| Сторінки (10/923): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
( присвята воїну-брату Володимиру Цепенді )
Коли ти Був — ні грішний, ні святий.
Тримав життя в душі, за образами.
У ко́мусь плакав — за усіх живий,
У кімсь мовчав, тривогами й жалями.
Ти повідбув у силі молитов.
Ще молоді безсоння відгодинив.
В кремезних думах сиво охолов
Ввібравши честі промені родини.
І не зійшлись всі літери в слова,
Поміж дзвінків загублених ефірів —
Чомусь в криву зігнулася пряма,
Забувши час у звивинах замірів.
Відвишивало серце твій рушник
Хоч плин років лиш чуть заполовинив.
Землі святої вірний захисник
Пішов у Божість вічної гостини.
-------------------------------------
Колись. А може завтра. А чи вже,
Відкриє хтось тривалість циферблатом —
До, в час та після волю береже
Той, хто був ВОЇН, а не був солдатом...
Марія Дребіт
05.11.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2023
https://youtu.be/GegKcbriZk4?si=6l0J-87bIyleemvV
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2023
Вгрузла в землю (незчувшись коли),
Під вагою життя та літ.
В кожнім літі боялась зими.
У всіх зимах рубала лід.
Ще би, якось, віддихала цей,
Невідомий донині біль,
А тоді вже у руки людей
На порубанців тихий хміль.
Ще стоїть. Ще тримає той стрій —
Що в селі, що у вирі міст,
Кожен з них у житті мав її.
Кожна з них їх саджала в зміст.
Пам'ятала усе до дрібниць —
Хтось стояв підіперши пліт,
Хтось вигойдував ритми зіниць,
А комусь відкривався світ.
Між отого життя був і він.
Відчуває його тепло,
Хоч і нині і постріли й дзвін —
Не відпустить вона його...
І видніється світло між хмар,
Кличе дати дорогу-шлях
Загорівся новий ЛІХТАР,
Біля ЛАВКИ, що тліла в цвях...
Марія Дребіт
26.09.2023 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2023
(в дарунок юній починаючій майстрині авторської ляльки та інших видів декоративно-прикладного мистецтва Маргариті Петренко.
З циклу «МИТЦІ ДЛЯ «СОЛО» Й «СОЛО» ДЛЯ МИТЦІВ»)
Крилаті весни юної доби
Збігають воском батику тканинно.
Возносять в працю молоді плоди
Та креслять схеми до творінь гостинно.
Відкривши двері сотень барвників
Крапкують ними цяточки писання
І сиплять зерна з рук на власний шків,
Всіваючи серця зі свого рання.
На мапі днів зійшло її панно,
Розшите цвітом, вирізане з дива,
Натхненним кроком шиється воно
У оберегів зоряність щасливу.
Марія Дребіт
28.09.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2023
(в дарунок майстрині декоративно-прикладного мистецтва, в техніці ґудзвикової аплікації, Вікторії Левченко.
З циклу «МИТЦІ ДЛЯ «СОЛО» Й «СОЛО» ДЛЯ МИТЦІВ»)
Три моря сонць з її долонь лилися,
Виднілись людям з-між барвистих хвиль.
Гарячі диски огортались в листя,
Тримаючись за візерунків штиль.
А потім, раптом, із проміння шквалом,
Впліталися у кошики бажань —
Малих й великих ґудзиків начало
Палало у полотнищах чувань.
І кожним рухом вишитість майстрині,
Багато-юно кликала у світ,
В котрому — світлом! Променем — в царині
Глибоко-хистних світанкових літ!
Марія Дребіт
11.09.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2023
( пісня )
І
Глибока ніч виходила із ніш,
Складала зброю дня в стоги порталів.
Ноктюрни зір снували перший кіш
Безмежжям непобачених муралів.
ІІ
Дзвеніла тиша пізнім ліхтарем,
Зависши звуком відчуттів та хисту,
У ній маестро, свого серця трем,
Складав із нот між ліній у намисто.
Пр.:
До Бога линь та до людей, мелодіє життя,
Жалі душі знайди в солодких струнах.
Вклади у такт, оті сліди любові й каяття
Двох кольорів, загублених у рунах.
І не чекай на ту сльозу, бо може й не знайдеш
Не залишай її у порожнечі...
Неси тягар того дару́, що власним серцем жнеш
Допоки твої витримають плечі.
ІІІ
На білий аркуш, зораний слізьми,
Розсипалися чорно-білі перли...
Звучав талант!!!...,а з ним звучали й ми –
Душею висоти тонів завмерли...
Марія Дребіт
09.09.2023 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2023
(в дарунок майстру писанкарства Олегу Кіращуку.
З циклу «МИТЦІ ДЛЯ «СОЛО» Й «СОЛО» ДЛЯ МИТЦІВ»)
Гарячим воском кличе писачок
Життя початком зародити Всесвіт.
На рух чекає. Прагне тих свічок,
Чиїх світінь жадає серця блискіт.
Сакральні знаки вивірених барв
У вірі свято пишуть шкарлупиння,
А кожен символ котиться з литавр
Громів небесних у душі підсиння.
Тріскоче спокій полум'ям ідей,
Вершить у яслах таємницю хисту
Бо писанкар від Бога для людей,
Вже кличе світ у подорож пречисту...
Марія Дребіт
07.09.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993302
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2023
(в дарунок майстрині фіш-арту Ользі Сироті.
З циклу «МИТЦІ ДЛЯ «СОЛО» Й «СОЛО» ДЛЯ МИТЦІВ»)
А серед див бувають теж дива —
Стають красою непримітні речі.
Із оксамиту, на усі неба́,
Незвичність зрить крізь вишукані очі.
Геть висолені серед всіх думок
Та витончено-вимиті, сортами
Розкладені майстринею в панно,
З води спливали вправними руками.
За перламутром дніли дар та крок
В дрібних, великих, бездоганно білих,
Відібраних із міріад кісток,
Між срібних хвиль луски в картини спіли...
Марія Дребіт
06.09.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2023
(в дарунок художниці з декоративного розпису у техніках: Петриківка, Самчиківка та інших, майстрині багатьох видів народної творчості, землячці пані Світлані Червяковій.
З циклу «МИТЦІ ДЛЯ »СОЛО» Й «СОЛО» ДЛЯ МИТЦІВ»)
Жила Жар-птиця у її душі,
Скидала пера барвлячи долоні,
Складала в пензлі, гострячи в мечі,
У Петриківки, обранім, полоні...
І ожили акантові листи
Під силою гарячого таланту,
І папороті знайдені сліди
У візерунках золотого кванту.
І Самчиківки зубчастий розкрас
Завис з любові серця гобеленно
Тієї жінки, що спиняє час,
Що поведе століттями натхненно...
Марія Дребіт
05.09.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993114
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2023
(в дарунок художнику Дмитру Колеснікову.
З циклу «МИТЦІ ДЛЯ «СОЛО« Й «СОЛО» ДЛЯ МИТЦІВ»)
Він вальсував мотивами життя.
Бостонив пензлі кроками м'якими,
Під купол неба тишив відчуття
Шукаючись між грішними й святими.
Вкладав пастелі на кути й краї,
По них злітав на обрані дороги,
Мольберту мовив всі жалі душі,
Шукав себе у всіх розмовах з Богом.
І буйноцвітом випав в кольори,
Не шкодував мазків широкі хвилі,
У смак палітри увійшов від гри
Тих світлотіней в дивовижній силі!
Марія Дребіт
05.09.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2023
(в дарунок майстрині текстильної ляльки Тетяні Максимів.
З циклу «МИТЦІ ДЛЯ «СОЛО» Й «СОЛО» ДЛЯ МИТЦІВ»)
Як стихне ніч, як задрімає день,
Як скоби часу заблокують втому,
Зійдуться руки й поведуть пісень
Із соковитих кросен згинів льону.
І дива образ визріє з ідей,
Тільця заповнить холлофайбер пуху.
Текстильні ляльки глянуть на людей,
З майстрині серця наберуться духу
Гармоній лад знайдуть серед тканин,
Подружаться із гронами блискіток
І помандрують до своїх родин,
Щоб між зими їм дарувати літо.
Марія Дребіт
04.09.2023 Португалія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2023
(в дарунок Христині Семенко, Народному майстру декоративно-прикладного мистецтва. З циклу «МИТЦІ ДЛЯ «СОЛО» Й «СОЛО» ДЛЯ МИТЦІВ»)
Роса її душі, із серця скрині,
Стекла в талант струмочками дарів.
Оживши дзвоном у руках майстрині
Із крапель веселкових кольорів.
У клаптиках, срічках та ниток милях
Заклаладені традицій голоси й
Виспівуються в різнострою стилях
Піснями колориту та краси.
Знакує голка неповторний розчерк.
Засклила бісер. Сипле ним той спів.
Мотає вправно притаманний почерк
Виши́вані життя мікросвітів.
Марія Дребіт
03.09.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992953
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2023
(в дарунок Лесі Сивій та Соломії Боднар, дружині та доньці загиблого воїна Володимира Боднара, авторкам ілюстрацій та графічної обробки малюнків до 1,2,3,4,5 томів багатотомника Наталії Хаммоуди «Соло надірваних струн»)
Собою значить контур білий лист.
Маркує світ, що між шляхів та долі.
Іде штрихами через брід та міст,
Заповнюючи білизну́ поволі.
Зігнулись риси. Випростався зріст.
Відкрився погляд, блиснувши підвійно —
Вже на папері засвітився зміст,
Вкладаючись графітом мелодійно...
...Зі всіх безмірних оберемків діл,
Розкладених у незімкне́нне коло
Вкладали в сотні аркушів завіт —
З донько́ю матір малювали "Соло"....
Марія Дребіт
01.09.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992826
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2023
(в дарунок майстру різьбарства та гравірування Андрію Чубею.
З циклу «МИТЦІ ДЛЯ «СОЛО» Й «СОЛО» ДЛЯ МИТЦІВ»)
Вже день шумливий двері причинив...
Десь там залишив клопотів причини,
А в серці майстра спалахнув порив —
Неспокоєм розшторував гардини.
Округла форма дерева лягла
Під штихелі та пуансо́нів стрижні,
Вечірню пісню завела фреза
Повівши древо в образи набожні.
Випалював, вирізував, різьбив,
З душі свердлив корончасті надзвуки...
Талант, до світу з тим, що так любив,
Ішов, своїм продовженням, крізь руки.
Марія Дребіт
31.08.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2023
(в дарунок майстрині вітражного розпису та інших видів мистецтва Наталі Горбач.
З циклу «МИТЦІ ДЛЯ «СОЛО» Й «СОЛО» ДЛЯ МИТЦІВ»)
Зі всіх прозоростей вдивлялася в серця,
До них, із власно шкле́них вікон, промовляла
Отими пензлями, що доторкались тла,
Отою фарбою, що у руках стихала.
