| Сторінки (10/923): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Задум, казки, вірші, пісні, читання Марії Дребіт (Голодриги),
Малюнки Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші,
Виконує пісні Наталя Простякова,
Художнє оформлення та монтування Олександра Бригаса
https://youtu.be/ZiFJNMTti7g?si=nDzMFLa9WZykdqI0
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2025
Навіть в час, коли в їхнім гнізді оселилась тривога,
Коли терня печалі зависло між зморшок чола,
Силу власних сердець вклали в іншим серцям допомогу,
Підійшли «калачами» душі, з них заклали дорогу
Доброчинства святого, що квітами рясно цвіла...
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до повчальної новели (№29), з п'ятого тому «Вінниччина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
04.04.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2025
Усміхаються донечці «ранки» в своїх запитаннях.
В них відчинить для себе усі таємниці життя
Та напише багато томів - від нічні́ до світання,
А під по́ру «обідню» вже знатиме силу завдання -
Пронести Твір про Батька до Вічних воріт Майбуття...
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Артура Ярового (№28), з п'ятого тому «Вінниччина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
24.05.2024 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2025
Розливалася щастям батьківська любов в її серце -
Непідробна та справжня. Таким вже бо був її «Па».
Задушевно мовчали то роком, то сонячним скерцо,
Заміцніли в родинних вузлах наддуховного меццо...
І не вірить вона, що обірвана рідна струна...
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Андрія Оманчуківскього (№27), з п'ятого тому «Вінниччина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
22.05.2024 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2025
Задум, вірші, казки, пісні, читання Марії Дребіт (Голодриги)
Малюнки Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
Виконує пісні Наталя Простякова
Художнє оформлення та монтування Олександра Бригаса
14.12. 2025 Португалія
https://youtu.be/abYxk3jGFHQ?si=FTrC7vC6Ie_NMwIs
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053297
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2025
Холодіє життя, бо відбуло Тепло за Тобою
У далекі світи, між невидимі стіни мірил.
Але я не здаюся! Щоденно ступаю до бою!
Ще для когось - своя. Вже для когось - відбулась чужою...
Опираюсь на силу твоїх оксамитових крил!
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Зульфії Жеребець та Романа Жеребця (№26), з п'ятого тому «Вінниччина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
23.06.2024 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053134
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2025
А декадою літ ти мого повернувсь океану,
Що розлив береги почуттів на життєвих пісках.
Вкрапнув роси з півоній в танцюючий ритм саксофону,
Всі троянди Вітрів дарував до мого понтеону,
А тепре лиш прошу: повернися до мене у снах...
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Ольги Перегончук та Сергія Перегончука (№25), з п'ятого тому «Вінниччина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
25.05.2024 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2025
Вир сусідських стежок поєднав нас обох в перелелях.
Кожен йшов із дитинства своєю. Та стрілись в одній.
Не важливий синоптиків глас на небесних панелях,
Коли поруч з тобою ішла по лекалах-моделях,
Що скроїли удвох. І донині у них ти Живий!
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Катерини Бехарської та Івана Бехарського (№24), з п'ятого тому «Вінниччина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
27.05.2024 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2025
«Еверести» життя роздавали усім по вершині.
Ти свою обійняв ще в дитинстві, торкаючись мрій.
І упевнено йшов по вузькій, чи широкій, стежині,
Як кінцева зупинка зійшлася у волі твердині -
З «калачами» пішовши по ній у невидимий стрій...
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Андрія Гончарука (№23), з п'ятого тому «Вінниччина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
25.05.2024 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053065
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2025
Рано Сонце Твоє відчинило футляри любові
До життя, до людкй, до науки та правди світів.
Поміж звуків гітари, мій Сину, у думці, у слові
Сиротію, в щоденнім вінку, в материнському зові.
З кожним днем наближаю дорогу Небесну вітрів...
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Андрія Гори (№22), з п'ятого тому «Вінниччина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
23.06.2024 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053008
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2025
А той шлях, між рядів, простелив нам щасливу дорогу.
Нею впевнено йшла під опіку невимірних пліч.
Ти у них огорнув, із дітьми - від Небес до порогу -
Відбиваючи смуток, печаль і найменшу тривогу
Та до Бога у світлі відбув між запалениї свіч...
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Ольги Ковальчук та Миколи Ковальчука (№21), з п'ятого тому «Вінниччина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
23.05.2024 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2025
Мрій солодкий нектар розливався по венах медових
Коли враз загірчив то від дьогтю, то смерті смаку.
Та життя дарувало тебе на пелюстках шовкових.
Обіцялося ним провести під склепінням підкови,
Як Різдвом розчинилось в Небесних отав «судоку»...
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Олени Грабійчук та Олександра Грабійчука (№20), з п'ятого тому «Вінниччина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
24.05.2024 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2025
(казочка-експромт тільки що написана до робіт майстрині Зої Шишковської)
Одного чарівного першогрудневого зимового вечора, коли місяць Срібун яскраво осявав довкіл із всіяного зорями неба, в замку Казкового королівства вікна щедро засвітилися теплом.
Незважаючи на те, що було морозяно, маленькому сніговичку Цукерці - жителю замку, захотілося вийти надвір. Одягнувши теплу в'язану червону в крапку курточку і такий же ковпак із дзвоником на кінці, рукавички й пов'язавши шалик, малюк ступив на холодний і трішечки колючий сніг.
Його так захопив срібний красень, який височів просто над головою, що Цукерка не зводив з нього зачарованого погляду, навіть забувши про відчуття самотності, яке час від часу відвідувало серденько сніговичка.
Чи довго так простояв сніговик Цукерка, чи ні, він і сам не знав.
Тим часом місяць Срібун перемістився вище, розштовхавши зірнички на всі боки, залишивши сніговичка із його задумою наодинці.
Та змерзнувши у свою морквинку, малюк вирішив повернутися в Казковий замок, який височів та кликав його яскравим світлом, що пробивалося крізь шибки вікон.
Зробивши кілька кроків в напрямку Казкового замку, сніговичок Цукерка відчув дивний свист. Раптом біля нього впала велика червона кулька із золотими кружальцями. Через секунду весь сніговий килимок був засипаний синіми, зеленими та червоними кульками.
- Яка краса! - Зі щирим захопленням вигукнув сніговичок, радіючи такому чуду. - Тепер я вже не сам! Позбираю їх і принесу в свій Казковий замок. Буде і в мене свято!
Не встиг він закінчити свій монолог, як біля нього хтось гепнувся з такою силою, що сніговичка аж підкинуло.
- Привіт! Я - сніговик Кошик! Ось, розгубив свої кульки і прикотився сюди, щоби їх позбирати. А ти хто?
- А я теж сніговик! Звати мене Цукеркою, бо дуже їх люблю, - вимовив малюк ніяковіючи. - А знаєш що, Кошику? Давай я допоможу тобі зібрати кульки.
На тому й погодилися.
Сніговички Цукерка та Кошик завзято взялися до роботи. Світло місяця Срібуна допомагало їм здійснити це завдання.
Зібравши всі кульки та вклавши їх до лозового кошичка, малюки сіли на снігову гірку щоб перепочити. І лише тоді помітили, що вони, як дві краплі води, схожі один на одного!
З того часу між малючками зав'язалася міцна дружба, яка тривала всю зиму. А навесні вони прощалися, аби на початку зими знову зустрітися та вкотре збирати розсипані Кошиком яскраві кульки, прикрасити ними ялиночки в дворі Казкового королівства і наговоритися та набутися.
Така вона - дружба сніговичків.
Марія Дребіт (Голодрига)
08.12.2025 Португалія
(світлини Зої Шишковської із нею виготовленими пречудовими іграшками)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2025
Веслував по житті калиновий Човен поміж весен.
Відпрощав у родинній сльозині династій причал.
А коли порозрісся корінням із кітви та весел,
Розпромінив все внутрішнє світло від огнив та кресел,
Серед Вервичних зерен відбув до Небесних Начал...
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Наталії Кузнєвої та Сергія Кузнєва (№19), з п'ятого тому «Вінниччина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
24.05.2024 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2025
Його постать, наснившись, прийшла в горобиновий кетяг.
Огорнула мене кольорами палких почуттів.
А тоді викладали удвох по цеглині той потяг,
Що повіз нас до щастя, минаючи бурі та протяг...
Як тебе він, коханий, назавжди забрати посмів?
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Наталії Нікіфорової та Олега Нікіфорова (№18), з п'ятого тому «Вінниччина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
06.12.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052896
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2025
Чудовторче святий, я давно не маленька дитина
Але вірую й досі в, безмежжя твого, чудеса.
