Пристрасть вогнем малює візерунки,
Танцює в серці без жодної спунки.
Від дотику твого запалюю світ.
Мій вогонь!
Мій ранок!
Мій зореліт.
Як же це файно,
Як же красиво!
Ти - мелодія,
Я - струна чутлива.
У екстазі тоне ніжний інструмент,
Любов наш оркестр,
Наш дивний момент.
Очі як море.
В них тонути мрію,
З тобою летіти в обійми стихії.
Кожен твій погляд - загадка й таємниця.
Моя любов,
Ти - моя блискавиця.
Кожен твій погляд - загадка й таємниця.
Моя любов,
Ти - моя блискавиця.
Як же це файно,
Оце так картина.
Як же красиво!
Ти - мелодія,
Я - струна чутлива.
У екстазі тоне ніжний інструмент.
Любов наш оркестр
В цей дивний момент.
У крові буря почуттів,
У серці - запал.
Він грає на струнах,
Крошить.. метал.
Цей ритм нас веде у світи незнані.
Любов - наш вічний вогонь у тумані.
Як же це файно,
Як же красиво!
Ти - мелодія,
Я - струна чутлива.
У екстазі тоне граціозний інструмент.
Лунає оркестр..
Кумедний момент -
пристрасть полум'ям пише по тілу.
Ми це зуміли.
Ми це зуміли.
ѾѾѾ
Віками у війнах
людей убивали,
Втілювали на благодатній землі
нечесті плани.
Убивали тих,
хто їм мішав.
Кого б убити
народ їх їм не дав.
Вбивали ремесленників,
Вбивали й акторів,
Вбивали творців
Й мастрів мови.
Вбивали музик,
Вбивали й поетів.
На жернова,
без всяких куплетів.
А саме цінне - навчитись любити,
Учитись постійно літати й творити.
А їм би лишень, щоб убити.
Душу й життя - погубити.
Як можна у світі цім живи,
Навкруги ж - паразити!
Самі в стороні,
Кращі із кращих згинуть в борні.
В борні нізащо,
Яку веде зло.
Щоб не палало ні Сонце вгорі,
Щоб було гірно на чужині.
Боляче, боляче,
все це мені.
Це розуміти, це відчувати.
Знову і знову звести ката на трон,
а потім страждати.
Цей плач ..в унісон.
***Про козу і машину***
-Ой лихо, лишенько, сину!
Моя коза та на чужу машину..
Що за скотина.
- Вона ж не знала, що то - машина.
ID:
1041289
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 09.06.2025 05:35:15
© дата внесення змiн: 09.06.2025 08:34:38
автор: oreol
Вкажіть причину вашої скарги
|
