ЛУШПИ́ННЯ, я, сер.
1. Шкірки деяких овочів, фруктів і т. ін., звичайно неїстівні; лушпайки. Маруся усе прибрала.. і лушпиння з яєць повкидала у піч (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 6
; Мати на стіл поставила вечерю: варену картоплю в лушпинні, три цибулини й сіль (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 69).
2. Тверде покриття насіння соняшника, проса, гречки і т. ін., яке звичайно легко відділяється від зернятка; лузга. Насінням, як коники в траві, тріскотять [дівчата і хлопці>. І на землю лушпиння цвітом білим сиплеться (Андрій Головко, II, 1957, 125); З лікувальною метою вживається лушпиння плодів квасолі (Лікарські рослини.., 1959, 173).
3. чого, яке, перен. Про що-небудь зовнішнє, що прикриває суть, справжній зміст, характер чогось. Чуйний читач розрізнить серед цих [молодих поетів> шукань і шлях до справжніх знахідок, і ..лушпиння «новаторства заради новаторства» (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 261).