Хай твоя переповниться, звершена Богом, торбина –
Ділом праведним – щиро благаю Живі Небеса.
Хай відкриється серце зневірів й наповниться світлом,
А від смутку втече знов озброєний вірою дух!
І впадуть у обійми добра знеохочені світу,
Віднайшовши в сміливості діла свій лицарський рух!
Хай з'єднаються в мудрість всіх розбратів щирі правиці –
Ними ж хрест бо кладемо на чола усіх молитов!...
У цей день, під призво́лення Сяйва блакиті, утричі
Віддаю ратоборців вкраїнських святих хоругов!
Чудотворче, з'явись у оселі, у сердеці, в окопі,
Засвіти в них вогонь, щоб в єдине з'єднати народ.
Заступи й захисти, ну а зло розітри в сірий попіл
І розвій 'го за вітром! Гряде ж бо новітній Кивот!
Марія Дребіт (Голодрига)
06.12.2025 Португалія
малюнок авторки із використанням ші
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2025
(в дарунок майстрині рукодільного мистецтва - вишивальниці Олесі Рихло.
З циклу «МИТЦІ ДЛЯ «СОЛО» Й «СОЛО» ДЛЯ МИТЦІВ»)
Сходило сонце раністю стежок,
Проміння клало світлими мотками.
Стелило в серце кольором стібок,
Що розмотався від бабусі й мами.
Відтоді - прикрашала береги,
Людських джерел і самобутніх русел
Теплом душі, у оксамит снаги,
Встеляючи обжинками дно ясел.
Між хрестиків та дзвону намистин,
Застелену білилами кашруту,
Несе до світу барвами тайстрин
Свій Божий дар, немов червону руту...
Марія Дребіт (Голодрига)
05.12.2025 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2025
Хвилювалась весна, а за нею й вона - при надії.
Дочекавшись дитятка - усю віддавала любов.
Огортала синочка в полотна довіри та мрії,
Підставляла плече. Берегла в холоднечу й завії
Свого Захисника! Ратоборця святих зоругов!
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Олександра Мосендза (№17), з п'ятого тому «Вінниччина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
06.12.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052795
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2025
(спецвипуск до дня святого Миколая)
Задум, вірші, казки, пісні, читання Марії Дребіт (Голодриги)
Малюнки Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
Виконує пісні Наталя Простякова
Художнє оформлення та монтування Олександра Бригаса
06.12. 2025 Португалія
https://youtu.be/uv5f0hdBNx0?si=KA8N9Z2_qJ09LRHi
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2025
А він глянув на неї й відчув: незнайомка ця - доля!
У два поверхи, відстанюю, вклалося щастя в східцях.
Зачекалось три дні, а тоді, із життєвого поля,
Закотилося яблуком в хвилі чуттєвого моря.
Повінчавши, забило дитячим плачем горя цвях...
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Галини Трофимчук і Валерія Трофимчука (№16), з п'ятого тому «Вінниччина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
06.12.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2025
Дивувалась думкам, що у серці моїм вирували -
«То яким він буде, той єдиний, що вирине з мрій?»
Тільки Осінь з Дитинством давно про кохання подбали,
Нас східцями пів року вели до Великодня зали,
Вклавши Всесвіт до рук... відібравши і ліфті завій...
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Юлії Слісаренко та Руслана Слісаренка (№15), з п'ятого тому «Вінниччина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
04.12.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052697
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2025
А життя до сердець дивиною встелило дорогу,
Запросивши присісти на обрані ним два стільці.
«Валентиновим» днем підвело до отого порогу,
За яким - в звуках пісні лунами сюрпризи в підмогу,
Вклавши силу твою у печалі моєї душі...
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Юлії Ремешівської та Євгена Ремшівського (№14), з п'ятого тому «Вінниччина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
25.09.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2025
Глибочіли слова, загубившись очима в поставі.
Залюбки танцювали, кружляжчи фразами днів.
Тільки втретє, з душі, віддалися сердечній оправі,
Під запалені щастям лучини у нашій заграві,
Що на «Бахмутці» згасли, забравши тебе у вогнів...
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Галини Кулібаби-Бухової та Віктора Кулібаби-Бухова (№13), з п'ятого тому «Вінниччина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
25.09.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052632
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2025
(оповідання №4)
(Із циклу «ВІН-ВОНА-ВОНО І ТІ, ХТО ЗВИНУВАЧУЮТЬ БОГА. ПОЧИНАЙМО ІЗ СЕБЕ»)
ВІН мчав так, як ніколи досі.
Чотири шини, роздуваючи розчервонілі щоки і мало не тріскаючи від перегріву зі щепленням із то асфальтом, то бетонним покриттям, бруківкою, а чи й битим шляхом, жалібно висвистували пісню нескінченної мандрівки із точки «З» в точку «ДО».
Оте «До» зовсім не близько. Сьогодні це можуть бути сотні, а через кілька днів і тисячі кілометрів. Зазвичай це для НЬОГО вже добре знайомі шляхи. Вивірені часом і досвідом. Серед них, звичайно, були й «свіжаки», на яких було чому повчитись. Куди ж без винятків. Години витраченого часу на кордонах у «переживаннях», «нервових зривах», «сльозах» і навіть «страху».
ВІН віз різних. І саме від них залежало те, якою видасться дорога. Від їхнього внутрішнього «багажу». І завжди серед пасажирів, окрім порядних і нормальних були такі, що любили фальш, хитрощі й обман. Зверхні та самовпевнені від кінчика волосся до підошов обох стоп. Тобто міцно і впевнено стояли на засадах власних вад і капризів.
ВІН їх відчував ще тоді, коли ті лише наближалися до НЬОГО...
…З великою торбою через плече йшов кремезний чолов’яга років під шістдесят. Його м’язисті загорілі руки з легкістю перекидали ту торбу з одного рамена на друге так, наче пір’їнку.
Розтягнута по краях футболка вільно баламкалася на ще досить міцному тілі, а штани були хоч і запраними, але чистими. Це свідчило про те, що до надто великої охайності чоловік не був звиклим, бо, мабуть, в його пріоритеті була зручність.
Кашкет міцно сидів на голові, дашком прикриваючи погляд, що ціпко свердлив транспортний засіб, в якому йому доведеться їхати.
«О! От цей буде зараз ко́пати по колесах і вимудровувати про якісь вічні «хитрощі» механіки, які вже давним-давно всім відомі. Він не вмітиме вислухати іншу думку, а торочитиме лише про одне й те ж стільки, поки хтось не витримає і не закриє йому рота словом «Заглохни!». Можливо цим «хтось» буде й сам Васька».
Підійшов. Привітався. Копнув одне колесо, друге. Пішов до задніх. Повторив те ж саме із ними, щось тихо бурмочучи тільки собі під ніс. Поки що…
…Ще за п’ять метрів від себе ВІН відчув запахи свіжих м'ясних виробів та копченої риби. Та й часник попахував і цибуля. Тобто «кок на підводці – кожному по ложці».
А от чого найбільше ВІН не любив, так це рибних кісточок, які наче голки впивалися в ЙОГО килимки і залишалися в них доти, поки Васька не переробить всі роботи, які тільки мав і має. І аж тоді, якщо вирішував, що таки конче їх чистити, то брався за підніжники.
«Ех… Скоро почнеться. Тільки но всядеться, одразу почне витягати з торби та розгортати серветки із завернутим в них хлібом, котлетами. Далі будуть розрізатися помідори чи огірки і теребитимуться варені яйця. Далі часник, цибуля, копчена рррриба! І кістки!
Ну а якщо добре піде і віднайде компаньйонів, то й щось міцненького наллє по пластикових кілішках і байдуже йому, та й всім їм, на те, що може серед них є хтось, кому той запах ніяк не сприймається, а може й цілком заборонений».
Незважаючи на те, що поряд сиділа молода жінка з маленькою дитиною, він почав розкладати харчі в такий спосіб, що перекрив їй доступ до її ж сумки отими серветками, газетами, пластиковими кульками, лушпинням, шкаралупою, кілішками і липкими руками, які, час від часу, витирав то в серветки, то в обшивку крісел…
…Сильний парфум «вдарив» навіть у фару, залишивши на ній слід від бризок, що розлетілися у всі боки дрібними мікроскопічними крапельками, провокуючи і в найвитриваліших нудоту. Її не мож було не помітити і не внюхати.