Бо засинала в краплях обраних тонів,
Теплом вливалася на світанкові плечі,
До них тулилася перед початком снів,
Від них ховалася, перед початком втечі.
Із трафаретів візерунками горів,
Її талант, зізнанням дихав та печалив,
А мастихіни не цурались вітражів й
Лиш тиху дзвінкість, вкотре, людям роздавали...
Марія Дребіт
30.08.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2023
(в дарунок майстрині авторської ляльки Ірині Корень.
З циклу «МИТЦІ ДЛЯ «СОЛО» Й «СОЛО» ДЛЯ МИТЦІВ»)
І вирахо́вував рівняння дивний час —
Плюсами множив, бо був рівен реґіменту,
Що досконало йшов в пропорціях до нас
Розквівши в мотанках поміж стежок таланту.
У силі образів, крізь постаті, із рук,
Довівши хисту сенс у щем, в найважливіше
Мотала жінка та завершувала рух
І кожен з них ставав для неї наймилішим.
Цвіла душа її між ни́тяних джерел,
Спадала блиском неповторності із серця
Та залишала слід довершених капел
Отим відбитком, що над смислами здійметься.
Марія Дребіт
29.08.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2023
(в дарунок майстру витинанкарства Тарасу Крамаренку.
З циклу «МИТЦІ ДЛЯ «СОЛО» Й «СОЛО» ДЛЯ МИТЦІВ»)
За мить з-під рук його розгорнеться життя,
Воно ж бо складене у кільканадцять згинів.
Мовчанням вкаже пан-митець слід майбуття,
Бо кожен витин гострих лез папером ли́нів.
Комусь відчинеться невигоєне тло.
З отих віконець незлічимих гляне в люди
І, з кольорів обрізків, всім наллє воно
По саме серце, переповнюючи груди!
Когось засіє розпшеничена кутя,
А хтось із шаблею піде в високі гори -
Творив для світу світом майстер бороття,
Віддавши душу назавжди у творчі шори.
Марія Дребіт
28.08.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2023
(в дарунок українській майстрині вишивання стрічками та інших видів мистецтва, художниці Ірині Покропивній.
З циклу «МИТЦІ ДЛЯ «СОЛО» Й «СОЛО» ДЛЯ МИТЦІВ»)
В її обіймах тепло людям й кольорам
У сповиточках сонця дібраних в міжморрі.
Стонжкують руки вільні промені добра
На полотна безмежжі, в бе́зкраю просторі.
І вушко голки їх веде в живе й святе
Та дослуха́є квітів пахощі буйнисті
Тим візерунком, що малюнково цвіте
Стібків ходою у основ краї барвисті.
Стрічками атласних надій мрійливий шовк
Спада, складаючись тона́ми, бурунами...
Дива́ творила, повелителька стьожо́к
І відпускала їх на волю табунами...
Марія Дребіт
27.08.2023 Португалія
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992400
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2023
(в дарунок українській художниці, землячці Світлані Мрикало.
З циклу «МИТЦІ ДЛЯ «СОЛО» Й «СОЛО» ДЛЯ МИТЦІВ»)
Думки її дрімали в полотні.
Чекали часу. Дожидались миті,
Коли впадуть, окрилені, в куншті́,
Що їх уві́зве в білосніжні ниті.
У кожній барві запах, символ, звук
Заплетені між пензлів та волокон
Де тан сповняли полонези рук
З м'яких мазків спадаючи у локон.
І грілась в квітах сонячна душа,
Розклавши у серця букетів спрагу
Світилась жінка, а її жага
Сотворювала хистом рівновагу!
Марія Дребіт
22.08.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2023
(в дарунок майстру світлярства Олегу Суржку.
З циклу «МИТЦІ ДЛЯ «СОЛО» Й «СОЛО» ДЛЯ МИТЦІВ»)
А він уміє зупиняти мить -
Квітковий зів ловити, в гніздах зорі,
Відджмелювати сонця першу нить,
Тримати хвилі, ранками прозорі.
Ковтнувши вітру, го вкладає в кадр,
Завивши в яру серпантинну плівку
Таїть у скринях, доторкнувшись надр,
Допоки не заглибиться в мандрівку...
Так йде світляр дорогою життя
І здрить на тім шляху, що нам незриме.
Знимкує Божих сходів вишиття
Та ловить змиги ока невловимі...
Марія Дребт
17.08.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2023
(в дарунок майстрині декоративного мистецтва в техніці квілінг Анні Боковій.
З циклу «МИТЦІ ДЛЯ «СОЛО» Й «СОЛО» ДЛЯ МИТЦІВ»)
Зловила ніч за очі білий день.
Розклала мапи зір чаклунка сива,
А за вікном мотався для людей
Іще один виток земного дива.
Із тисяч смужок тисячами кіл
Вкладались квіти хисту та любові,
І дарував талант гостинці діл —
І чарувались рукотворній мові.
Аж десь під ранок стишив силу жар,
До сну улігся полум'я неквапом.
Прощались сходом ніч й мисткиня чар
Аби за мить зустрітися завзято.
Марія Дребіт
16.08.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2023
(в дарунок майстрині соломоплетіння Інні Чонці.
З циклу «МИТЦІ ДЛЯ «СОЛО» Й «СОЛО» ДЛЯ МИТЦІВ»)
Стежки її життя сплелись в дідух
У соломинах розпізнавши кредо.
В'язались щастям кожен жест та рух,
Стеблинно склавши сніп думок із меду.
Зігріті сонцем розійшлись між люд,
З печі душі гарячість увібравши.
Ячмінь, пшениця склалися в етюд
Міжвузлям тихо на колінця впавши.
І вили руки жито та овес,
Вінками пракрашаючи чин персті,
А з ними лився ї талант між плес,
Отої жінки, що з вонгем у серці!
Марія Дребіт
15.08.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2023
(в дарунок Народному майстру України Марині Дубровській, керівнику гуртка КПНЗ «ХМКЦМП», клубу «Оксамит» та КЗ ПДЮТ «ІСТОК».
З циклу «МИТЦІ ДЛЯ «СОЛО» Й «СОЛО» ДЛЯ МИТЦІВ»)
Її палітра стріла зовсім юну,
Взяла за руку, повела у мрію.
Ішла вперед, ступаючи по руну,
Десь колячись об голок й шпиць завію.
Зі снів збирала о́брази сповиті,
Що між джерел та русел відшукала.
Зі всіх тканин, що від землі налиті,
Снагу кроїла та у міць мотала.
Синь цвіту льону вшила в мішковину,
Вплела гладь ниток знаками у лики.
Здолала шлях не кожному під силу —
Гарячі взувши долі черевики.
Марія Дребіт.
15.08.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2023
(в дарунок Заслуженому художнику України Оресту Манюку.
З циклу «МИТЦІ ДЛЯ «СОЛО» Й «СОЛО» ДЛЯ МИТЦІВ»)
Майстерні дух витав між стін в митця полотнах.
Дивився в очі тим, хто крізь та поміж бачив.
Чекав, коли мольберту перія зворотна
Повість про те, що кожен штрих та колір значив.
Дрібнозернистив. Важать більше, аніж тіні.
З обти́скних кілець розливаються в оліях.
Мовчать та речать. Їхні образи нетлінні.
В одних руках зібрались фарби у сузір'ях.
Застигла мить... Злітає краплями в пусто́ту..
І знову рух. Пласким та круглим кличе вензель.
Мазки лягають на палітри чисту цноту.
Вкладав до сну її поет, що мріяв пензлем.
Марія Дребіт
14.08.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2023
(в дарунок майстрині-вишивальниці Галині Базар.
З циклу «МИТЦІ ДЛЯ «СОЛО» Й «СОЛО» ДЛЯ МИТЦІВ»)
Орнамент сходив східцями стібків
З її душі у вишиті полотна.
Двобічним чтивом льону та шовків
Писалась вістрям нить життя спекотна.
І впала в п'яльця з вовни взором в тінь,
Рахуючи число у вушку в списі,
І блиснув бісер білих володінь,
Тримаючи за руку силу тиші.
Палючий подив тисячі очей
Горів нестримно на їх чіл багатті.
Обвив сутажем пасмовість людей
Господній дар. Талант здійснився в квітті!
Марія Дребіт
13.08.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2023
(в дарунок майстрині рукодільного мистецтва - в'язальниці гачком та шпицями, поетесі, подрузі-землячці Оксані Млодзяновській.
З циклу «МИТЦІ ДЛЯ «СОЛО» Й «СОЛО» ДЛЯ МИТЦІВ»)
У ній є море, скеля й небеса.
Між них немає простору для фальші.
Душа, джерельно-чиста і проста,
Ключкує довкіл й павутиння наші.
Бере до серця. Залишає в нім
Та візерунить силою молитви.
У кожній нитці — сонце, крапля, грім,
Що живлять спраглі душі в часі битви.
Слова та дії — вервичні жнива,
Гачкують накид петлями свободи.
Майстрині доля — обрана, жива,
Вив'язує життя живильні води...
Марія Дребіт
12.08.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2023
(в дарунок композитору, піаністу, поету-пісняру, джузовому музиканту, виконавцеві, земляку Олександру Рожанському. З циклу «МИТЦІ ДЛЯ «СОЛО» Й «СОЛО» ДЛЯ МИТЦІВ»)
Глибока ніч виходила із ніш,
Складала зброю дня в стоги порталів,
Ноктюрни зір снували перший кіш
Безмежжям непобачених муралів...
Дзвеніла тиша пізнім ліхтарем,
Зависши звуком відчуттів та хисту,
У ній маестро, свого серця трем,
Складав із нот між ліній у намисто.
На білий аркуш, зораний слізьми,
Розсипалися чорно-білі перли...
Звучав талант!!!...,а з ним звучали й ми –
Душею висоти тонів завмерли...
Марія Дребіт
10.08.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2023
(в дарунок майстрині рукодільного мистецтва - вишивальниці, землячці Іванні Капій. З циклу «МИТЦІ ДЛЯ «СОЛО» Й «СОЛО» ДЛЯ МИТЦІВ»)
Звучали літо, осінь та весна
У щедрих звуках спілої бандури,
Втікали ниттям, голкою буття,
Від візеруння сніжної зажури.
Вела їх тан, тримаючи за цвіт
Стібками, гладдю, ретяззю, хрестами,
Жага майстрині, соковитих літ,
Би зберегти нащадкам нені-мами.
Стелила людям в душі полотно,
Його ж бо мала в собі непомірно,
Наткавши серцем із життя, його
Нитками дива вишивала вміло.
В її наперстку ключ від всіх дверей -
За ними скарб завкітчаних мотивів,
Отих, у світ закоханих людей,
Що креслять схеми в сенсах переливів...
