- Сину, пора вставати - чергу займати по хліб...
- Я спати хочу. А можна хоч півгодини полежати...
- Не можна. Черга велика буде і тоді доведеться іще довше стояти...
- А дід Панас теж стоїть у черзі як всі інші ?
- Гадаю, що йому залишають 2 буханки свіжого запашного, бо він повинен концентруватися на дитячих казочках.
- А для дорослих теж є казочки ?
- Гм, цікаво... Так, є.
- І хто їх розказує ?
- Багато знатимеш - швидко старим станеш. Слухай мене уважно : якщо будеш чемним, тато купить тобі велосипед "Евріка". І домашні шкільні завдання у ті дні, коли ти ходиш до хлібного магазину, я не перевірятиму.
- І даси мені різник хліба з вишневим повидлом ?
- Звісно ! І з цукром також.
- Ура !
- Ось твоя манна каша, поїси і швиденько до краму. Через годину тебе змінить твій молодший братик. Домовились ?
- А морозиво домашнє зробиш у неділю ?
- Зроблю - зроблю. Давай вже збирайся. Зачекай : гроші забув. Ось 40 копійок.
- І 15 зверху на пиріжки.
- Ну хитрий який. Гаразд. Бери.
- Хто тут останній у черзі ?
- Ми всі останні, тому і дожили до цього краху. Полиці порожні, зате обіцянок повно. Перебудова зайшла у тупік.
- До мавзолею у москві певно менше чекання, аніж за продуктами на периферії.
- Ілліч у снах не міг собі уявити, що така славна абревіатура "с р с р" стане синонімом позову до звичайного туалету...
- Під час діареї !
- Хоч би було чим... Усюди ж доводиться довго стояти в надії хоч щось купити...
- Ну чому так песимістично. Кабачкова ікра і морська капуста є в асортименті. Саме вони і провокують вищезгадану діарею.
- Ну ви взагалі той во...
- Товариші, зберігайте здоровий глузд.
- І почуття гумору як у Штепселя й Тарапуньки.
- Помер Тарапунька. Один Штепсель залишився.
- Шкода... Як вони вміли підбадьорити. Ех, такі постаті відходять...
- Усі там будемо...
- Тут жіночка займала чергу перед мною... Казала - за хвилю прийде.
- Ну що то за народ такий пішов. Або стоїш у черзі, або йдеш собі кудись інде.
- Шановний, акуратніше. Ця жіночка - мати 5 дітей. Героїня ! У неї вдома дуже багато роботи. Усіх нагодувати, одягнути, навчити...
- Тепер багато героїв, а толку мало. Усе йде шкереберть. От колись були справжні герої - землю нашу врятували від гітлерівської навали.
- А ви не читали секретні матеріали у періодиці. Виявляється, був пакт Молотова - Ріббентропа про взаємний ненапад. Наші із німцями поділили Польщу у 1939 році і провели спільний воєнний парад в білоруському Бресті. І це ще не все. Бартер одне одному влаштували. Ми їм пшеницю вагонами везли, в вони нам потому "подякували"... Ще й сфери впливу поділили між собою. А через 2 роки - Брестська фортеця й пекло на Землі.
- Де ви це знайшли ?
- У газеті "Совершенно секретно".
- Уже не секретно.
- Ну і діла. Такого прочитаєш, потім спати не можеш.
- Коли хліб привезуть ?
- Через півгодини.
- І що ще написали у тих секретних матеріалах ?
- Радянсько - фінська війна. Чули про таку ?
- Та скільки вже можна про війни ! Діти стоять, усе слухають.
- Не перебивайте мене. Хай знають. Як виростуть, підуть у солдати. Бо неспокій у світі вирує завжди.
- Та говоріть вже про щось інше.
- Чули, в Чернівцях діти почали раптом лисіти.
- Чорнобиль, мабуть.
- Ні. Щось інше, бо більше ніде такого нема.
- Влада коментує це ?
- Та що влада. Вона завжди усе приховує...
- І бреше мов той галасливий пес у вуйка Федора.
- Тихіше - тихіше. Люди, не нервуйте. Колись ще не так важко приходилося, але вижили.
- Ага, хтось вижив, в решту - в могили або на заслання.
- Коли хліб той привезуть ?
- Скоро.
-:Мене "Скора" швидше забере. Мені щось зле.
- Хто має валідол ?!.
- Я теж сердечник. Візьміть.Під язик кладіть і швидко смоктати. Зараз має пройти.
- Ось прийшла жіночка, котра займала місце.