«Овва! А пані в спортивному буде «полювати»! Зразу кидається в очі, що вона «мисливець». Рожевий колір аж паморочить голови усіх пасажирів. Він на ній скрізь – спортивний костюм, кросівки, шнурки в них, шкарпетки; сумочка та великі валізи, оправа окулярів, нігті, помада і навіть клапоть із довгого волосся, туго зібраного і зв’язаного рожевою гумкою, що вибився з під такого ж яскравого кашкета. Якась перезріла «Барбі» та й годі.
Вік вже не той, аби так молодитися. Все це добре, коли має міру і свій час.
От ще трохи і «розпливеться» усією красою на сидінні. Обов’язково на задньому! А тоді своїми примітивними розповідями і надто крикливим голосом привертатиме увагу навіть отого трирічного хлопчика, який перелякано зиркав на ту – чиюсь бабу, і, від того голосу кожної півгодини шукатиме в маминій пазусі смачне молочко, доводячи ту до мовчазної істерики».
Все як по книжці. «Розплилася», впилася, на сором людський і почалося «полювання». Добре хоч «Kок» не «клював» на ті «заманухи»…
…Впродовж наступних ста кілометрів усі нормальні висадилися. На їхнє місце «втесався» новий пасажир.
Спортивний костюмчик і «брита» голова ніколи не викликали в НЬОГО довіри. Будуть клопоти. Ой будуть!
— І шо? Чого витріщилися? Давай, двігай, бо я люблю ззаді сидіть, — видушив із себе прокуреним голосом пару речень молодик і «туром» почав просуватися попри «Kока» в напрямку «Барбі», яка ще тоді, після чергової перепалки із нормальними, «зарядила» свою ображену «гідність» черговою порцією якоїсь самопальної «барматухи» і знову «попливла» на все заднє сидіння. — Це шо тута за таракан валяється?
Молодий чоловік різким рухом опустив дві ноги «Барбі» на підлогу і та, вслід за ногами опустила все своє «рожеве» тіло із невдоволенням, яке все ж змогло вирватися із її важкої голови.
— Де я? — заверещала «Барбі», ставши на коліна і обнявши спинку крісла на якому сидів «Кок» й почала мотати розпатланою головою з боку в бік, не розуміючи що сталося.
— Тіхо, тіхо! Ти не в себе вдома, баришня. Давай, поскромніше. Тоже мені цяця! — Випалив «бритий».
ЩО ВІН СКАЗАВ! Тут краще не описувати сцен, які тривали досить довго.
Аж ЙОМУ було соромно. А бачив ВІН різне.
«Барбі» і кричала, і плювалася, і копалася, і розмахувала руками так, що «Коку» не вдавалося доїсти канапку. Її нецензурщина перевершила всіх «братків» разом взятих. Гострі нігті вже майже дісталися очей молодика, який тихо сидів в самому куточку, із накинутим на голову капюшоном від спортивної куртки і просто свистів, дивлячись на «рожеву» виставу саме до того моменту.
Далі були «аплодисменти» по задньому місці рожевих штанів. Такого «Барбі» не очікувала. Це стало вершиною приниження і приведення до тями одночасно. Нещасна жінка сіла і заплакала, як мала дитина. «Бритий» перестав свистіти. «Кок» завершив чавкати залишки ковбаси.
Васька зупинив автотранспортний засіб і вийшов покурити.
Добре, що мама з хлопчиком ще раніше залишили бус і не бачили того «цуда». Вони ж бо до нормальних відносилися.
Попереду залишалося ще триста кілометрів. З цими трьома. До кінцевої. Чого ще чекати?
Васька викинув недопалок, сів у своє шоферське крісло, завів мотор і помчав. З під капотових «ніздрів» ледь не сипались іскри. Тормозні колодки, дописуючи на кожному повороті свій передсмертний тестамент, вищали так, що, здавалося, от-от і… зітруться на нуль, залишивши ЙОГО – високого синього одоробла посеред нестримного руху «айн-цвай-драйової» швидкісної траси.
І тут настав зоряний час «механіка», який всю дорогу щось неустанно бурмотів собі під ніс, зрідка висловлюючись у «маси». Було того й було. Голосно. Виразно і красномовно.
На цей раз ВІН не витримав. ВІН — отой, в якого як не «зашивають» сигаретні пачки, то «розшивають» через інший недозволений товар. Отой, який «знає», що на митниці ящики розпаковують, але частенько й сам Васька, попорпавшись в тому всьому, забирає собі те, що припало до душі, чи «прилипло» до рук, а потім перекладає вину на митників. Бо хто ж доведе?
Отой, який терпить ненаситних «Васьок» і вічно незадоволених «Барбі», постійно голодних «Коків» та «Бритих» свистунів.
Отой великий БУС, що «летить» із мріями до тих, хто передає і хто чекає.
ВІН не шкодує, що є машиною, бо краще бути неживим металевим залізяччям, аніж живим «залізним брухтом».
Є речі, які не підлягають ремонту. Але людині властиво мати надію. А раптом?
Марія Дребіт (Голодрига)
02.12.2025 Португалія
малюнок авторки із використанням ші
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2025
Обіцяв... Тільки Книга Життя відписалась божбою...
Повиводили в ній найважливіші серця слова -
«Я люблю», «Ми удвох», «Для дітей» лилось вістю благою,
Як в міжряддя жилби увірвалося горе війною
І під дзвони церковні тебе провело в Небеса...
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Лесі Островської та Богдана Островської (№12), з п'ятого тому «Вінниччина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
05.06.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2025
Парадигми життя блиском щастя в очах запалали,
Завесніли в душі, закружляли в таночку жаги...
А тоді ти пішов у прочинені двері навали -
Став на захист землі та людей, що серцями ридали,
Що букети вкладали в одягнені в чорне світи...
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Інни Павлюк та Сергія Павлюка (№11), з п'ятого тому «Вінниччина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
07.04.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052562
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2025
Смужка світла тобою ввійшла в моє серце назавжди -
Благовістив життя, зазираючи в очі дивам.
Йшла, сміливо ступаючи, поруч. На коліях правди
Озиралась й вдивлялась вперед - в них твої авангарди -
На любові загострені. Вічні осанни ділам!
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Мирослави Кондратюк та Олександра Кондратюка (№10), з п'ятого тому «Вінниччина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2025
Вечорова весна танцювала між нас почуттями.
Заквітчала серця кольоровими нотами мрій.
У каблучці лбьові довірою стала між нами,
Легіони тривог розтинала від віри мечами...
Не змогла віщий сон розсікти, що позбавав надій...
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Олени Полупанової та Володимира Полупанова (№9), з п'ятого тому «Вінниччина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
07.04.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2025
Задум, казочки, віршики, пісеньки, читання Марії Дребіт (Голодриги)
Малюнки Марії Дребіт (Голодриги) із виокристанням ші
Виконує пісні Наталя Простякова
Художнє оформлення та монтування Олександра Бригаса
https://youtu.be/RMAjYCT4pHI?si=in6e6VCpVKslEEPB
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052477
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2025
Евкаліптові сни все співали мені колискову,
А я вперто втікала у спогади, сину, крізь біль -
То згадалось мені, як маленьким йшов в казку зимову,
То роботу знаходив рукам своїм знову і знову,
А то, як ти пішов у червнево-святу заметіль...
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Олексія Зінов'єва (№8), з п'ятого тому «Вінниччина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
05.04.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052404
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2025
На святого Миколи діждалась тебе в «подарунок».
Зазернилось кохання в грудневу засіяне ніч.
Не шукали з тобою усіх королівств хижий трунок,
Бо від Раю ключем малювали в серцях візерунок,
Коли раптом ти вирушив в тишу запалених свіч.
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Катерини Зулінської та Сергія Зулінського (№7), з п'ятого тому «Вінниччина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
04.04.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2025
А ти викрав мене із тенет завидійки-недолі.
Відігрів для життя. Для любові мій світ прочинив.
Я ступала сміливо назустріч, по мрійному полі.
Закружляла з тобою та дітьми в щасливому колі,
А тепер бережу ці скарби, що по собі лишив...
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Оксани Хитрик та Геннадія Хитрика (№6), з п'ятого тому «Вінниччина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
03.04.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2025
Свого слова додержав й отримав в руках наші руки -
Мого сина й мою. Всі скріпились сімейним вузлом.
Карбували в серцях оксамитово-зоряні звуки,
Наче Лебідь і Лебідка крильми відбивались в розлуки...
Та пір'їнами - вірші. Обітниці - знищені злом.
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Олени Герасевич та Євгена Герасевича (№5), з п'ятого тому «Вінниччина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
01.04.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052387
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2025
Я чекала на тебе, мій сину, під серцем з іменням.