Марія Дребіт
09.08.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990934
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2023
(присвята майстрині бісероплетіння Людмилі Гургач-Радко. З циклу «МИТЦІ ДЛЯ «СОЛО» Й «СОЛО» ДЛЯ МИТЦІВ»)
Він закохав її у себе не спитавши.
Сміливо блиснув в очі і зостався в них.
Тулився тепло кольорами, з нитки впавши,
У послідовність візерункових доріг.
І не було між них ні смутку, ні печалі,
У вірній тиші тільки чувся влади звук,
І оживляв ґердан симфоній вертикалі,
І плакав щастям бісер з-під майстерних рук.
Багатогранні зерна засипа́ли серце,
Дзвеніли в ньому від наскрізних протягів.
Калейдоскопові вітри зашклили денце,
Знайшовши місце між талану берегів.
Марія Дребіт
07.08.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2023
(в дарунок майстру кореневої пластики, різьбару Віктору Боркуті. З циклу «МИТЦІ ДЛЯ «СОЛО» Й «СОЛО» ДЛЯ МИТЦІВ»)
У всесвіт — світ, із силою бажань,
Шукавши йшов торкаючись довкілля.
Летів думками власних запитань,
Під аромати серцевини зілля.
Спинявся майстер, дивлячись крізь час,
Поміж химер уявного коріння.
Знаходив в нім то профіль, то анфас,
На мить завмерши — відчував творіння.
Давав початок й, вкорте, вигравав
Митець в палкім двобої мрії й древа.
І бачив тільки він, що малював,
І лиш його ждала мета кінцева.
В руках струбцина, рашпіль, долото...
Вже хвиля звершень мчить крізь піт і тишу
В нутра кутку, огорнутім в манто,
Тесав ключник нових затворів душу...
Марія Дребіт Португалія
05.08.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2023
(присвята Людвігу ван Бетховену)
Лунав життям мінор лозою в кріслі
Між ліній темпів та думок двоключчя.
Гойдав у ритмі тембру дивні мислі,
Сім знаків розкладаючи між дрюччя.
Він си́вів даром - звуками епохи.
Йому, в дослів'я, навздогін скрипіло -
Не йняли віри. Їм вершини - со́хи...
Спливали ноти воском в кожне тіло.
Вогонь згасав у кожноденній спробі.
Застиг на мить та впав на полі битви.
Глухий ван Велет зазвучав у со́бі
Натхненним дивом в реквієм молитви.
Марія Дребіт Португалія
04.08. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2023
Слова Марії Дребіт та Наталі Простякової,
Музика Олександра Рожанського,
Аранжування Олександра Рожанського,
Виконує Наталя Простякова.
І
М.:
Ой, чесала дівчинонька коси
До схід сонця, ранньої пори,
А в її очах бриніли сльози -
Перші краплі чистої роси.
І лягли блаватами у трави,
Синім цвітом вишили поля,
А у серці краялись заграви,
А з під ніг ховалася земля.
ІІ
Н.:
У шовкових косах грало сонце
Ніжним оксамитом промінців.
Полились струмочком у долонці
І світанок лагідно розцвів.
Але в думах не було спокою,
Скелею повисли на плечах.
Притулялась милого щокою,
А роса сріблилася в очах.
ІІІ
М.:
Проводжала милого в дорогу,
Намоливши серцем оберіг.
Відпускала з рідного порогу
На той шлях, що до війни проліг.
А тривога юної дівчини
Зайнялася маками в душі
Та доспіла гронами калини,
Що купались в Божому дощі.
ІV
Н.:
Ті дощі, серпанком суму наче,
В довгі ріки стрімко пролягли.
Лиш кохання, мов вогонь, гаряче
Світлом сяло посеред імли.
Зберігало почуття в розлуці,
Пломеніло ружею в словах,
Скрипкою співало в кожнім звуці,
Пахло медом на її вустах.
V
М.:
Ой, чесала дівчинонька коси
До схід сонця, ранньої пори,
А з її очей упали в роси,
Ніжні краплі чистої сльози.
І лягли блаватами в стожари,
Синім цвітом в серце юнака,
Що стояв на захисті держави,
А вона з війни його ждала.
VІ
Н.:
Заплітала рясно у віночок
Квіти віри гронами надій
Промовляв молитву голосочок:
"Боже, хай залишиться живий!"
З миром повертається додому
До кохання й рідної землі.
Там, де він війни залишить втому,
Там, де кличуть співом журавлі...
---------------------------------------
Марія Дребіт - Наталя Простякова
----------------------------------------
03.05.2023 Португалія - Україна
https://youtu.be/FaJpozSW-A8
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989290
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2023
І
М.:
Ой, чесала дівчинонька коси
До схід сонця, ранньої пори,
А в її очах бриніли сльози -
Перші краплі чистої роси.
І лягли блаватами у трави,
Синім цвітом вишили поля,
А у серці краялись заграви,
А з під ніг ховалася земля.
ІІ
Н.:
У шовкових косах грало сонце
Ніжним оксамитом промінців.
Полились струмочком у долонці
І світанок лагідно розцвів.
Але в думах не було спокою,
Скелею повисли на плечах.
Притулялась милого щокою,
А роса сріблилася в очах.
ІІІ
М.:
Проводжала милого в дорогу,
Намоливши серцем оберіг.
Відпускала з рідного порогу
На той шлях, що до війни проліг.
А тривога юної дівчини
Зайнялася маками в душі
Та доспіла гронами калини,
Що купались в Божому дощі.
ІV
Н.:
Ті дощі, серпанком суму наче,
В довгі ріки стрімко пролягли.
Лиш кохання, мов вогонь, гаряче
Світлом сяло посеред імли.
Зберігало почуття в розлуці,
Пломеніло ружею в словах,
Скрипкою співало в кожнім звуці,
Пахло медом на її вустах.
V
М.:
Ой, чесала дівчинонька коси
До схід сонця, ранньої пори,
А з її очей упали в роси,
Ніжні краплі чистої сльози.
І лягли блаватами в стожари,
Синім цвітом в серце юнака,
Що стояв на захисті держави,
А вона з війни його ждала.
VІ
Н.:
Заплітала рясно у віночок
Квіти віри гронами надій
Промовляв молитву голосочок:
"Боже, хай залишиться живий!"
З миром повертається додому
До кохання й рідної землі.
Там, де він війни залишить втому,
Там, де кличуть співом журавлі...
---------------------------------------
Марія Дребіт - Наталія Простякова
----------------------------------------
03.05.2023 Португалія - Україна
----------------------------------------
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2023
(iз циклу «БЕЗ ПІДТЕКСТУ»)
Цю історію буду згадувати довго. Вона не насичена гострими емоціями чи яскравими відчуттями. Не наповнена великою кількістю мудрих роздумів чи карколомних слів. Вона проста та щира. Дотепна і весела. Жива та справжня своєю легкістю, попри всі події...
Йшов десятий рік російсько-української війни. Людство стояло на краю пропасти завдяки «добрим» намірам російського диктатора пу та його прихильників, що всіма силами штовхали маятник в бік ядерної катастрофи...
Сьогодні, як і всі двадцяць з лишком років, прийшла я на роботу. Після перших традиційних привітальних слів, першим запитанням до мене звернувся пан Жуакінь, португальський пенсіонер.
- Маріє, а українці мусульмани? Їх в Україні так багато?
- Пробачте? Не розумію, пане, з чого Ви зробили такий висновок?
- Та от вже стільки часу дивлюся новини і бачу, що на війні, з боку України, воюють одні мусульмани...
Я ніяк не могла второпати хід думок цього чоловіка. В голові швидко прокрутила все те, що могло б спричинити такі висновки, зроблені цим паном, але так і не досягла бажаного результату...
- Україна це поліконфесійна та мультирелігійна держава, де всі мають вільне право на віросповідання. В нас є православні віряни, римо-католики, греко-католики, мусульмани, а ще протестантські та Євангелічні церкви, юдеї, буддисти...
- Дивно..., а чому у ваших воїнів такі довгі бороди? Я думав вони всі мусульмани...
Ото, все так просто?.....а я собі «висушила» всю голову, чому ж то українці мусульмани.... А дай Вам, Боже, ще сто років прожити, пане Жуакіне)))))!!!
Марія Дребіт
02.07.2023 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2023
Просякла кров'ю кожна нитка волі
І жалом нерва Славнем кличе в бій.
Хрести вшиває в ДНКовім полі
Та розгортає Пра́вдовий сувій.
Січе зиґзаґи, мінами сповиті -
Піддасть рамено та пришвидшить крок,
Червоно-чорна в синьо-жовтій свиті
Йде ПЕРЕМОГА в СЬОМИЙ колосок!
Марія Дребіт
01.07.2023 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2023
(iз циклу «БЕЗ ПІДТЕКСТУ»)
Коли розпочалася російсько-українська війна (2014 рік!), я ще не працювала в цих людей. Прийшла до них десь зо п'ять років назад.
Ажіотаж, щодо новин з Майдану, захоплення Криму москалями, утворення всяких там «республік» та неоголошеної війни, поступово стих серед португальського населення. Життя їхнє повернулося до звичного русла і в тележурналах перестали транслювати гарячі події з України. Дехто з моїх «патронів», як тут називають господарів, в котрих працюють домашні робітниці, час від часу запитували в мене чи в нас ще триває війна, чи вже все закінчилося...
Отож, почала я працювати в сім'ї літніх людей. Він - бувший військовий, учасник війни в Анголі, а вона - банківська працівниця, що тепер смакували заслужений відпочинок, перебуваючи на пенсії.
Деколи пан Жуакінь розпитував про причини боротьби українців з «братнім» сусідом.
Трохи володіючи португальською мовою, розповідала про ті « причини», повертаючи в глибини історії. Чоловік уважно слухав.
Коли я поверталася через тиждень, розмова поновлювалася і я відчувала, що господар, за час моєї відсутності, черпав свіжу інформацію з інтернету і засипав мене свіжими запитаннями. Так тривало всі ці роки, аж допоки не настало 24 лютого 2022 року.
- Марія, як твоя родина, як родина твого чоловіка? Все добре з ними? Як українці? Які маєш новини про все це?...
Як....як....як...Цього дня було багато цих прислівників...
Наступного разу мені було поставлене, серед багатьох інших, одне запитання, відповісти на яке було найважче.
- Маріє, а це правда, що на східній частині України проживають лише росіяни?
- Та, ні, - відповіла я - там проживають українці. Звичайно, що є й росіяни, як і народи інших національностей. Та й на всій території України вони є.
Ми ж не нацисти. В Україні відчинені двері для всіх, хто приходить з добром, а не з мечем...
- Але ж вони розмовляють російською, правда?
- Так. Більшість з них розмовляють російською.
- А російська мова і українська однакові?
- Ні. Це різні мови. Є слова схожі, є слова однакові, як і з португальською, але загалом, це різні мови...
Пан Жуакінь не дав мені договорити.
- А чому ж ті українці, якщо вони українці, розмовляють російською?
