| Сторінки (10/912): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Як легко й просто знищити Себе у Собі
Замкнувшись із спокусами без міри.
Незчуєшся, як запанує пустота у тобі
І темінь перекреслить Символ Віри.
Будеш блукати в темряві один під Сонцем,
Не помічаючи ні Променів, ні Світла,
А Холод проникатиме все глибше
У кожен закуток душі, що лиш тобі помітний.
Тобою опанує Срах, Байдужість, Відчай, Недовіра...,
А може й Лють до всіх, хто мовить навіть слово
Ти сили віднайди, щоби здолати цього звіра
І морок відійде ОБОВ'ЯЗКОВО!
Зірви кайдани, що обвили́ твій розум й погляд,
Впусти Добро у Серце й залиши там Жити.
Ти закопай минуле й не дай навіть на людський розгляд... -
ТОБІ ЦІНИ НЕ БУДЕ, ЯКЩО ЗМОЖЕШ ЦЕ ЗРОБИТИ!
Марія Дребіт (Голодрига)
Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2014
Нас більше не страшить імперськая машина,
Що хоче вбити ДУХ, який у нас живе,
Бо замість серця, у свідомих, вже палає шина,
Хай тліє зараз,
Та лиш з'явитьcя ПOТРЕБА! - ,
З новою силою у кожнім спалахне!!!
Марія Дребіт (Голодрига)
Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2014
Колись, щоб шкодити ДОБРУ підступно, несусвітно
Створилась «купочка» - КОМУ... - тихенько й непомітно.
З роками «купочка» ота переросла у «купу»
Й почала заганяти нас в смердючу, жирну ду...у
Отож, зібралися «КОМУ» - не було що робити
Й почали масово людей вчити, як треба жити:
КОМУ... - давати хабаря, й замилювати очі,
КОМУ... - прислати упиря, щоб знищив Святі мощі,
КОМУ... - сидіти без вини, КОМУ... - на волі жити,
КОМУ... - й без того в час скрутний весь кисень перекрити.
КОМУ... - брехати без вагань, КОМУ... - могили рити,
КОМУ... - у розкошах всі дні, КОМУ... - повіки гнити.
КОМУ... - пісненькі сухарі, КОМУ... - коньяк з ікрою,
КОМУ... - розваги без кінця, КОМУ... - режим контролю
КОМУ... - закинути «гачок» ,КОМУ... - на шию «сісти»,
КОМУ... - розправити петлю, щоб «їм»не відповісти.
....................................
На жаль, ця «купа» - це не міф, вона реалістична
Гнітить собою цілий світ та гадь КОМУністична!
Питаю я: кому й коли удасться це зробити,
Щоби ганебний хід орди змогли заборонити?
І знищити з лиця Землі ідейне зло б старався,
Щоб безхребетній сатані ніхто не поклонявся!?
Марія Дребіт (Голодрига)
Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2014
(чуpкін, лaвpoв)
Уся мерзота на «одно лiцо» -
Надмінний погляд, зверхність у розмові,
В душі - давно вже знищене добро,
Зубів оскал, думки потворно-хворі.
Повзуть на нашу землю, мов щурі,
Гнилотою маркуючи дорогу,
Пищать в ООН фанфарами собі,
Не бачачи близького краху свогo.
Вже скоро закінчиться ваш «тріумф»,
Так й не почавшись - вам ганьба всесвітня!,
І «миротворчо»-демонічний рух
Наповнить трупним чадом Історію Новітню!
Марія Дребіт (Голодрига)
Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536337
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2014
До сліз пишаюся тобою, мій НАРОДЕ!!!,
Твоєю відданістю справі й героїзму,
Що демонструє юний цвіт й коріння сивочоле -
Зразок наслідуванню - пік патріотизму!
Хто ще так може власний Гімн співати,
Вкладаючи надію в кожне слово?
Й у Бога помочі і сил благати,
Навколішки у центрі міста свого!?
Не кожен здатен в боротьбу вступити
І виклик кинути зажерливій мамоні:
Є труднощі, та щоб її убити -
В один кулак з'єднаймо всі долоні!
І з нами Бог - Його Ім'я Святиться!
Вже благодатна й Великодня йде година!
З кожним ударом дзвонів - ДУХ зміцниться! -
Христос Воскрес!!! - Воскресне й Україна!!!
Марія Дребіт (Голодрига)
Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2014
Мене не страшать ті, хто «гавкають» й «гарчать» неспинно,
А ті байдужі, що відвертають погляд й повертають спину.
Я не боюся НАШИХ хлопців, що приховали за балаклавами обличчя,
А тих «синочків», що заховалися за мамину спідницю.
Я не цураюсь козака, що мовчки в холод біль ковтає,
А того, хто заради моди чуба відпускає.
Та й не лякаюсь тих, хто тихо розгрібає жар руками,
А того, хто кричить:«Та я герой!», «Та я був на Майдані!».
Я не боюся того, хто там був і в сніг й в болото,
А того, хто побував там просто, заради фото.