Ти прийшов, щоб спішити. Щоб швидко пізнати життя.
Мужньо глянув у вічі та рушив в дорогу з натхненням,
Огорнув своїх рідних жінок в пелену одкровення
Та подався за обрій, виводячи хрест вишиття.
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Павла Корнелюка (№4), з п'ятого тому «Вінниччина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
23.03.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2025
Обчарована мрією знала, що день цей настане.
Вклавши руки свої у його, мов корінням вросла.
Так і йшли по житті, обіймаючись крильми-мостами.
Не змогла вберегти. Ти пішов. Загубивсь між хрестами,
А я й досі блукаю думками між букви й числа...
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Юлії Думанської та Сергія Думанського (№3), з п'ятого тому «Вінниччина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
23.03.2023 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052260
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2025
«Потанцюєм?» - це слово ще й досі вигойдує душу...
Не дає заспокоїтись. Спогадом кличе у даль -
Кроки чую твої на східцях. Ними тишу порушу
Літ десяток, що Мить обірвала. Я зможу... Я мушу...
Щоби скарб із листів перевести у чистий кришталь...
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Інни Басюк та Олександра Басюка (№2), з п'ятого тому «Вінниччина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
18.08.2022 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2025
Орхідей ніжний шлейф філігранно відточував рухи.
Нас торкнувся обох, наповняючи щастям серця.
Тихо мчали буттям -життєлюби палкі й відчайдухи!..
Та нещадний ланцюг смутку й горя насіяв розрухи,
Ламінуючи смерті сценарій в безсмертні слова...
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Валентини Вашеняк та Віталія Вашеняка (№1), з п'ятого тому «Вінниччина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
20.07.2022 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052257
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2025
Емоційні слова розтинали напружену тишу,
То згасали на мить, то зринали вогнем із грудей.
Покотилися слізьми, зомлівшу залишивши душу,
Розорали ущент материнського серденька сушу,
Бо не має світ ліку від втрати коханих дітей...
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до повчальної новели (№29), з четвертого тому «Херсонщина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
22.04.2020 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2025
Німбом вирвав життя, освітивши сполохане лоно.
Переважив спокусу холодних, розбитих шляхів.
А тоді одягнув вишиванку священно-солону,
Прийняв долі наказ, взявши в руки святу оборону,
Вічним воїном ставши, Героєм нескорених днів!
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Кирила Григорюка (№28), з четвертого тому «Херсонщина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
23.05.2022 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2025
Ехом снів та яви ти приходиш до мене нежданно.
Я рятуюся в нім, забуваючи правди реаль.
У двобій за життя вперто йду. Не очікую манну.
Заряджаю набої душі, з днем стрічаючись рано,
А до вечора знову ятрить в мені серця печаль...
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Андрія Шульги (№27), з четвертого тому «Херсонщина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
Марія Дребіт
22.05.2022 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2025
Чи могла я відчути, що доля тобі готувала?
Завмирало у щемі життя моє серце не раз.
Братик «кликав» тебе, ну а я все ніяк не пускала...
Не зуміла, синочку, тебе вберегти, не сховала,
Від отої, що спокій викошує в душах у нас.
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Едуарда Шахова (№26), з четвертого тому «Херсонщина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
Марія Дребіт
12.10.2021 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2025
Задум, вірші, пісні, казки, читання Марії Дребіт (Голодриги)
Малюнки Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
Виконує пісні Наталя Простякова
Художнє оформлення та монтування відео Олександра Бригаса
https://youtu.be/hzJzEeyG5Ik?si=l2y-zFv33iMn9vCi
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2025
(дитяча пісенька)
І
До водиці, до води,
До водички,
Поспішали чобітки
Й черевички.
Туп-туп, тупотять
Небайдужі,
Хлюп-хлюп, хлюпотять
У калюжі.
ІІ
У грязюці, у багні,
У болоті
Тупотіли чобітки
У роботі.
Стриб, скік, кваць і кваць
Грають в «Жмурки»,
Плюсь-плюсь, гуць і гаць
Нечемурки
Марія Дребіт (Голодрига)
18.11.2025 Португалія
малюнок авторки із використанням ші
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051718
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2025
Завітав в осінній сад
Пізній місяць Листопад.
Роззирнувся навкруги,
Під дерева влив води
Та з Вітриськом, в тім саду,
Сів до столу. «Гу-гу-гу!»,-
Лютував старий Вітрище -
Все довкола віє, свище!
Вже й не радий Листопад,
Що покликав Вітра в сад.
На деревах - ні листочка!
Здув усі! Навіть з дубочка,
Що в садочку заблукав
І зростати в нім почав.
Хвилювався Листопад,
Що замерзне його сад
Він не відав, що дерева
Йдуть у сплячку, коли треба -
Це стається восени
І триває до весни.
Потім прокидаються
В листячко вдягаються,
Цвітом квітнуть, плодоносять,
Людей фрукти їсти просять,
І ви поспішайте,
Яблучко вмивайте,
Грушечку та сливу
Хрумкотіть щасливо!
Марія Дребіт (Голодрига)
17.11.2025 Португалія
малнок авторки із вмокристанням ші
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051642
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2025
Задум, вірші, пісні, казки, читання Марії Дребіт (Голодриги)
Малюнки Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
Виконує пісні Наталя Простякова
Художнє оформлення та монтування відео Олександра Бригаса
https://youtu.be/qWOC_uTZTkY?si=SfUAW1IX1EeEINpr
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051578
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2025
(в дарунок матері загиблого воїна з Вінниччини Олексія Зінов'єва, пані Ірині за виготовлену ляльку-мотанку.
З циклу «МИТЦІ ДЛЯ «СОЛО» Й «СОЛО» ДЛЯ МИТЦІВ»)
Гойдався біль між хвилями руїнно,
Торкався серця й слізьми виливавсь.
Молилась Матір щироукраїнно
За Сина. Він, із Неба, й «обізвавсь».
Прийшов у тиші. Доторкнувся дивом.
Відчула Матір і пішла в «політ» –
В кулак зібрала волю вільним чтивом
І кольорам вузлів піддавсь граніт!
Мотає ниті і тканинні зводи,
Дарує іскри втомлено живим,
Тримає небо і вогненні води
Невтомна жінка поступом святим!
Марія Дребіт (Голодрига)
15.11.2025 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2025
(скоромовка)
Дід Панько-Панько дід
Сів спочити на обід.
До плоту притулився -
Пліт похилився,
А тоді й зовсім упав.
Дід Панько засумував -
Думками котить,
Вусами крутить,
Потилицю чухає
Та бровами рухає...
Дід Панько-Панько дід
Ремонтує старий пліт
Кілками та гвіздочками,
Обмотує шнурочками.
Як на кілочок,
А з кілочка на гвіздочок,
А з гвіздочка на шнурочок
Упав листочок
Й пліт повалив
Діда Панька засмутив...
Хлоп'ятка та дівчатка,
А давайте-но, з початку!
Марія Дребіт (Голодрига)
13.11.2025 Португалія
малюнок авторки із використанням ші
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051516
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2025
(мініатюра-крихітка з циклу «СІМ РЕЧЕНЬ В МІЖТРЬХКРАПКОВІМ ЖИТТІ»)
...Елса сиділа в кріслі і спостерігала й слухала, як майстер манікюру Айда чаклувала над її нігтиками, невимушено ведучи розмову про те, що скоро виходить заміж за анголанця, а тому невздовзі покине країну... залишивши, невідомо де, собачку Діор, бо вона їй там не буде потрібною...
...Голос серця Елси не переставав взивати до її розуму, адже у жінки вже є три собаки – Вишня, Майк і Булька, котрі вже не молоді, а тому потребують особливого догляду та уваги, але думки вперто повертали ті слова, сказані Айдою, що ніяк не давали спокою і... сьогодні Айда полетіла в Анголу навіть не попрощавщись із, ще недавно – «улюбленицею» Діор і її новою господинею Елсою, хоча й обіцяла і божилася, що не зможе відлетіти не обійнявши, в останній раз, свою «дитинку»...
...Дванадцятирічна лабрадор Вишня, дев'ятирічний пекінес Майк і одинадцятирічна пудель Булька, які вже два тижні як не перестають, по доброму, переслідувати Діор, набридаючи їй своїм нюханням, бажанням погратися чи просто лягти поруч, вимушено, за наказом Елси, лежали на дерев'яній підлозі свого просторого собачого будиночку і чекали, поки та поїсть, щоби знову взятися за своє...