Значить вони росіяни! - голосно з притиском сказав він. - Як можуть українці розмовляти на іншій мові в повсякденному житті, в школах, в місцях державного значення, відпочинку, торгівлі і проживати та користуватися всіма благами держави в котрій живуть?
НЕ РОЗУМІЮ...
Я не знала що йому відповісти...бо теж не розумію...
Марія Дребіт
30.06.2023 Португалія.
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987548
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2023
( Слова Марії Дребіт,
Музика Олександра Рожанського,
Аранжування Олександра Рожанського,
Виконує композитор - Олександр Рожанський.)
І
Розквітла вишня у моїм саду,
Біліє цвітом наче наречена,
А я дивлюсь і бачу в ній свою
Доросло-юну донечку в світлинах...
ІІ
Блукав світами пошуками мрій,
Скарби життя складаючи у скрині,
Та лиш тепер пізнати я зумів,
Що найцінніший скарб в моїй дитині...
Пр.:
Рідна, прийми...
Подивися в мій бік і затримай свій погляд на мить.
Потяг образ відпусти на всі колії світу.
Доню, прийми...
Я прошу тебе, рідна... Розлука нестерпно болить.
Дай сивині у обійми розмови летіти...
Доню, пробач...
Я душею і серцем благаю, дитино, пробач...
Вкрадені дні, що життя огорнули сльозами.
Рідна, пробач...
Ти у собі й мені́ мене, моя кровинко, пробач
Батька, що йде на колінах твоїми слідами...
ІІІ
А час минає відліком років.
Мої літа збираються у вирій...
В оте далеке нині вже не вспів...
Чи встигну я знайтись у мрії сивій?...
Марія Дребіт
18.05.2023 Португалія.
https://youtu.be/XXM6aSyJoDo
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2023
Вдивляючись гарячістю зіниць
У людства тінь, навислу над землею,
Вогнем ховавсь у відлік одиниць,
Кривавий слід лишаючи стезею.
Вдихав пилюки смог, пив сік дощу,
Згортав пелюстки від страждань та болю
Коли топтали віри цвіт йому
І ланцюгами рвали вільну волю.
Бо жерся ворог тупістю утіх,
В заплу́т поклавши па́воть, блуд, тенета -
За праве діло видавав він гріх
І ним вбивав всі залишки планети...
-----------------------------------------
Палав і пік. Горів мов неба знак,
Собою застеляв життєву греблю.
Червоно плакав перестиглий мак
Стікаючи слізьми в стражденну землю.
Марія Дребіт Португалія
14.06.2023
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2023
... не плач, КУДЛАТИКУ... тримай-но мою руку...
дай обійму... попий водиці... не тремти...
ЧОТИРИЛАПИКУ, віддай свою розпуку...
бо є двоногі і хороші... віриш ТИ?...
...пробач, ПУХНАСТИКУ... довіри міст розбито...
та ми з тобою побудуємо новий...
...мій сестро-братику, тримай... життєве сито
відсіє нечисть... ну а поки, ПРОСТО ЖИЙ!
Марія Дребіт
10.06.2023 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2023
А справжній той, котрим мовчу –
Не має рим, бо слів не має
Ні між рядків, ані в рядку –
Пече у грудях і вмирає.
Він той, що не шукає букв.
Хіба ж вкладеш у них безмежжя?
Мовчить до мене й я мовчу.
Беззвучно линем в безбережжя..
Його не вимовлять вуста.
Не прочитають. Не почують.
Хай десь у до́вколі – кіпста,
В цім світі босою мандрую.
Не оглядаючись назад
Іду вперед в нове начало...
За мить до волі вірша сад
Зів'яв. Сил до життя не стало.
Марія Дребіт
25.05.2023 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2023
А День мовчав. І Ніч його мовчала.
Інтриги тінь витримували вдвох.
Вона безсонням в снах його чекала,
Він ждав її покути наче Бог.
Вона ридала сяйвом зорепадів.
Він плакав в самоті своїх дощів.
В душі плекала ві́дтинки обрядів.
Із ритуалів день скидав плащі.
Чеканням стрілись силою видіння.
Лише на мить. Між світанкових свіч.
Складав у сніп бажань зірчасте тління
Той день, що був закоханий у Ніч.
Марія Дребіт
25.05.2023 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984245
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2023
І
Розквітла вишня у моїм саду,
Біліє цвітом наче наречена,
А я дивлюсь і бачу в ній свою
Доросло-юну донечку в світлинах...
ІІ
Блукав світами пошуками мрій,
Скарби життя складаючи у скрині,
Та лиш тепер пізнати я зумів,
Що найцінніший скарб в моїй дитині...
Пр.:
Рідна, прийми...
Подивися в мій бік і затримай свій погляд на мить.
Потяг образ відпусти на всі колії світу.
Доню, прийми...
Я прошу тебе, рідна... Розлука нестерпно болить.
Дай сивині у обійми розмови летіти...
Доню, пробач...
Я душею і серцем благаю, дитино, пробач...
Вкрадені дні, що життя огорнули сльозами.
Рідна, пробач...
Ти у собі й мені́ мене, моя кровинко, пробач
Батька, що йде на колінах твоїми слідами...
ІІІ
А час минає відліком років.
Мої літа збираються у вирій...
В оте далеке нині вже не вспів...
Чи встигну я знайтись у мрії сивій?...
Марія Дребіт
18.05.2023 Португалія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2023
Авторка ідеї Марія Дребіт.
Автори віршів - Марія Дребіт і Тамара Морошан.
Виконавці - Тетяна Вітрук-Коваль, Анжеліка Тюріна, Валентина Думінець, Олена Плазовська, Оксана Євграфова, пані Анна з Казахстану, Наталія Чураєвська, Андрій
Соболєв, Анатолій Фіалка.
Авторка відеоряду Христина Швед.
( коломийка)
М.:
Ой, насію в поли лену, багацько насію,
З него виткати рубатку Україні мрію.
Т.:
Відбілю́ ту полотнину, легонько підсиню,
Та мережку-павутинку по краєчку кину.
М.:
Назбираю барвіно́чку, много назбираю,
Тай ним вишию сорочку для рідного краю.
Т.:
А ще маки, півонії та ружу червону,
А для серця - воронії винограду грона.
М.:
Нагаптую колосочків, китичо́к калини,
Волошок та фіяло́чок в пагінцьо́х лозини.
Т.:
Із любов'ю ї розшию гладдю та шовками,
Буде файна, доки жи́ю, вишиванка в МАМИ!
М.:
Україно, повна с цвітом, багата с квітками,
Жи весніют білим світом доньками-синами.
Т.:
Ой, до лиця Україні вишита сорочка!
Несуть світом код родини сини її й дочки!
М.:
Та прийшли до НЕНІ вороги прокляті
І сидять донині в українській хаті.
Т.:
Непрошені гості мають собі гадку -
Як би поселитись в українську хатку!
М.:
Гей! Враже, зупинись!
Стій! Враже лютий!
Геть! Враже розвернись
Пок' тя просят люди!!!
Т.:
Ти до нас прийшов з мечем
І якщо не згинеш
Утечеш без підошо́в
І техніку кинеш!!!
М.:«Заблудились» воріженьки,
В наших землях впали в чорнозем!
Т.:
Розгубились в полі НЕНЬКИ,
Їх оселі - має втрати кремль!
М.:
Наші хлопці службу знають
Не жаліють ворога!
Т.:
На святе хто зазіхає
Той заплатить дорого!
М.:
Застелімо нашу землю
Кожен обруса́ми
Та зачнімо вишивати
Чистими нитками!
Т.:
Оновiмо міста й села
Піднімем з руїни,
Як життя настане мирне
В рідній Україні.
М.: Вишиваєм сорочки!
Застеляєм обруси́!
Т.: Бавим діток в сповиточку!
Неймовірної краси!
М.:
Та возьмімо мітоло́ньку
І востренькі ґралі
Відженімо ту ордо́ньку
Від хати подалі!
Т.:
Насаджаєм нових садів,
Посіємо квіти,
Добром серце наповнимо,
Щоб життю радіти!
М.:
Ну, а поки, браття,
Станьмо, як багаття
Ра́зом та до купи
Заплетімо руки
І вогнем, що в серці
Даймо герцю смерті!!!
Т.:
Нас не зупинити!
Пісню не убити!
Волю не стоптати!
Честі не забрати!
Кожен добре знає
ЩО він захищає!!!
М.:
Дай, Боже, сили нам
Ворога здолати!
Хай зійде СОНЦЕ там,
Де вкраїнська хата!!!
Т.:
Дай, Боже, цвіту нам
Плоду золотого!
Ми за своє йдемо
Не хочем чужого!!!
М.:
Слава Богу й вояченькам!
Слава всьому люду!
Слава тобі, моя Ненько -
Доки жити буду!!!
Т.:
Не закриют слави тої
Ні хмари, ні тіні!
Вічна Слава всім Героям!
Слава Україні!!
14 березня, 2023 року. Португалія.
https://youtu.be/-VFIMAjO0iY?si=_jtYIk-6-dI3HfsV
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2023
Слова Марії Дребіт.
Музика Марії Дребіт.
Аранжування Олександра Рожанського.
Виконує Тетяна Вітрук-Коваль.
I
Я стою на дорозі вже пройдених літ,
Наплела мені у коси осінь спілого цвіту.
Віднайду серед звуків, що видумав світ,
Ту мелодію, що мама виткали в мій заповіт.
Пр.:
Заспівайте мені, моя мамо,
Заспівайте мені колисанку мою, як колись,
Біля серця свого.
Я на неї чекаю так само,
Як тоді, на початку життєвого шляху мого.
Вашим голосом слухаю Небо,
Світла ласкою вкриті слова, що гойдали у снах.
Їх шукаю у всяких потребах
Заспівайте мені, моя мамо,
Заспівайте мені, моя мамо,
А тоді я заспіваю для Вас.
II
Йду до Вас, моя мамо, іду крізь життя.
Наберусь в обіймах сили, слізьми змию розлуку.
Поміж нас та невидима нитка буття,
Нею вишиє Вам пісню Ваше доросле дитя.
10.07.2018 Португалія
https://youtu.be/UpBZRzi1C74
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2023
Слова Марії Дребіт і Наталії Простякової,
Музика Марії Дребіт,
Аранжування Олександра Рожанського,
Виконують Наталія Простякова та Леся Кізюк.
( з циклу «ЛИСТ ДО ПОДРУГИ»)
(пісня)
І
І знов мене хвилюють твої очі голубі,
Зволожені туманами надії.
Стоїш між двох перонів, посміхаючись мені -
Розлукою та променями мрії.
Пр.:
А я чекаю ніжних слів,
Гарячим подихом ловлю.
У візерунках булих днів
Шукаю сонце між снігів,
Бо досі лиш тебе люблю.