- Ставайте, будь - ласка. Трохи тісно, та ніц не вдієш.
- У мене вдома іще тісніше. Та нічого страшного нема.
- І нічого доброго не видно.
- Видно ! Хліб везуть !
- Хто це без черги пхає ? Ач, пре, ніби трактор "Білорус"...
- Я ветеран праці. Маю ноги слабі. Не можу стояти довго.
- Принесіть на другий раз стільчик собі.
- Таки доведеться.
- Та пропустіть того ветерана, хай уже не маячить стільки перед вітриною !
- Громадяни, трохи розійдіться, бо треба хліб на прилавки покласти.
- Навіщо на прилавки. Одразу по 2 буханки на руки прямо із ГАЗОНу і все. Продавчиня порахує гроші. Очевидно, не стане на всіх.
- А булочки привезли ?
- Вам з маком чи з м'ясом ?
- Та не слухайте їх. Булочок сьогодні не привезли. Проте хліб спекли двох сортів : білий та сірий.
- Це вже прогрес !
- Партія таки дбає про нас !
- Не пускайте оту бабцю наперед. Вона потім цілий день вдома сидить, може і в черзі постояти. Не перший раз отаке творить.
- Вона хворіє часто. Майте совість, будьте толерантними до ближнього.
- А я запізнююся на роботу !
- Робота не вовк. У ліс не втече !
- А я - до школи !
- Школа може почекати. З неї мало користі. Опісля потрібно заново вчитися уже дорослому життю.
- А це хто без черги пройшов ?!.
- Заберіть його звідси. Ми тут його не бачили.
- Чоловіче, як вам не соромно !
- Та це ж лікар ! Схаменіться нарешті. Він може мати складних пацієнтів або операцію сьогодні !
- Пацієнти - тут ! Дуже добре ! Бо зараз йому буде робота ! Ще якась підпільна особа лізе до прилавка.
- Не пускайте її ! Тягніть за руку !
- Не смикайте мене, будь - ласка. Я вам нічого не винна !
- Я вас не бачив тутка. Хоча, стійте. Впізнав. Ви із місцевої бібліотеки ? Точно - точно ! Духовна їжа вже не ситна ?
- Вставай прокляттям занедбаний весь світ голодних і рабів !
- Ого, стихійний хор організується. Беріть мене до компанії ! Я знаю ноти !
- Дивись, щоб хліба тобі вистачило, диригент...
- Ви люди чи хто ?
- У голодні часи люди стають далекими від ідеалів людей...
- Теж філософ знайшовся. Ніцше, їй богу.
- Ніцше у Бога не вірив.
- І комуністи теж не вірять. Звідси усі проблеми.
- 2 гудзики відлетіли з моєї куртки ! Не штовхайте мене !
- А і мене тільки один відпав !
- Хліб закінчився !
- О, жах який ! І що тепер робити ?
- Сухарі сушити !
- Так треба мати з чого !
- Завтра приходьте зранку !
- Ну певно, що не ввечері...
- Не сумуйте дуже. Хто захоче, можу дати рецепт приготування домашньої хлібини. По смаку - не гірше від пекарні.
- Авжеж, ото зараз піду додому і займуся приготуванням різновиду продукту номер один.
- А я таки занотую. Диктуйте !
- Які ви молодці ! Таки взяли !
- Гурт - сила ! Булочок, правда, не привозили. Нелегко було. Багато людей чомусь чергу взагалі не вважали за щось серйозне. У таких справах спритність означає результат. З тата - велосипед "Евріка" !
- І морозиво домашнє в неділю !
- Ну, коли привезуть велосипеди, він ще не знає. І продавець теж. Я розмовляла. Та якщо з'являться такі, одразу ж купить.
- Перспектива, так собі.
- Перспектива завжди є. Будьте оптимістами. Наступного разу вже я буду штурмувати хлібний.
- Тут головне - тактика. Як тільки чуєш шум "ГАЗОНу" одразу ж складаєш комбінацію у голові, якби найшвидше добратися до вітрини.
- Якщо дасте подивитися телевізор трохи довше, ми можемо піти. Практику маємо.
- Ох, ви мої кмітливі й винахідливі. Забагато привілей матимете. Піду я. А ви не забувайте про розв'язання домашніх завдань.
- А у мами є запасні гудзики від її улюбленої блюзи ?
-
ID:
1042507
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 27.06.2025 00:27:46
© дата внесення змiн: 28.06.2025 16:23:35
автор: Мандрівник
Вкажіть причину вашої скарги
|
