У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,
Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів
Розенкранцом, не схильним страждать.
Світло-збурення вгаданих мрій
У цілунках не завжди зугарне -
Не слідкуй за менгіром надхмарним,
Над ордою, що палить пирій.
Говори, говори прозапас,
Неважливо — розлого чи гарно.
Протилежне рятує від змов
І стихій некерованих мас.
р/s
https://www.youtube.com/watch?v=OlsTFUMBLW8