ІІ
Я в глибині блакиття мов у прірві знов тону,
В обіймах нескінченної любові.
Поміж розлук німих зловити мить хоча б одну,
Відчути дотик мріяно-шовковий.
Пр.:
А я літаю серед снів,
Твій подих і вночі ловлю.
Серед вокзальних вітражів
Шукаю слід жаданих слів,
Бо досі лиш тебе люблю.
Марія Дребіт - Наталія Простякова
17.01.2022 Португалія - Україна
https://youtu.be/KMRFophUl_4
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2023
Слова Марії Дребіт,
Музика Олександра Рожанського,
Аранжування Олександра Рожанського,
Виконує Тетяна Вітрук-Коваль.
І
Білокоса зима,
Серед льоду й снігів,
Малювала окіл кришталем.
Я стояла сама,
Поміж двох холодів,
Коли раптом відчула тебе.
Йшов назустріч весні
Крізь мороз, сніговій,
Між забілених інеєм хвиль.
Вітровію пісні
Заспівали до мрій
Не рахуючи тисячі миль.
Пр.:
Я тебе у зими відцілую,
Відігрію словами любові.
Я для тебе життя відкоркую
І наповню по вінця в розмові.
Із долонь розчиню тиху ніжність,
Обігрію сльозами кохання.
Бо розтане розлук білосніжність
У розтоплену силу світання.
ІІ
Серед квітів весни,
Свіжо гляне з-під вій
Мого серця залишений слід.
Повернувшись у сни,
Квітнеш в щасті надій,
Не вертаючись сонцем у лід.
Зазираю в назад.
В нім залишу лиш тінь
Від минулих зимових розлук.
Десь замерз снігопад,
У словах мерехтінь,
Теплотою повінчаних рук.
11.03.2022 Марія Дребіт
Португалія
https://youtu.be/lrXtz70vs-I
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2023
(з циклу «БЕЗ ПІДТЕКСТУ». Реальна історія, що трапилася зі мною)
Ця пригода трапилася зі мною в Португалїї десь з півтора десятка років тому, але відклалася в пам'яті та нещодавно, випадково, виринула на її поверхню.
Приблизно п'ятнадцять років назад, в один теплий, сонячний суботній день поїхала я в місто, щоб залагодити важливу справу. Поїхала сама, бо чоловік був на роботі, а справа була невідкладною.
Отже все владнавши, пішла я на центральну автобусну зупинку.
Зайшовши в середину приміщення, яке виявилося абсолютно порожнім, сіла на крісло та стала чекати часу відправки автобуса. Чекати було потрібно 1,5 години, бо у вихідні дні автобус, що курсує між містом та селом, де ми проживаємо, їздить кожних дві години.
Звичайно, що цей час можна було провести і в походеньках по магазинах чи спогляданням океанських краєвидів, але після важкого робочого тижня хотілося просто сісти і відпочити, що й зробила, почавши писати в зошиті, який завжди ношу з собою, віршовані заготовки.
Десь через 5 хвилин після мене в приміщення зайшов чоловік. Мабуть за шістдесят. Привітавшись, сів в крісло, але в протилежному кінці зали.
Просиділи ми так, кожен зайнятий своїми справами, з добрих тридцять хвилин, коли на подвір'я автовокзалу зайшло п'ять молодиків. Їхня поведінка насторожила не лише мене. Дядечко з протилежного кінця приміщення пильно придивлявся до хлопців, які щось голосно обговорювали, активно жестикулювали, через великі вікна автовокзального приміщення. що розділяли нас від них.
Група молоді в нетверезому стані, як мені подумалося, наближалася до дверей. Я напружилася.
Побачивши це, дядько підвівся, перетнув всю залу і сів поблизу мене та розпочав розмову ні про що, вдаючи, що ми давно знайомі, бо юнаки вже відчиняли двері.
Нецензурна лайка, сміх та крики наповнили приміщення.
Через деякий час один з молодиків влігся на два крісла і .... в нього з носа потекла кров. От тоді я зрозуміла, що саме було причиною такого стану цієї компанії.
Дядечко запитав о котрій годині в мене автобус, бо його якраз заїжджав на своє відведене місце. Вчувши, що до мого рейсу залишилося тридцять хвилин, чоловік сказав:
- Ви не хвилюйтеся. Я почекаю разом з вами, поки не приїде ваш автобус. А я вже поїду наступним. Ви українка?...
Моїй тихій вдячності не було меж.
Компанія продовжувала свої походеньки по залі, поглядаючи в наш бік.
І от приїхав мій автобус.
Я ще раз чемно подякувала тому панові, а виходячи з приміщення дала тому закривавленому юнакові паперові серветки. Він здивовано глянув на мене і ...подякував та почав витиратися.
Сівши в автобус помітила, що дядечко вийшов надвір, залишивши гамірну компанію наодинці з їхнім станом.
Через мить мій автобус розминувся з автобусом на який чекав той невідомий чоловік.
Вчинок цього літнього пана мене настільки вразив, що згадую його й досі.
І от, пару днів назад, йдучи на роботу в тому самому містечку, на одній із вулиць ми випадково зустрілися з тим дядечком, який виявив таку хоробрість та повагу до незнайомої жінки.
Я впізнала цього, тепер вже, дідуся, а він впізнав мене. Ми не зупинилися для розмови. Ми лише привіталися і усміхнулися одне одному. І тут я почула тихе
- SLAVA UKRANIA...
Повернувши голову я ще раз зустрілася з поглядом цього дідуся і відповіла.
Він пам'ятав, що я українка. Він вболіває за Україну.
Дядечко й не здогадується, що в своїх подячних молитвах я згадую і його.
Марія Дребіт
10.04.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2023
зраджені Часові
тому незрячому велетню
що стоїть на кожному розі
що сидить на кожнім порозі
запродані отим
земним
що сам себе
виголосив отцем
насправді ж є
порожнім
сліпцем
що нарік себе
вищим за Всевишнього...
...а вони проростають
буквою-церквою
складом-виноградом
словом-Богом
фразами-дороговказами
реченнями-скелями...
з коренів до листя
і не бояться того
хто ліанами вився
аби
зупинити їхню силу
бо те що в них -
ВІН від НЬОГО
у ДУМЦІ
СЛОВІ
ВЧИНКУ
не має в нас спочинку
рухає серцем
кличе душу
веде вперед
навіть посеред отих
мілких людців
заплутаних між рубців
власних спокус
що
не знаючи
знають
ховають укус...
Марія Дребіт
24.03.2023 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2023
І
Білокоса зима,
Серед льоду й снігів,
Малювала окіл кришталем.
Я стояла сама,
Поміж двох холодів,
Коли раптом відчула тебе.
Йшов назустріч весні
Крізь мороз, сніговій,
Між забілених інеєм хвиль.
Вітровію пісні
Заспівали до мрій
Не рахуючи тисячі миль.
Пр.:
Я тебе у зими відцілую,
Відігрію словами любові.
Я для тебе життя відкоркую
І наповню по вінця в розмові.
Із долонь розчиню тиху ніжність,
Обігрію сльозами кохання.
Бо розтане розлук білосніжність
У розтоплену силу світання.
ІІ
Серед квітів весни,
Свіжо гляне з-під вій
Мого серця залишений слід.
Повернувшись у сни,
Квітнеш в щасті надій,
Не вертаючись сонцем у лід.
Зазираю в назад.
В нім залишу лиш тінь
Від минулих зимових розлук.
Десь замерз снігопад,
У словах мерехтінь,
Теплотою повінчаних рук.
11.03.2022 Марія Дребіт
Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2023
Слова Марії Дребіт та Надії Козак,
Мелодія Володимира Сірого,
Аранжування Віктора Охріменка,
Виконання Володимирв Сірого.
https://youtu.be/AqzvwR0bM_o
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2023
Слова Олександра Рожанського та Марії Дребіт,
Музика Олександра Рожанського,
Аранжування Олександра Рожанського,
Рояль - Олександр Рожанський,
Виконання Олександра Рожанського,
Гітара - Ігор Рябоконь,
Солістка Олена Яремчук,
Звукорежисер Юрій Яремчук,
Відеоряд Олександра Бригаса.
https://youtu.be/0W4YcbAdtdQ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2023
(з циклу «БЕЗ ПІДТЕКСТУ». Правдива історія, що трапилася зі мною)
ЛЮТИМ є Лютий для України...
2014 - Небесна Сотня...
2014 - Анексія Автономної республіки Крим...
2014 - Початок новітньої російсько-української війни на Сході України...
2022 - повномасштабне вторгнення московитів на територію України...
2023 - дев'ята річниця російсько-української війни та рік активної фази війни...
Вже двадцять з лишком років проживаю в Португалії, та всі ці події, які перечислила вище, мають надглибокий відбиток в мені. Ще в далекиму 2001 році, потрапивши на роботу в одну сім'ю, зрозуміла, що нестиму цінності, які заклали в мене мої рідні, навіть тут, за чотири з половиною тисячі кілометрів від дому, щоб португальці зрозуміли хто ми, які ми - українці.
Час спливав, відкривалися нові можливості та навіть перспективи, бо вивчила мову на достатньо прийнятному рівні. Та життя показало, що моя місія в цій сім'ї ще не була завершена і я обрала залишитися в ній.
В 2008 році в цій сім'ї народилося два чудових малюки, яких я «доглядал» ще тоді, коли вони були в утробі матері.
Допомагала їх доглядати та виховувати. Віддавала їм частинку свого українського серця. Розповідала про мою Батьківщину та батькі́вщину. Показувала фотографії свого рідного міста та всієї України. Слухали українських пісень та голосували за конкурсантів «Євробачення» від України. Смакували круп'яні палички, оладки, борщ, голубці, вареники. Вболівали за «Динамо Київ» і «Шахтар». Раділи успіхам Романа Яремчука в столичному клубі «Бенфіка»...
Та разом з тим активно обговорювали політичне життя в Україні.
Переживали, зі сльозами на очах, події на Майдані, що переросли в Революцію Гідності, війну. Багато розмов, запитань, відповідей. Справжнє розуміння ситуацїї, інтерес до правди. Безліч коментарів та обговорень. Навіть «планів» щодо бункерного... Діти, діти...
Багато емоцій розділено разом з цією сім'єю. Вже багато нас єднає. Кажуть, і я це відчуваю, що є для них членом сім'ї. Маю за честь.
Та найцінніше, що в цей важкий для України й світу час отримую, в дев'яту річницю війни в Україні, ось таке повідомлення від чотирнадцятилітніх хлопчаків, що вирішили підтримати мене та всіх українців на нашій рідній мові.
І хай перекладач не відтворив все вірно, та сам жест - БЕЗЦІННИЙ!
Марія Дребіт
25.02.2023 Португалія
фото з власної колекції
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2023
За ніч до півня зраджувався день.
