ні сім"ї, ні статку,
Ні своєї хатки.
Ех, доле моя, доле.
Ні своєї хатки.
Постаріла рано.
Смерть зустріла радо.
Ех, доле моя, доле.
Смерть зустріла радо.
Нащо було, мати,
Це життя давати
Цапу-відбувайлу?
Ех,доле моя, доле
Цапа-відбувайла.
На Землі править зло. Поки такий порядок діти й будуть народжуватися на горе-біду. Але так буде не завжди. Коли зміниться влада ця то буде так як в Біблії сказано в Ісаїя 65:23Не будуть вони трудитися марно
чи народжувати дітей на горе...
Ваш твір проникає до глибини душі своєю правдивість, бо такі випадки не поодинокі.
Чудова поезія в народному стилі 
на жаль...так буває...
