Я вічна птаха в синьонебі,
Лечу собі у дальній край.
Лечу і бачу все навкруги,
Що коється на білім світі.
Скільки ж у світі є кохання,
Скільки ж у світі є брехні.
Таке ж наше життя,
Така ж наша доля.
Наше життя складається із фарб,
Вони яскраві,
Вони тьмяні,
Є різні кольори у них.
Адже, життя наше,
Яскраве і похмуре,
Воно прекрасне,
Воно потворне.
І в цьому весь,
Від цього кайф.