Ламались світлом зорі у віконня,
П'яли жилаво вістку до людей -
Жага убивці витерла кордоння.
Гула напруга. З вітру до джерел.
Зі сну напнулось тятивою рання.
Страхом тваринним дихало ТЕПЕР,
Вмирало птаство піснею прощання.
Тягло ланцюг покори темне ZΛO.
Ним рвало землю древнього коріння...
З глибоких ран сочиться й досі кров
В скупі криниці пізнього прозріння.
Марія Дребіт
19.02.2023 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974352
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2023
Цей допис про ВЕЛИКУ ВДЯЧНІСТЬ.
Вдячність людям, які протягом цих двох років підставляли творчо-фізичне плече підтримки в моєму поетичному проєкті "СТО ЛИСТІВ ДО ДРУЗІВ". Жінки, чоловіки. Юні, молоді, зрілі.
Досвідчені. Першопрохідці. Цивільні. Військові.
З кожним з ВАС було неймовірно та неповторно цікаво ТВОРИТИ!
Дякую, що не відмовили! Дякую, що підтримали!
Дякую, що були поруч! Дякую, що допомогли, в такий спосіб, не залишатися наодинці з випробуваннями, які проходить Україна, а з нею всі ми!
Окрема вдячність Олександру Рожанському на прекрасну музику, які він творить серцем, щоб була використана для озвучення відео.
Також від серця дякую молодій творчій жінці, яка часто приходить на допомогу, Христині Швед, за створення цього відео.
З ПОВАГОЮ ДО КОЖНОГО З ВАС!
УКРАЇНА ПЕРЕМОЖЕ!
Марія Дребіт.
19.02.2023 Португалія
https://youtu.be/GozSbzsRvg4
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2023
І
Зимно на серці, мій друже,
Дай-но погляну, чи Сонця доволі.
Терпко думкам моїм дуже -
Хочеться світла. Їм хочеться волі.
Сядьмо удвох на розмову.
Вогнище духу іскрою скріпімо,
Тризубом випалім слово -
Вістрям на вічного ворога йдімо!
Пр.:
А поки - в цигарку гарячі думки!
В міцну, що без фільтру та фальші!
Латаймо тілесні черлені дірки
Псалмами, що славнем є нашим!
А поки - в онучі мотаймо свій дух,
Захищений болем сбоводи!
До битви, козаче, за кревний наш ґрунт!
У бій за вкраїнські клейноди!
ІІ
Чуєш? Здригнулося небо.
Димом закрилось, ховаючи очі.
Кроки земні ставим грубо -
Йдемо сміливо за днем серед ночі!
Поруч ставай. Нас багато!
Кожна хвилина пружинить затвором.
В порох розі́тремо ката!
Дай ми вогню благодатним собором!
Марія Дребіт
18.02.2023 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2023
Мені холодно...
зимно... брате
там....
у лівій кишеньці
що на серці
є фото...
мабуть зім'яте?..
а може...
може й кров'ю залите?
лише б кулею не пробите...
брате...
стій...
зажди...
ще б ковток води...
а тепер...
дай вдихну...
бо важко...
щось тисне в грудях...
Господи...
дякую, що в окопі, Боже!
дякую, що так!
я ж вожак!
по іншому - не гоже!
...вже скоро відійду...
«піду» ногами...
байдуже, що їх відірвало з кінцями...
...не забудь...
брате...
в кишені фото...
там мама і тато...
віддай його їм -
МОЇМ!
...все...
кажи: «АМІНЬ»
закрий мої очі
своїми руками...
брате...
кажи: «АМІНЬ»...
........................
...кажи: «АМІ...»...
.........................
--------------------
...амінь...
Марія Дребіт
15.02.2023 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2023
( з циклу ,,ЛИСТ ДО ПОДРУГИ")
М.:
І знову я пишу тобі листа.
Із тисяч слів обрала найцінніші,
Що про родину, Неньку та дитя,
Що про війни жорсткі, криваві ніші.
Н.:
Його читаю, й чую голос твій,
Який летить крізь простір і кордони.
В твоїх словах впізнати вмію біль,
Уявою торкаюся долоней.
М.:
Вони в глибоких ранах та рубцях
Від сліз сталевих вирізаних болем.
Без ліку літ вбиваю ними цвях
В розлуки з сіллю висіяне поле
Н.:
Хай кров твоя, що скрапує у ґрунт
Розквітне навесні в червоних маках.
Та ти не припиняй чинити бунт,
Бо суть твоя - Свободи Гайдамака!
М.:
...У сотий аркуш виведених слів
Вкладаю зміст у міжпроме́ння волі.
Займеться тим пожа́риськом вогнів
Червонорутий заклик ,,Край! Доволі!"
Н.:
І СВІТЛО ПРАВДИ, вигране в боях,
Возродиться, мов з попели́ння Фенікс.
А ти підеш долати далі шлях,
Благословення несучи у жменях!
М.:
...Скриплять життям віконниці душі.
Спішать прикрити в серці силуети.
Між створ влетіло пір'я, у сназі,
Межу підвівши звершеним дуетам...
Марія Дребіт - Наталія Хаммоуда
13.02.2023 Португалія - Італія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2023
Де ти, снаго моя?
невже знову засіла
на хмарних трибунах
в тих
небесних рунах
що гойдаються
на зелених дротах
високих нотах
та
в хитких міражах
і
яскравих
дюнах
осіннім тембром
заспівані
для
повної тиші
кольорів
окрім ледачих
медово-гарячих
та
сліпучокрилих
милих
синього фавориту
невідомої долі
оксамиту
Марія Дребіт
0702.2023 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2023
Де ти, рівноваго моя?
чи
заховалася
між барв літа
їхньою палітрою зігріта?
а чи
заколисана
на павичевих
пір'їнах
матіоловими
теплими вітрами
що пахнуть руками мами
знайдися
небарися
чекаю
та
чекаюсь
бо тільки з тобою
відбуваюсь
Марія Дреібт
07.02.2023 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2023
Де ти, тише моя,
громом пробуджена
зимою відчужена
в першокрилу мрію-пелюстку
що розгорнеться
мов хустка
а поки
пуп'янкує
зарядом- силою
м'ятно-лаймовою жилою
що весною зоветься
бо
останнім холодом обцілована
між променів-стержнів зачата
хоч і захована
та вкладена
в долоні відродження
оновлення
омолодження
нового одкровення
та
становлення
Марія Дребіт
04.02.2023 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972991
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2023
( з циклу ,,ЛИСТ ДО ПОДРУГИ")
М.:
Три сорок. Вже не ніч та ще не ранок.
Підмóргнув миром українцям час.
А ТАМ, людини схиблений уламок,
Почав свій відлік - він віддав наказ!
С.:
І вто́рглися ординці в Україну,
Вбиваючи атаками ракет,
Ґвалтуючи малесеньку дитину,
Справляючи кривавий свій бенкет.
М.:
Він МОРОК, що собою кличе пекло.
Будує храми густиною зла.
Оду́ру сіє клонами, уперто.
Голодний світом тягне всіх до дна.
С.:
В триденний строк він мріяв взяти Київ,
Оцей рашистський покидьок – без втрат!
Вкраїнський спро́тив він зустрів – Героїв,
На смерть узявши обстріли гармат.
М.:
Від реву полчищ морщиться землиця.
Гуде ядровим нервом їм у слід.
За ними слід черво́нить пустки глиця.
Ну що ж - ДО БОЮ! ЗА ВКРАЇНСЬКИЙ РІД!
Марія Дребіт - СвітланаМаланка-Баліцка
03.02.2023 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2023
Де ти, спокоє мій?
між перетинок
ніжнолілових
уже не зимуєш?
не кладеш
на полиці натхнення
крилаті ідеї?
їх серцем не чуєш?
може
панцир хітиновий
скинь
та залиш між морозів
зовсім
бо
невзмозі
відтепли́ти тебе
хай синь
що вляглася
між
лусочок-жилок
розтане
а там і весна настане
плащем супокою сповита
розлита
розмита
вимито вмита
а поки
жива
зима
а в ній
сила -
крила...
Марія Дребіт
03.02.2023 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2023
(з циклу «ЛИСТ ДО ДРУГА»)
М.: Було воно недавно те ДАВНО -
Зайшлася цвітом неймовірна Квітка -
Життям палала в лютім. Не дано
Тремтіти їй у ньому навіть зрідка.
Разила зір осоту колючкам
Та їх гостро́ти Квітку не лякали
Цвіла завжди відважно навіть там,
Де бур'яни покосами лягали.
О.:А серп косив… Не раз… і без жалю:
Життя простим зазвичай не буває!
Та Квітка всто́яла! Під силу журавлю
Те, що синиця і в думках не має.
Цвіла й цвіте. Ба, більше – голос свій
Піднесла в Слові до глибин блавату!
Тому й не в силі лютий-вітровій
Цю неймовірну Квітку подолати!
М.:Її ж бо міць в корінні та плодах.
Щедрує ними сміло та завзято -
Смакує світ «Оливи у садах»,
А післясмак душі - неспинне свято.
І в’яже барви спілого Життя,
Вкладаючи в пахучі візерунки.
Заполотнивши стежку у нитках -
Вплела їх сотні в кольори павунки*.
О.:Відбившись квітом в тисячах хусток,
Пронісши дух ЄДИНОЇ світами,
Донесла в серці крізь часів місток
Тепло предвічне, що ішло від мами.
І те ДАВНО постало між рядків,
Чарівним пензлем вивело пелюстку,
Що в душах світлом ляже між шовків
І всіх загорне у Велику Хустку.
Марія Дребіт - Олександр Бригас
01.02.2023 Португалія
__________
Павунка - велика квітчаста хустина
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972776
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2023
(з циклу «ЛИСТ ДО ДРУГА»)
I
О.:
Сповідаюсть Тобі, присягаюсь, мій Боже -
Все, що є у житті, все здолати я зможу!
Цей, ізболений час, що на серці сльозами,
Хай з'єднає він нас в боротьбі з ворогами!
ІІ
М.:
В Тобі сила моя - в молитвах та у вірі,
З них складаю життя по цеглині довіри.
Наша сила в землі - чорноземі святому!
Ми - її жниварі, не віддаймо нікому!
Пр.:
О.:
Я знову звертаюсь до Бога,
Нам силу дає перемога!
Світ! Вчуй наші слова:
«Так, Україно жива!»
М.:
Боже, молюсь, як іще не молився!
Боже, прошу, як іще не просив я!
Дітям спасіння зішли!
Боже! Нам дітей збережи!
ІІІ
М.:
Поміж снігу й сльоти, Ти нам Боже, знакуєш -
Веселкові дари кольорами віншуєш.
На коліна стаю я за кожну родину,
За бійця, за вдову, за маленьку дитину.
Олександр Рожанський - Марія Дребіт
21.01.2023 Україна - Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972234
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2023
Джмелику-хмелику, гей, не бубни!