А молодість пройде, дасть Бог і їхні скроні
Теж будуть щедро інеєм покриті
Й чим раз частіше очі у долоні
Ховатимуть, бо соромом налиті.
Чужий онук десь перестріне і попросить:
«Дідусю, розкажіть...,мені цікаво знати!»
На іншу відповідь не будуть мати права,
Лише:«Пробач, дитинко, та я не маю, що сказати...»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536109
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2014
Ну скільки можна плести таке оскаженіле павутиння лукаво й вперто?
Вже викликає тошноту те ваше істеричне блювотиння про «Правий сектор».
На новому витку життя спіралі, вже у котре, ви включили ту саму «катеринку»,
Бо думкою про «надлюдей» звеличили самі себе й зробили страшну помилку.
В своїй контузії спровокували майже цілий світ на дії недвозначно самозречені.
Самі ж, без шансів, в примітивній глупоті, на самознищення приречені.
Марія Дребіт (Голодрига)
Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2014
Я почала із себе це робити,
Єством відчувши кризу покоління.
Щоб ВОГОНЬ ПРАВДИ в собі відновити,
Вступила в іспит совісті й сумління.
Не вбивши - ще не значить, що безгрішна,
Бо душу зранити можна й невинним словом -
Відгородившись фразами поспішно -
У чому й КАЮСЯ перед людьми і Богом.
Й гривні не вкравши, ще не означає,
Що не пройшла і крізь таку спокусу -
Є інша форма, що це визначає -
За це також ПОКАЯТИСЯ мушу.
За неповагу і у піст забави,
Дававши хабарі, що руки рвуть вагою,
За похіть, заздрість і слова лукаві
Я щиро КАЮСЯ, Боже, перед Тобою.
За слабкість віри, за надмірні мрії,
За гордість, що призводить до падіння -
Важливо це зробити у надії
На прощення в відроженні коріння.
Хто вміє бачити, помітить, що нового
Я не змогла для більшості відкрити,
Люстрація - це десять Істин Бога,
Що кожен з нас зумів в собі згубити...
Марія Дребіт (Голодрига)
Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535898
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2014
Ще стільки нового, народе, нам треба відкрити,
Чи може зі «скрині» дістати забуте старе?
А горе-століття принижень - глибоко зарити,
Щоб не віднайшли їх нащадки ніколи й ніде!
Бо час вже настав!, ми в бій вирішальний вступили,
Ціною життя заплативши за волю, сповна
Імення свої омофором безсмерття покрили
Сини - патріоти - така їхня доля земна.
Ти знай - Україна, завжди починається з себе!,
Із чистої совісті і пелюстків доброти,
В її розбудову вкладай, найцінніше для тебе -
Відтак, не під силу нікому нас перемогти!
Тепер, як ніколи, лунає наш Славень в країні,
Бо тільки у єдності духу кується держава,
І крикне один наше гасло:«Слава Україні!»,
Мільйонним відлунням злетить:«Героям слава!»
Марія Дребіт (Голодрига)
Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2014
Стережіться!, до влади пришедші мужі!
Перш ніж «врізати» раз, ви не сім, а сім тисяч разів відміряйте!
Будьте з нами!, не ставайте і ви на «ножі»;
Весь «туман», що затьмарює розум ви геть відганяйте!
Відтепер наш Майдан - це не тільки лиш клаптик землі,
На якому творилась історія вихром емоцій
Наш Майдан, відтепер - це могутній живий організм,
Навіки має стати він пульсом вкраїнської нації!
Марія Дребіт (Голодрига)
28.05.2014. Україна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535826
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2014
Запам'ятай, сусіде-терористе!,
Що українець - справжній патріот!
Без роздуму він перейде крізь особисте,
Щоб захистити piдний свій народ!
Хто знає в зброї толк, той вже у сотнях,
Без страху в очі смерті загляда;
Хтось проживає кожен день в пожертвах -
Це теж є зброя, хоч не кожен зна.
А ще - то щира віра й добрі вчинки -
Могутній меч в священній боротьбі,
Бо прихистивши СТАРІСТЬ, МАТІР І ДИТИНКУ-
Духовну зброю здобуваєш у війні!
Є люди, що їх зброя - пензля помах,
Чи репортажу гострий кут проліг,
Чи ракурс фото, чи пісенний спалах...
Моя ж - це слова вгору піднятий батіг!
Марія Дребіт (Голодрига)
03.09.2014 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2014
Здається, вже б мали закінчитися всі сльози,
Бо виплакала навіть ті, що ще й не утворились,
А вони все течуть із надер серця: ріки- грози
І застигають бурштином в душі, що так втомилась.
Болить вона і не перестає кровити ,
Здригається при кожній новій звістці про насилля...
Сьогодні знов поповнилось моє бурштинове намисто,
Що до кінця життя буду носити...
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!!!
Марія Дребіт (Голодрига)
12.07.2014 Україна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2014