...Їхня дружба вражала всіх – родичів, гостей Елси, знайомих, її сусідів і навіть перехожих, які проходили поруч із обійстям, де жила ця велика і дружня родина й бачили все через залізну браму – людину і чотири собаки, які зуміли створити свій особливий неповторний світ...
...Рівно п'ять років тому помер Майк, у якого була важка хвороба – лейшманіоз, з якою Елса взяла його з притулку; згодом, через два місяці по тому, відійшла Вишня, у якої виявили ниркову недостатність, а потім не стало старенької і вже майже зовсім сліпої, але з величезним апетитом і грайливим настроєм – незалежної, навіть в такій ситуації, Бульки і Діор залишилася сама, дуже сумуючи...
...Сьогодні робітниця Елси попередила її, що старенька Діор може впасти з балкону, впираючись в пластикову загорожу, яка погинається під її натиском, коли та чухає спинку, але жінка, послухавши, пропустила це повз вуха і, тиждень тому, коли робітниці не було, відкривши двері на балкон пішла розігрівати в мікрохвильовій печі вечерю...
...Вже тиждень, як Діор лежить в лікарні під крапельницяими зі струсом головного мозку, бо вона, ота маленька двокілограмова собачка, породи йоркширський тер'єр,
впала з балкону третього поверху і... залишилася живою, чому дивуються всі ветеринари, які нею опікуються, не знаючи, що робітниця віддала під Божий захист цю милу і добру тваринку ще тоді, коли попередила неуважну Елсу...
Марія Дребіт (Голодрига)
10.11.2025 Португалія
малюнок авторки із використанням ші
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2025
Задум, вірші, пісні, казки, читання Марії Дребіт (Голодриги)
Малюнки Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
Виконує пісні Наталя Простякова
Художнє оформлення та монтування відео Олександра Бригаса
https://youtu.be/Ab5MQnhJC4U?si=CvrcPzACkgzWb3nn
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051139
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2025
Задум, вірші, пісні, казки Марії Дребіт (Голодриги)
Малюнки Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
Читає Марія Дребіт (Голодрига)
Виконує пісні Наталя Простякова
Художнє оформлення та монтування відео Олександра Бригаса.
https://youtu.be/iYUngsnJPJk?si=UPMaV_xmSZkXnmOP
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2025
Задум, вірші, пісні, казки Марії Дребіт (Голодриги),
Читає Марія Дребіт Голодрига,
Малюнки Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші,
Виконує пісні Наталя Простякова,
Художнє оформлення та монтування Олександра Бригаса.
26.10.2025 Португалія
https://youtu.be/j1fykZyeQRE?si=vljGgkMyqQ32nm80
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2025
(до дня української писемности і мови)
Старезний віз котився між зірниць.
Чумакував, тріскочучи у шори.
Ревли воли, торкаючись границь
Нових Писань і п'ятикнижжя Тори.
Дійшли до Ясел Десяти Вершин.
Напнувся віз. Господній Млин бо близько.
І одинадцять вірних та Один -
Воскреслий Духом, роздали намисто.
Зійшло вогнем палаючих словес
На кожен люд, що паленів народом -
Живе багаття, зіслане з Небес,
Серцям світило стежку за порогом.
...Палає й досі тисячами мов
Палітра звуків Божого творіння
Їх так багато, серед тих підков,
Що вільноволять крону і коріння.
І лиш одну, з колиски поколінь,
Душа приймає з молоком молитви -
Оту, що рече тризубом сплетінь!
Оту, що кличе воїнство до битви!
...Господні руки, вічністю святі,
Знов місять порох на земній стільниці,
Щоб кожен з нас у власнім трикуті́,
Прийшов до віри-мови, що святиться!
Марія Дребіт (Голодрига)
25.10.2025 Португалія
малюнок авторки із використанням ші
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2025
(присвята для моїх давніх добрих друзів)
З її вікон душі виглядала невигріта просінь.
Його двері бажань відчинились для давніх надій.
Тиха постать причин розливала не пізнану босінь,
А відболені кроки читалися прозою мрій.
Між складних починань пробивалися паростки спраги.
Їх поїли удвох. Кожен коренем впившись в свій ґрунт.
А у закутки душ заховали не схрещені шпаги;
Там навічно залишений, стишений розумом, бунт.
Світлі краплі дощу розливалися щастя вінками
Звиті з листу багряного й ніжних мелодій бажань
І звучала в серцях юна осінь кохання словами,
І училась приймати емоції перших світань...
Марія Дребіт(Голодрига)
23.10.2025 Португалія
малюнок авторки із використанням ші
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050161
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2025
Задум, вірші, казочки, пісеньки Марії Дребіт (Голодриги),
Малюнки Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші,
Читає Марія Дребіт (Голодрига),
Виконує пісні Наталя Простякова,
Художнє оформлення та монтування Олександра Бригаса.
https://youtu.be/mPmthESDmBI?si=v7LjvoAPofj8OmqN
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049826
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2025
Вибігло Літечко
В поле по квіточку,
Стало шукати її між трави,
Тільки не сталося –
Юне злякалося
Дядечка Грому та тітки Грози.
Сіло під кущиком,
Сплутаний плющиком
Зиркає скоса на хмарок карниз.
Раптом, із затінку,
Крихітка Маківка
З люлі-колиски спустилася вниз.
Босими ніжками,
Стежечки сті́жками,
Рушила з Літечком Сонцю навстріч.
В парі з пташатами
І янголятами
Йшли кольорами до світлих воріт.
Враз відчинилася
Брама, що вмилася
Теплими краплями сонця й дощу.
Кинулось Літечко
Й Маківка-квіточка
В свіжі обійми шпажин пирію.
Кожна стеблиночка,
Наче периночка,
Їх огорнула в спочинок і сон.
Спали. Їм снилося -
Літечко вкрилося
В пуп'янки квітів на різний фасон!
Янголи, пташечки,
З синьої чашеки,
Пили нектар золотих промінців –
Сили набратися,
Далі податися,
Їм бо долати ще сто камінців.
Поряд, із вулика -
Теплого вуглика,
Бджілки медові
Та трутні й джмелі,
Пісню брумкочучи,
Крильми дзизкочучи,
Їм колискову співали малі.
Мчав понад вуликом,
Названий Дуйликом,
Свіжозавзятий пустун вітерець.
Вихопив в Літечка,
Сплетений з квіточок
Ніжно-пелюстковий
Квітко-вінець...
Літо прокинулось,
З радістю кинулось
Квіти збирати у кошик надій -
Як же багато їх!
Витканий сонцем міх
Радісно квітнув
Квітковий добрій!
Марія Дребіт (Голодрига)
18.10.2025 Португалія
малюнок авторки із використанням ші
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2025
Задум, вірші, казочки, пісні Марії Дребіт (Голодриги),
Малюнки Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші,
Читає тексти Марія Дребіт (Голодрига),
Виконання пісень - Наталія Простякова,
Художнє оформлення та монтування Олександра Бригаса.
https://youtu.be/BQXM8SMx_js?si=27VFA-_CkmvKGFbr
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2025
(дитяча пісенька-гра)
І
- Де ви, гуси? Де ви? Де?
- Ґа-ґа-ґа. Ґе-ґе-ґе.
- Час збиратись до води!
- Ґа-ґа-ґа. Ґи-ґи-ґи.
Стали гуси у рядочок
Поглядають на горбочок.
За горбочком є верба,
Є травичка, є вода.
Чим-чи -ку-ють
Чим-чи-ку-ють
Чим-чи-ку-ють
Чим-чи-ку-ють
ІІ
Хлюпотілись у воді -
«Ґа-ґа-ґа! Ґі-ґі-ґі!»
Ґелґотіли до трави:
«Ґа-ґа-ґа! Ґи-ґи-ґи!»
Стали гуси висихати -
Час додому повертати.
Там бабуся їх чекає
На ворота поглядає.
Чим-чи-ку-ють
Чим-чи-ку-ють
Чим-чи-ку-ють
Чим-чи-ку-ють
Марія Дребіт (Голодрига)
04.10.2025 Португалія
малюнок акторки із використанням ші
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2025
(вправа для моторики)
І
Гей, малята, поспішайте
З рук утому відганяйте
Йдемо пісеньку учити,
Ваші пальчики лічити
Один, два, три, чотири, п’ять.
Один, два, три, чотири
Пальчики закрили
Загубився пальчик п'ятий.
Нумо знову рахувати
Один, два, три, чотири, п'ять!
ДИВИНА!!!
ІІ
Гей, малята, поспішайте
З рук утому відганяйте
Йдемо пісеньку учити,
Ваші пальчики лічити
Шість, сім, вісім, дев'ять, десять.
