Мабуть ці затяжні дощі
В дорогу проводжають осінь,
А нам вона ще сниться й досі
З букетом хризантем в руці.
І як чаклункою в лісах
Все прикрашала так майстерно,
Що дивувалось навіть небо
Такій палітрі в кольорах.
Та всім відомо - в світі цім,
Нічого не триває вічно,
І ці дощі - це не трагічність,
Кожна пора прекрасна в нім.
Галина Грицина.
