Поринувши у глиб,
свого бентежно хворого тобою мозку,
Я зрозумів. Я хочу тиші.
Я хочу, щоб плин часу зупинився назавжди,
в ту мить, коли тебе я уявляв,
коли цим способом,
безсоромно собі в лице брехав,
годуючи свій страх надіями на гірше.
Коли в собі я промовляв,
все тихше й тихше..
-\"Я втомився.\"