Шість, сім, вісім, дев'ять
Міцно себе держать
Та кудись пропав десятий
Де ж його нам відшукати?
Шість, сім, вісім, дев'ять, десять!
ДИВИНА!!!
ІІІ
Гей, малята, поспішайте
З рук утому відганяйте
Йдемо пісеньку учити,
Ваші пальчики лічити
Мізинний, підмізинний, середній, вказівний, великий!
ВЕЛИКИЙ!!!
Ось він і знайшовся!
Піснею пройшовся
Більше ми його не згубим
Кожен пальчик знаєм, любим!
ДИВИНА!
Марія Дребіт (Голодрига)
03.09.2025 Португалія
малюнок авторки із використанням ші
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2025
Стихли пахощі літа між осені ніжних туманів,
Відійшли аромати до сховків небесних вершин.
Розчинились у шлейфі, парчевої тиші, прощанні,
Кольори запаливши вогнем в діадемах жоржин.
Чаші, повні росою, видзвонюють осені ватру,
Розливають у душі жарин золотий супокій,
Поспішають зігріти, теплом оксамитовим, мантру –
Серце майстра, що чує жоржинову пісню надій.
А він тихо візьметься за струни й напише полотна,
І звучатимуть вічні мелодії стиглих корон
На життєвих пелюстках. Їх вигріє муза спекотна
Зістрибнувши до світу на теплий осінній перон.
Жоржини...
Жоржини...
Жоржинами, майстре, радій
Жоржини...
Жоржини...
Жоржини – це квіти надій...
Марія Дребіт (Голодрига)
07.10.2025 Португалія
малюнок авторки із використанням ші
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2025
Задум, вірші, казочки, пісеньки, озвучення - Марії Дребіт (Голориги)
Малюнки - Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
Виконує пісні Наталя Простякова
Художнє оформлення та монтаж - Олександр Бригас
https://www.youtube.com/watch?v=kYAsc11Xuro
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2025
(дитяча пісенька-гра)
І
- Де ви, гуси? Де ви? Де?
- Ґа-ґа-ґа! Ґе-ґе-ґе!
- Час збаритись до води!
-Ґа-ґа-ґа! Ґи-ґи-ґи!
Стали гуси у рядочок,
Поглядають на горбочок.
За горбочком є вебра,
Є травичка, є вода.
Чим-чи-ку-ють,
Чим-чи-ку-ють,
Чим-чи-ку-ють,
Чим-чи-ку-ють.
ІІ
Хлюпотілись у воді -
Ґа-ґа-ґа! Ґі-ґі-ґі!
Ґелґотіли до трави -
Ґа-ґа-ґа! Ґи-ґи-ґи!
Стали гуси висихати -
Час додому повертати!
Там бабуся їх чекає
На воротах виглядає!
Чим-чи-ку-ють,
Чим-чи-ку-ють,
Чим-чи-ку-ють,
Чим-чи-ку-ють.
Марія Дребіт (Голодрига)
30.09.2025 Португалія
малюнок авторки із використанням ші
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2025
(колискова)
І
Ой, вечірку-вечороньку,
Зірочок вхопи в долоньку
Тай розсип по небу
На нічну потребу,
Час бо спати, час
ІІ
Срібний місяць-місяченько
У віконце, у серденько
Сріблом заглядає,
Пісеньку співає,
Час бо спати, час.
ІІІ
Ясні зіроньки-зірнички
Щастя ділять на канички -
Сяють ними в хату,
Роздають малятам,
Час бо спати, час.
Марія Дребіт (Голодрига)
30.09.2025 Португалія
малюнок авторки із використанням ші
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2025
Задум, вірші, пісні, казки, читання Марії Дребіт (Голодриги)
Малюнки Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
Виконує пісні вправи, колискові - Наталя Простякова
Художнє оформлення та монтаж Олександра Бригаса.
https://youtu.be/6u8wWorSIEc?si=DGHxilGJan3MpLpl
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2025
(друга пригода Хтося)
Крапав Дощик на травичку,
Як роздав усю водичку
До калюжі він прибіг,
Відпочити в ній приліг.
Лиш устиг відкрити рота
Позіхнуаши, як дрімота
Повела стежками снів
Між ялинок та дубів.
А тим часом до калюжі
Підстибнули лапки дужі -
Дві великих, дві малих
Скачуть лапки: плиг та плиг.
Мають лапки тіло й «шапку» -
Вже калюжа бачить жабку.
Та, всміхнуашись їй услід,
Перейшла калюжу вбрід.
Враз змінилася. Мов сич
Набундючилась, бо ич!,
В пишній сукні й окулярах
На підборах по бульварах
Чимчикує і стрибає
Кумка пісеньку співає.
Раптом Хтось її скубнув -
«Шапку» скинув, а чи здув
Й гонориста жабка Кумка
Загубила гонор й сумку.
З пір отих вона сумує
По калюжах не мандрує
Все чекає Кумка жабка
Хто поверне її «шапку»...
Тільки Хтось цього не зробить
Сам у «шапці» тепер ходить
Розсудіть, малята,
хто з них винний, хто з них винуватий?
Марія Дребіт (Голодрига)
20.09.2025 Португалія
малюнок авторки із використанням ші
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048373
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2025
Задум, вірші, пісні, казочки Марії Дребіт (Голодриги)
Малюнки Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
Виконує пісні Наталя Простякова
https://youtu.be/x10cOHas3uM?si=QE07UmMKjvuPLvZ1
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2025
Задум, вірші, пісні, казки Марії Дребіт (Голодриги),
Малюнки Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші,
Виконує пісні Наталя Простякова,
Художнє оформлення й монтування Олександра Бригаса
https://www.youtube.com/watch?v=k2Lxw70w9Po&t=54s
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047681
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2025
Задум, вірші, казки, пісні Марії Дребіт (Голодриги),
Малюнки, із використанням ші, Марії Дребіт (Голодриги),
Виконує пісні Наталя Простякова,
Художнє оформлення та монтування Олександра Бригаса
https://www.youtube.com/watch?v=S7H3NGeDKME
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2025
(Трагедія, яка не відпускає... сталася в столиці Португалії - Лісабоні, 03.09.2025. Серед загиблих є українець)
Вагончик Сонячних надій злітав до Ґлорії
Тримався жовтих сподівань і ...гучно мчав...
Скрипів та рвався поміж звуків «ораторії»
На тросах вічності, торкаючись заграв...
Марія Дребіт (Голодрига)
04.09.2025 Португалія
світлина з нету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2025
Задум, вірші, казки, пісні, читання Марії Дребіт,
Малюнки Марії Дребіт із застосуванням ші,
Виконує пісні Наталя Постякова,
Художнє оформлення та монтаж Олександра Бригаса
https://www.youtube.com/watch?v=4ez_vuEp5H4
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2025
Задум, вірші, пісні, мелодії, читання текстів Марії Дребіт(Голодриги)
Малюнки Марії Дребіт (Голодриги) із застосуванням ші,
Виконує пісні Наталя Простякова,
Художнє оформлення та монтування Олександра Бригаса.
https://www.youtube.com/watch?v=GK_laIheUTA
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2025
(акровірш)
Волевійні вітри видували вогнями вершини,
Викладали величні вали волелюбних ватаг.
Вартові валькували, встелялючи воском, вітрини
Вибираючи вірних! Втікав вивертаючий враг!
Обвівали, обабіч очей, одинокі осколки,
Обережно оголені об обаранених ос.
Остогидли, обрепані осадом «отчі» осмолки!
Обрекли, осушивши оскал опізнілих образ...
«Лікували» любов лагерями. Ліпили «лушпайки».
Лінчували лонгрідом, ламаючи лут лісосмуг.
Льодівниці «ласкаво» листали. «Лаковані» лайки
Лисовинням ладнали, лихо́словом, лицарства луг!
Ясеніймо! Ясніймо! Яглиць ящерині язи́ки
Ясирують ярмо, яничарів ялозячи яр.
Якірцями ямуймо ядерце! Ядухо якли́ти!
Яворіймо! Ягнімось! Ясло́м якови́ючи яв!