Квітку-лелітку від сну не буди!
Краще хутчіш принеси парасольку!
Глянь, он розбилася хмарка на дольки,
Землю буде поливати.
Квітці би краще поспати...
Завтра сюди повертайся сміливо -
Спробуєш цвіту нектарове диво!
Марія Дребіт
24.01.2023 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971887
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2023
Півник-дзьобик Пильне Око
По подвір'ї походжав,
Міряв відстань рівним кроком
Поступ крильми відбивав.
Півник-хвостик-заморока,
Дзвінкоранній голосок,
Кличе курочок прискоком
Він до танцю ,,Колосок".
Склались крильцями докупи,
Відбивають вправно ритм,
Топчуть-колять злак на крупи -
Лапки втомлені від битв!
Торкотять бувалі квочки,
Вихваляючи зерно
І у сонячнім жовточку
Завтра вигулькне воно!
Марія Дребіт
23.01.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971877
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2023
Котик-ротик Чубчик,
М 'я́кітка-голубчик,
Муркає завзято -
В нього нині свято!
Тільки круть - хвать і гам!
,,Вам ковбаску не віддам!"
Котик-ротик наминайлик,
Вусовлапковитирайлик!
Киць-бриць, вже він ,,спить!" -
Хвіст у бублик,
Сам в калачик -
Вже й ніхо його не бачить!
Мурррррррр!....
Марія Дребіт Португалія
24.01.2023
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2023
( ОСТАННЯ ПІСНЯ ВАСИЛЯ ПАНЦИРЄВА)
Слова Марії Дребіт та Василя Панцирєва
Музика Василя Панцирєва
Виконання Василя Панцирєва
Відеоряд Наталії Хаммоуди
https://youtu.be/rxucDQufE-k
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971619
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2023
(мініатюра-крихітка з циклу «СІМ РЕЧЕНЬ В МІЖТРЬОХКРАПКОВІМ ЖИТТІ»)
...Мар'яна, нещодавно овдовіла молода жінка, з двома малолітніми синами готувалася покидати облюбоване сімейне гніздечко із-за неспроможності його сплачувати, бо планувала повернутися в свій родинний дім, який здавала в оренду...
...Наближалася зима та Різдво і жінка дуже хвилювалася, що камін, який знаходиться в одному з кутів зали та яким послуговуються лише сусіди, знову не відремонтований...
...Мар'яна відчинила двері і... притримала своїх хлопчиків, бо їй в обличчя вдарив важкий і їдкий запах диму...
...Чотири роки кожної весни, літа, осені та зими тривала боротьба жінки з сусідами, щоб ті дозволили оглянути ту частину каміна, яка знаходиться на їхньому боці, але ні вмовляння, ні поліція не допомогли...
...Суддя, вислухавши всіх свідків, які підтвердили грубі багаторазові словесні образи з боку Мар'яниних сусідів та навіть погрози фізичної розправи, що доводило її дітей до жаху, дуже сильно впливаючи на психічний та емоційний стан дітей, присудила сплатити компенсацію в розмірі 20000 гривень...
...,, Ну що, відьма стара зі своїми виродками, хочеш компенсації? Ахахахаха.... ,, - прошипів "добрий" сусід виходячи з приміщення суду минаючи Мар'яну та її адвоката, а вона вже шукала купця на свій дім, який, в скорому часі, покинула...
...Через п'ять років жінка випадково дізналася, що цьогоріч, на саме Різдво, будинок тієї сусідки Анни був пограбований і сума винесеного добра перевищила 20000 гривень в чотири рази, вже не кажучи про той внутрішніх жах, з яким тепер житиме ця самотня пара....
Марія Дребіт
17.01.2023 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971218
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2023
( коляда )
І
Готувалась Діва-Мати
Сина людям дарувати,
Що прийде спасти вселенський край...
В шопці щастям чудо мріє,
А земля життям міліє -
Стишся, СВІТЕ, Бога не вбивай!
Пр.:
Із душ окрайців, зболених війною,
Складім для Сина ясла у серцях,
Бог серед нас! Він бій веде з пітьмою.
Здолаймо світлом темряву! Вже час!
Немає Світла більшого за Боже -
Цівкує кров'ю та вогнем з висот -
У тих свічках, що запалити може
Розіп'ятими венами народ.
ІІ
І сповила Сина Мати,
На дорогу благодати,
Пеленами сяйних молитов...
Йде у силі Божий Промінь
У окоп, у хати пломінь,
Запалити молитовний зов!
Слова Марії Дребіт
Музика та аранжування Олександра Рожанського
Виконання Анастасії Аверіної та Тетяни Вітрук-Коваль
11.01.2023.
https://youtu.be/8y1bgGBGDyE
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970711
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2023
(мініатюра-крихітка з циклу «СІМ РЕЧЕНЬ В МІЖТРЬОХКРАПКОВІМ ЖИТТІ»)
...Їхній подружній стаж вже мав добрих два десятки літ і був наповнений, в основному, яскравими спогадами та реальністю, рухом почуттів по висхідній, які скріплювалися в час приїзду чоловіка з далекої країни, де він працював, аби забезпечити свою сім'ю всім..
...Два чудових, розумних та красивих сина зміцнили сімейну ідилію Павла та Павлини, а успіхи юнаків в навчанні та їхні позашкільні досягнення теплили серця батьків, які раділи їм та пишалися хлопцями...
...Цьогорічне Різдво мало стати особливим, бо батько Павло, після найдовшої, півторарічної відсутності, мав повернутися додому і всі чекали на нього з особливим трепетом, готуючи свої гостинці - Назар склав надскладну конструкцію мотоцикла з леґо, Петро отримав позитивні результати за перший семестр навчання у виші, а Павлина поралася на кухні, аби здивувати чоловіка чимось смачним...
...Він теж готувався до зустрічі, купивши дорогі парфуми для дружини та синів, заповнив дві великі валізи подарунковими пакетами і... вирушив...
...Все, як і завжди... та щось було не так...
...Павла чекали відчинені двері, із-за яких смачно пахла свіжоприготована їжа, що стояла на столі поряд з мотоциклом з леґо та «веретою« високих семестрових оцінок...
...Обійми, чомусь, стали звичайними та скупими від синів та дружини і після них та коротких, стандартних речень привітань і розпитувань всі розійшлися по своїх кімнатах, бо між ними став, неочікуваним для всіх «гостинцем», час-розлучник...
Марія Дребіт
01.01.2023 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2023
(мініатюра-крихітка з циклу «СІМ РЕЧЕНЬ В МІЖТРЬХКРАПКОВІМ ЖИТТІ»)
...Струнка і красива шістдесяти двох літня Квіта (їй ніхто, до речі, не давав стільки років!) нарешті змогла виплакатися...
...Вчора вона знову, вперше за останніх десять років, переступила поріг свого дому...
...Він дуже хотів дітей, а вона, якось, не дуже, бо дратували її той плач, крики, пустощі та й обов'язків море...
...В сорок сім Квітка вперше стала матір'ю, а в п'ятдесят один він залишив її з двома малолітніми дівчатками-двійнятами, (випровадивши з їхнього спільного дому, привівши нову господиню), яких вона вчилася любити...
...Одному Богові відомо, як їм всім було...
...Цьогоріч, на Святвечір, чотирнадцятирічні сестри, їхній батько та його нова дружина запросили маму Квіту в гості...
...Жінка прийшла, бо для люблячої матері немає більшого щастя, ніж бачити радість в очах улюблених донечок, які палали до мами вдячною любов'ю, а вона відповідала своїм найдорожчим дівчаткам взаємністю, бо навчилася любити...
Марія Дребіт
28.12.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2022
(мініатюра-крихітка з циклу «СІМ РЕЧЕНЬ В МІЖТРЬОХКРАПКОВІМ ЖИТТІ»)
...Поважного віку Андрій Петрович не зводив очей з пожовклої «Грамоти», яку колись отримав з рук першої вчительки ще будучи хлопчиком, за участь в літературному конкурсі...
...Перша з тисяч...
...Вона заклала початок його життєвій стежці, якою Андрійко-Андрій вперто йшов докладаючи величезних зусиль, долаючи безліч перешкод, досягаючи неймовірних вершин...
...Сьогодні ВІН - знаний в цілому світі відомий і неповторний прозаїк, вручатиме «Грамоти» талановитим учасникам Міжнародного літературного конкурсу...
...В залі людно...
...Його перша вчителька (дев'яностолітня Стефанія Никифорівна) теж тут, та він, поки що, цього не знає...
...Він не знає й того, що це вона сама, з власної волі, написала для нього - для того малого наполегливого Андрійка ту першу «Грамоту» з Всеукраїнського конкурсу, яка дала початок його творчому шляхові...
------------
Марія Дребіт
-------
28.12.2022 Португалія
-------
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2022
( коляда )
І
Готувалась Діва-Мати
Сина людям дарувати,
Що прийде спасти вселенський край...
В шопці щастям чудо мріє,
А земля життям міліє -
Стишся, СВІТЕ, Бога не вбивай!
Пр.:
Із душ окрайців, зболених війною,
Складім для Сина ясла у серцях,
Бог серед нас! Він бій веде з пітьмою.
Здолаймо світлом темряву! Вже час!
Немає Світла більшого за Боже -
Цівкує кров'ю та вогнем з висот -
У тих свічках, що запалити може
Розіп'ятими венами народ.
ІІ
І сповила Сина Мати,
На дорогу благодати,
Пеленами сяйних молитов...
Йде у силі Божий Промінь
У окоп, у хати пломінь,
Запалити молитовний зов!
Марія Дребіт Португалія
23.12.2022
виконують Анастасія Аверіна і Тетяна Вітрук-Коваль
мелодія та аранжування Олександра Рожанського
https://youtu.be/8y1bgGBGDyE?si=WtwWut7IVY85v8pM
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969114
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2022
( з циклу «ЛИСТ ДО ДРУГА"»)
І
М.:
Йшла біда по білім світі,
Неквапом манджала.
По дорозі життя квіти
Вугликом вбирала.
Викрадала сміх та радість,
Блиск в очах гасила,
Та, у голки хижу невість,
Чорну нить всилила.
В.:
Пр.:
Ой, рясніть вишиваночки
Сонячним шиттям.
Грайте, промені-голочки,
Квітучим життям.
Українонько милая,
Надію плекай.
Красою та силою
Зло перемагай!
ІІ
В.:
Стій, біда, ти заблукала,
Це не та стежина.
Не зламала, не злякала,
Охляла вражина.
Сміх і радість обійнялись,
Запалали очі,
З біди кволої сміялись,
До життя охочі.
ІІІ
М.:
Стала голка чорне ниття
На біле міняти
Та в серцях людей стежини
Щастям вишивати,
Щоб вони зійшлись в єдину
Мріяну дорогу -
НЕЗАЛЕЖНУ ТА СВОБІДНУ!