22.08.2025 Португалія
малюнок авторки із в користанням ші
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2025
Задум, вірші, пісні, мелодії, читання текстів Марії Дребіт(Голодриги)
Малюнки Марії Дребіт (Голодриги) із застосуванням ші,
Виконує пісні Наталя Простякова,
Художнє оформлення та монтування Олександра Бригаса.
https://youtu.be/BQE25uIF7S8?si=GaORDHMnUBqt2h_-
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2025
Задум, вірші, казочки, пісеньки, мелодії, читання текстів - Марія Дребіт (Голодрига),
Малюнки Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші,
Виконання пісень - Наталя Простякова,
Художнє оформлення та монтаж - Олександр Бригас.
https://www.youtube.com/watch?v=lSmTeYF8H-E&t=17s
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2025
Задум, вірші, казочки, пісеньки, мелодії, читання текстів - Марія Дребіт (Голодрига),
Малюнки Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші,
Виконання пісень - Наталя Простякова,
Художнє оформлення та монтаж - Олександр Бригас,
Виконная руханки - група «Сонечко», наставниця Ірина Іванівна Ш. (м.Тернопіль)
https://youtu.be/-3hb3oURDWw?si=RhITGJH94lpPErc5
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2025
Задум, вірші, пісні, казки і читання їх - Марії Дребіт (Голодриги),
Малюнки - Марії Дребіт із застосуванням ші,
Виконує пісні Наталя Простякова,
Художнє оформлення та монтування відео - Олександра Бригаса
https://youtu.be/VAu3qqRteu4?si=5S42f-SMHnMrKiwh
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2025
(віршована казочка для дітей)
Знову плаче свіжий Дощик
Серед літньої пори.
Виливає в синій горщик
Рясно слізки він згори.
— Ти чого ридаєш, друже? —
Запитав у нього Грім, —
Може страшно тобі дуже?
Чи забув де є твій дім?
— Не боюся я нічого.
Пам'ятаю й поготів!
Відшукати б, серед всього,
Хоч якихось кольорів!
А то все блакитнохмаре
І прозороголубе.
А в мені горять стожари!
Кожен барвами пече!
Гуркотун, неначе муху,
Розвернув небесний віз
І помчав, що було духу,
Через зоряний праліс.
А тим часом, з під шиделка,
Пробивалася краса —
Вправна дівчина Веселка
Гачкувала чудеса.
Примостившись на хмаринці
Повела в танок крючок
Відшукавши у торбинці
Фіолетовий клубок.
Наплела з ниток фіалок —
До пелюсточки листок.
Поміж крапелькових балок
Вклала перший килимок.
Він ряснів своїм відтінком.
Пахнув лісом таємниць.
Аромат ліловий дзвінко,
Вибузковував з петлиць.
І віднині Фіяло́чка
Доглядатиме його.
Її вишита сорочка,
Черевички і вінок,
Очі, пояс на спідничці,
Брови, коси й капелюх
Допоможуть цій зірничці
Зберігати колір-сплюх.
А в руках Веселки другий
Опинився пряжі жмут —
В’яже вправно односмугий
Синьо-синій верникут.
Трохи неба і барвінку,
Ще люпину та води.
А з волошки, у плетінку —
Кучерявої краси!
У хідник вплітала зграбно
Синевіру кольори,
Запросила юну Льонку
Ту постілку берегти.
Сині вії, сині фалди,
І волосся синій ключ.
Пахли льоном дві кокарди
Й капелюшковий обруч.
Задивлялись сині очі
На вишивані стібки —
Синя Льоночка шепоче
Колисанкові казки.
Лиш взяла Веселка в руки
Тобру з крамом мотаниць,
Як зачулися стозвуки,
Із дзвіночкових криниць.
— Дзень-дзелень! — співали гучно,
Оббиваючи боки.
— Нам в цій торбі темно й скучно!
Як же звідси утекти?
І блакиттю покотився
Перший дзвоник із мішка.
На хвилинку зупинився
Та зловив за вус Смішка.
Реготали й веселились,
А із ними Зорі й Дощ.
Та в Веселці загубились
Голубий зваривши борщ!
З пір отих, пильнує в небі
Лазуро́вий хідничок
Дзві́нка — крихітка, далебі,
Що веде усіх в танок.
Враз упали звуки в ряску,
Змовкли дзвоники й гачок,
На бавовняну запа́ску
М’ятний вистрибнув клубок.
По стеблинках, по травичці,
Задивляючись на мох,
По листочковій накидці
Він скотився мов горох.
Ледь Веселка уловила
За нитчину його край,
Як Зело розправив крила
І окутав ними плай.
Пахли сосни і ялиці,
Зеленіли навкруги,
Сон-трава вела зіниці
До спочинку, до жури.
Тут галявину встеляє
М'ятка — ніжний аромат
І усім, кого лиш знає,
Роздає листочка шмат.
У її очах зелено
Та у косах і бантах.
Мчав гачок в руці шалено,
Зукрутившись на носках!
Береже, віднині, М’ятка
Свій зелений килимок.
Наготові в неї прядка,
Як закінчиться моток!
А Веселка вся в роботі —
В’яже барв веселий цвіт
І розвішує на плоті
Їх гарячий цвітоліт.
Пожовтіло все довкола —
Промінь сонця жовто пік!
Ним Веселка прополола
Грядочок веселих лік.
Склала соняхи докупи,
Мальви жовтий капелюх
І взяла гачкові щупи,
Щоб вловити дивний звук,
Що літав й не мав спокою,
Мовби пух, чи парашут?
Раптом всівся над горою,
Ледь торкнувшись її рук.
Роззирнулася довкола
І помітила в ту ж мить,
Як у видолинок поля
Хтось, співаючи, біжить.
Жовті щічки, жовті брівки,
Ще й кульбабковий вінок!
Жовте платтячко й шнурівки
Жовто кличуть у танок!
І малесенька Кульбася
Не цураючись робіт,
Берегти хідник взялася
Ранком, ввечері й в обід.
Без спочинку, на кріселку,
Далі в'яже між небес
Щедра дівчина Веселка
Килимок своїх чудес.
Відшукала у торбинці
Ще й оранжевий моток.
Перекинула хмаринці.
Вдвох змотали у клубок.
І кипить в’язанням простір
В після дощиковий час
Зазиває всіх у гості
Простелити й цей палас.
Принесли пилку бджолята,
І цеглинових крихтин
Наносили білченята
До Веселчиних вершин.
А Календули сльозинка
Тихо випала з під вій
Та скотилася в долинку
Й розчинилася у ній.
Зайнялося все довкола,
Запалало тим вогнем,
Що малює теплі кола
Після нічки перед днем.
І Веселчиним серденьком
Випліталося тепло,
А Календула руденька
Берегла риженьке тло.
Притомилася Веселка.
Вже б спочити. Та ніяк!
Зарум'янилось шиделко,
Червоніє його гак.
І торбина порожніє —
Витрясаються кутки,
Як в одному паленіє,
Намагаючись втекти,
Присоромлений клубочок.
Зашарівшись впав у жар,
Мов ошпарений грибочок
Випускав із себе пар.
Підняла його Калинка
І до серця піднесла.
На секунду-на хвилинку
Зупинилася земля.
Швидко виплела Веселка
З нього теплий хідничок,
Зразу ж випрала миделком,
Але сонечко-жучок
Взявся крапки малювати
Та йому сказала: «Зась!
Чорна фарба не для хати!»
І ганчіркою пройшлась.
Під опікою багрянець
У Калинки відтепер.
Юна ягідка черленець
Поїть соком із цебер!
Вдарив Грім. Заплакав Дощик.
Тільки слізки не сумні!
Він тепер щасливий хлопчик,
Веселкові його дні!
Марія Дребіт
22.07.2025 Португалія
малюнок авторки із використанням ші
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2025
(дитяча пісенька-руханка)
І
Лісом зелененьким
Бігав Лис руденький.
Стриб вправо, стриб,
Через пень і гриб.
Сків вліво, скік.
Лис у ліс утік.
ІІ
Лісом зелененьким
Бігав Вовк сіренький
Хрусь кущик, хрусь!
Вовчика боюсь!
Хрясь гілка, хрясь!
Вовку зайчик - зась!
ІІІ
Лісом зелененьким
Зайчик біг маленький.
Круть хвостик, круть!
Не наздоженуть!
Ввер вушко, вниз!
Заховався в хмиз!
Марія Дребіт (Голодрига)
21.07.2025 Португалія
світлина Марії Дребіт із використанням ші
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2025
Задум, вірші, пісні, казки, прочитання, малюнки із використанням ші - Марії Дребіт (Голодриги),
Художнє оформлення та монтування - Олександра Бригаса,
Виконання пісень - Наталя Простякова.
20.07.2025 Португалія
https://youtu.be/O9hYRRmBh0I
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2025
Ідея, вірші, казочки, пісеньки та малюнки із застосуванням ші Марії Дребіт.
Виконує пісні Наталя Простякова.