ВІІЧНУ ПЕРЕМОГУ!
Марія Дребіт - Василь Панцирєв
23.11. 2022 Португалія - Україна
фото з нету
слова Марії Дребіт і Василя Панцирєва,
мелодія Василя Панцирєва,
виконує Василь Панцирєв
https://youtu.be/rxucDQufE-k?si=5MyUFHFVERDAPfaV
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966773
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2022
Присів відпічнути. Від прясел пристав -
Втягли ж бо му руки і душу.
Побачене й вчуте мов зерна складав,
У скриню життєву із плюшу.
Втомився, бідака. Без милиць - ніяк.
Вичовгував думи смиренні
Між брів закудлачених, давній дивак,
Всю наморозь - в рук одкровення...
Марія Дребіт
23.11.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2022
А він живий. В міжводнім пирію
Червонить вільно дно, складає рифи.
Закоханий у сильну течію,
Зростає сонцелюбець в стінах нефи...
Лентує темпом хвилі літ своїх,
В круги петлює зріз, мов ери в людях,
А потім вийде і впаде в усмІх -
Життя вколише на жіночих грудях.
Марія Дребіт
22.11.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966358
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2022
Палав. Яскраво кликав кожен день
Тримаючи у жменях відблиск соння.
Ловив іскру. Вкидав її в той «дзень»,
Що шклив ранкові зайчики віконня.
Встеляв теплінь оманливу в довкіл,
Розвішував зажовклість оксамиту,
Пройшов мільйони кроків тисяч кіл
Гарячий блиск лукавого піриту...
Марія Дребіт
22.11.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2022
Меблює наспіх море мушлям дім.
Пора вкладатись їм до сну міцного.
Зачиняться. І в світі тім глухім,
Зачнеться дійство, поміж хвиль гучного...
... У чашу тиші кинутий гарпун.
З закритих створок мить спливе в годину.
Мовчить в безодні Посейдон-Нептун,
Чекаючи із бурунів перлину...
Марія Дребіт
20.11.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2022
В короткомитті світу зваб земних,
Споясаних спекотними думками,
Палає цвітом зір очей. Отих,
Що крізь кришталик сипляться сльозами.
Десь там, де є дико́винний алмаз,
Захований за листовинням міри,
Стоїть на варті обраних прикрас
Таємний квіт, в пахучих струнах ліри.
Марія Дребіт
20.11.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2022
Ні. Дякую. Вже краще при землі.
Відчуюся у ній - в отій клаптині,
Що пахне пріло, що кривавить нині,
Що шнур січе в агатовій петлі.
В той зашморг не ступлю. Не дамся. Знай,
Хоч роду лист впаде до ніг коріння,
Відродить в ній, під силою проміння,
Міць насінини! Вже росте! ЧЕКАЙ!
Марія Дребіт
17.11.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2022
Нависли хвилі яшми золотої
Над берегами роздумів живих.
Клубились тісно, мов у сховку Трої.
Плечем плеча торкаючись. Між них
Витав собор. Не вибрано. Невинно.
Вимощував у звивинах пішник.
Думки пелéнив і горнувсь дитинно,
А наостанку, визрівши, в щось зник...
Марія Дребіт
15.11.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2022
Дрімотно. Тиша склалася в світання.
Кути загнувши гострого каміння
Застлала гладь. Вловила ритм зітхання
Отого часу, міряного рінням.
Зазвала колір в тон аквамарину,
У чан озерний влила води листу
І почала ззивати на гостину
Красу життя незаймано пречисту.
Марія Дребіт
15.11.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2022
У винній пісні сині лазуриту
Звучали грона струнами гітари.
Лились під дотик в складки оксамиту
Його п'янкі, захмелені узвари.
У дикій бочці коркували силу,
Встеляли дно й тягнулися до вінець.
Блукавши в шклянці ароматом з тилу
Напій ігристий завершав свій танець...
Марія Дребіт
14.11.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2022
Цитринив злотом тризуб між світами,
Двобій могутніх розсудити взявсь
П'ятьох безодень доторкнувсь зубцями,
У дно глибинне ланцами уп'явсь.
Суддею був - не гнувся у стихіях,
Міцна ж бо трійця! Непохитний жезл!
Пізнавши ВОЛЮ з мудрості софії,
Сміливо виклав український пазл!
Марія Дребіт
13.11.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2022
В беззір'я вийшла оніксова ніч.
Останню в міх закинула планиду,
Вдягла в підрясник велич небовиду,
Віскозою обвивши спалах свіч -
Отих, небесних відчайдух-світил,
Що розкида́ли світло між пітьмою,
До Місяця торкаючись луною
Лавин гарячо-втомлених чорнил...
Марія Дребіт
11.11.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965400
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2022
( з циклу ,,ЛИСТ ДО ПОДРУГИ")
М.:
Заплакали осінні кольори.
Вже зовсім скоро всі вони зміліють,
У кришталевий дзбан Зими збіліють,
Впадуть на дно. Зітліють від жаги.
Х.:
А поки що... А поки не здаються
Настурції, жоржини, пізній квіт.
То серце просить лагідного сонця,
Щоб літо бабине продовжило політ.
М.:
І кличуть аромат навперебій
В солоних сліз гарячі перегони
Розкрапані між жовтих і червоних
Та між зелено-згублених надій.
Х.:
Меланхолія втраченого дива,
Де панна Осінь ще така вродлива,
У жовтім капелюшку набакир
Спішить чомусь судьбі наперекір.
...Ріку часу спинити неможливо.
М.:
Утішились осінні кольори,
Вдягли на ноги чоботи ґумові,
Плащі та парасольки із любові,
Шепочучи до сніжної: ,,Зажди..."
Х.:
Стрімкий, нестримний часу лет
Ув осмутнілої природи,-
Листок тихенько впав на води -
Й поніс збентежений Серет.
Марія Дребіт - Христина Яремчук
08.11.2022 Португалія - Україна
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2022
Життя молилось тисячами слів.
В гарячий стяг блаженних ореолів,
Вкладало денний зміст у німбі флори,
В сутані хризоліту, що доспів.
І тим молебнем надихався світ.
Тремтів у стигмах, що стікали з Неба,
Поміж листків по променистих стеблах,
Осанну вклавши в слова заповіт.
Марія Дребіт
07.11.2022 Португалія
автор фото - Олег Суржок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2022
Бджолинно сотив солод сердолік,
Ярив собою мантрів щедрий припах,
Не вів рахунку, не виводив лік
Отим узорам в золотавих мапах.
Спекотно висів на очах в тепла,
Збивав з дороги спізнене проміння.
Вже не ловив його, бо йшла вона -
Та пізня пісня легкого успіння...
Марія Дребіт
07.11.2022 Португалія
вітор фото: Олег Суржок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2022
Лилась струною аметисту меса,
Уклавши спокій коливанням в час.
Землі торкнулась і сягла в небéса
Застлавши довкіл в супокою глас.
Трималася за руки з безгомінням.
На німо. Мовчки. Тишею світів.
Заплівши хвилі між міцним корінням,
Співалась серцем до останніх днів...
Марія Дребіт
07.11.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2022
Котився світом туркусу кругляк -
Небесний камінь зі шляхів ацтеків,
Війною бився, виміром парсеків,
За бірюзовість зоряних зівак.
Не сталось. Впав на землю із висот.
Паломником. Прочанином шаленим,
Спинившись поміж синім та зеленим,
Розбившись в квітах три́кутом чеснот.
Марія Дребіт
06.11.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2022
Віджовкла. Наче й зовсім не була.
Між сірих кварців шпиці нагострила,
Розправила шпилі неначе крила,
Повернуті у напрямку добра.
А в неба сині легінь-вітровій
Знайшов шпарину у безмежній клітці,
Віддав себе у мить, що вже по квітці,
Відбула до повітряних надій...
Марія Дребіт
04.11.2022 Португалія
фотограф Олег Суржок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2022
Розвиднілось. Густий туман віддав
Всю силу влади вранішній іконі,
Оздоблену у вибраний цирконій,
Би викласти дорогу що діждав.
І мали йти по ній думки святі,
Сльозою вмиті, визрілі, сакральні,
У чистій плоті та у чистім вбра́нні,
Не забруднившись в світу наготі.
Марія Дребіт
04.11.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2022
У недоспіллі криється піроп,
Зачаєно вогнить в ще юнім збіжжі,
Розмитнює теплом шляхи в підніжжі,
Де зір кропивить блискіток галоп.
З низин багряних перископить світ.
У маківці згасив слід оксамиту,
Вдягнув зернисто-спочивальну свиту
І мліє в царстві невмирущих літ.
Марія Дребіт.
03.11.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2022
Відколихавши незгасимість дня
Вечірній промінь стишив силу блиску,
Улігся у замісячну колиску
Спочити. А воркуюче життя
Набрало пензлем фарб з його дзеркал
І вкрапло синь в ранкове передсхіддя,
Фарбуючи опалове угіддя
Де між землі й небес звучав хорал...
Марія Дребіт
02.11.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964551
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2022
Вже паморозь довкіл вдягла в шляхетний,
У благородно-зоряний жупан.
По нім торкоче, нитьми шов блакитний,
Карбункулово-лицарський тарпан.
Гаптує долю та голчить стихію,
У винятковій силі мчить у даль.
Ніхто не мож його спинити мрію -
Знайти під сонцем волі пектораль!
Марія Дребіт
30.10.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2022
Магічне коло вечорових див
Колише спокій на нічних ліанах,
Краєчком світла тне шляхи туманам,
Зникаючи між тіней в перелив.
У фокусі - гарячість рандеву,
Звучить коханням, на піску, слідами,
Вібрує у привілля чудесами,
Із карнеолів пише піснь живу...
Марія Дребіт
29.10.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964182
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2022
Промовисто чаклує чароїт
Поміж бузковим та рожеволиким,
Поміж холодним та гарячодиким,
Складає в пазли виваженість літ.
Неждано зимний іній їх вколов -
Два кольорових стержні злились в гроні,
Завінкувавшись в винограднім лоні,
Розливши аромат, що захолов...
Марія Дребіт
28.10.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2022
Хтось вистелив рубіновий ліжник
У східній залі того піднебесся,
Де світ чека на сонячне пришестя,
Заламуючи промінь, що проник.
Ступає м'яко перший крок в килим.
У теплу вовну, де вогненна злива,
В палаюче шатро святого дива,
Гряде світанок та любов із ним!
Марія Дребіт
27.10.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2022
День розлив карамель самоцвітів.
Та спливала життя рівчаками.
Застигала, не встигши зрідіти,
Ніжно зір борознила слідами.
Кожне пасмо трималося міцно
За кору перегонів, літами.
Тацю барв оновляло циклічно,
Розрізаючи фарби мечами...
Марія Дребіт
26.10.2022 Португалія
фото з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2022