Художнє оформлення та монтування Олександра Бригаса.
https://youtu.be/ah06lRi-QJw?si=ExsMJc4QoUpRkU57
Марія Дребіт
13.07.2025 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043628
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2025
Колискова написана в період 2008-2009 років в Португалії
Слова та музика Марії Дребіт (Голодриги)
Виконує - Наталя Простякова
Малюнки Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
Відео Олександра Бригаса
Мова - португальська
https://youtu.be/mWXt5uAo4ik
Марія Дребіт (Голодрига)
10.07.2025 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2025
Ідея, вірші, казочки, пісеньки та малюнки із застосуванням ші Марії Дребіт.
Виконує пісні Наталя Простякова.
Художнє оформлення та монтування Олександра Бригаса.
https://www.youtube.com/watch?v=urbBI88Q1TI&t=324s
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2025
(в дарунок художниці та майстрині авторської текстильної іграшки Світлані Мацюті.
З циклу «МИТЦІ ДЛЯ «СОЛО» Й «СОЛО» ДЛЯ МИТЦІВ»)
Гойдався Хист між соняхів та яблунь.
Чекав на зустріч зі своїм дитям.
Прибігло. З пензлем. Крихітне та – промінь!
Сказало: «Маю колір! Це затям!»
І одягали аркуші в полотна
Дитя із Хистом й голкою в руці –
Мудрують ранки квітами спекотно
Та мріють снами пташки й павичі...
Поміж страху у гільзових горнилах
На вістрі нитки і по лезі швів
Несеться мрія на могутніх Крилах
Вогнем палітри переможних днів!
Марія Дребіт (Голодрига)
03.07.2025 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042977
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2025
Ідея, віршики, казочки, пісеньки, малбнки із використанням ші Марії Дребіт (Голодриги)
Виконує колискову та пісні Наталя Простякова.
Художнє оформлення та монтування Олександра Бригаса.
https://www.youtube.com/watch?v=_12OKocf8Xs&t=210s
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2025
Ідея, вірші, пісні, казки, малюнки із використанням ші Марії Дребіт
Виконання пісень Наталі Простякової
Художнє оформлення та монтування Олександра Бригаса
https://www.youtube.com/watch?v=oYBBy4nZ18s&t=248s
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042232
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2025
Ідея, вірші, казки, пісні Марії Дребіт
Манюнки із використанням ші Марії Дребіт
Читає Марія Дребіт
Виконує колискову Наталя Простякова
Художнє оформлення та монтаж Олександра Бригаса
https://www.youtube.com/watch?v=qTkjL17KzCg&t=24s
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041887
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2025
Запрошую до перегляду сьомого випуску «Кошик надії від тітки Марії».
Дякую Наталі Простяковій за викоання колискової пісні.
Дякую Олександру Бригасу за художнє оформлення та монтування відео.
https://youtu.be/c6rfl8r-erc?si=iaTlzL9VEsPKMR3c
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2025
Бубнявіли думки, в пустелі, опус.
Камінний Скопас вирізьбив свій час.
Стежки ридали у черговий ляпас.
Пішов за ним не зловлений Пегас.
І вигинався тиші пліт лозою.
Стрічався, з краєм, присмак, в кожнім дні.
А ще, складався візерунок з гною,
У випалені контури брехні.
Поважна ницість дихала в обличчя.
За хрест ховала голосу покір.
Вмивалась слізьми пахощів. Каприччя —
З вінком лавровим забавлявся тхір...
Марія Дребіт (Голодрига)
29.05.2025 Португалія
малюнок авторки із використанням ші
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2025
https://youtu.be/w71PARKscq4?si=OLtOzba1Q_9LNm9z
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2025
Ідея, вірші, пісні, казки, малюнки із застосування ші Марії Дребіт,
Виконує пісні Наталя Простякова,
Художнє оформлення та монтаж Олександра Бригаса.
https://www.youtube.com/watch?v=VlKEoyMO2Ec&t=18s
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2025
(із циклу «ЯКОГОСЬ БАТЬКА ЦІ СТЕЖКИ»)
— Степане, Степанку! Глянь, яка наша квіточка гарна, — з ніжністю промовила молода дружина, зайшовши до кімнати зі згорточком у руках, повернувшись з пологового будинку.
— Квіточка? Ну дивися, бо так і буде! — Чоловік зло зиркнув, з-під лоба, на свою новонароджену донечку і відвернувся. — От назву її Конвалія і будеш мати!
— Та як Конвалія?! Хто ж так дитину називає? Не будь таким, Степане! Подумай про її майбутнє…— зі сльозами на очах промовила матір-годувальниця і зайшлася плачем, знаючи чоловіка.
— Та ж кажеш, що квіточка! То най вже буде тою «квіткою», раз така «файна»!
Щосили грюкнувши дверима Степан вийшов з кімнати…
Конвалія росла цікавою, допитливою дівчинкою, завжди готовою прийти на підмогу як малому, так і старому. Мала добре серце і щиру душу. Зберігала це навіть після того, як її, школярку і відмінницю, роками дражнили, а то й принижували через її вогненне волосся і, не по роках, розвинуту міцну статуру.
На плечах дівчинки-дівчини, крім науки, було домашнє господарство, молодший брат і сестри (татові улюблениці), хвора мама, лежача бабуся, немічний дід і тато Степан, який тільки те й робив, що зганяв на старшій дочці всі свої невдачі та життєві помилки.
— Тату!.. таточку… не бийте! Не бийте мене, тату!..То не моя вина! Не я те зробила…— дівчина захищалася руками від сильних ляпасів, що рясно сипалися на голову, плечі.
— А хто, як не ти?! Хто ще може робити шкоду крім тебе?! Йди наріж верби! Добрий пучок принеси!
Дівчина кинулася з хати на город, де росла ще нерозпущена кущова верба, бо добре знала, що буде за непослух. Принесла і своїми руками віддала батькові.
Степан люто бив її цілим жмутом вербових гілок. Зупинився аж тоді, коли з них залишилося обірване, розтріпане бадиляччя.
Конвалія, вкотре, терпіла батьківські побої. Мама не мала права втручатися, бо була нелюба в цій родині та ще й в невістках…
— Тату, я хочу вступати до…
— Вступа-а-а-ти вона хоче!, — навіть не давши дівчині завершити фразу, чоловік різко розвернувся до доньки і влупив свій погляд в її широко відкриті очі так, що він запалав наче червоний світлофор. — Ви подивіться на неї! Та тобі лише коровам хвости крутити, а не вчитися! Йди геть звідси, аби тебе навіть не бачив! Неук!
***
Через дев’ять років Степан захворів. Лежав нерухомо і дивився в стелю. Лікарі сказали, що в такому стані він може довго протягти.
Дізнавшись про хворобу батька, Конвалія одразу ж повернулася з далекої півночі, аби його доглядати. Мама сама не справлялася. Молодші брат і сестри мали свої «серйозні причини», аби бути подалі від тих клопотів.
Донька з батьком зустрілися поглядами. Обом так багато хотілося сказати. Скільки думок, слів, речень кружляло в головах, так і не дійшовши до язиків, заплутавшись в отих клубках, що стиснули горло і ледь давали дихати. Уста відкривалися і, помовчавши, закривалися. Кров пульсувала, вирубцьовуючи на чолах і скронях свої кривульки. Кривульки життя. Кривульки непоправності.
Через дві хвилини, в тій німій тиші Степан відійшов.
Конвалія стояла і твердим голосом розповідала, як сімнадцяти літньою сама добралася до тої далекої півночі, як вступила до інституту, а потім до ще одного. Як влаштувалася на роботу і як її там поважали. Як у вільний час писала вірші та отримувала за них нагороди. Як…як…як…
А тоді поклала, біля ще теплого батькового тіла, дві добротні, в шкіряній оправі збірки, на яких великими золотистими буквами було вигравірувано — «Конвалія Вільна. Вибране. Том І» та том ІІ і заридала.
З того часу минуло майже тридцять років.
Конвалія продовжує працювати, писати і … вчитися. Жінка й досі доказує батькові, що вона варта того, аби здобувати науку і віддавати знання людям, а не «крутити коровам хвости».
Можливо, одного разу, душа Степана завітає у сні до своєї доньки у ароматі конвалії, аби сказати одне-єдине слово «Пробач…»
Марія Дребіт (Голодрига)
19.05.2025 Португалія
малюнок авторки із використанням ші
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2025
(дитяча веснянка)
І
Світило сонце
В кожне віконце
Трималась весна
За перевесла
В кожному горщику
Крапельки дощику
Хлопчику, дівчинці
З весни по квіточці
ІІ
Діти радіють
Усмішки сіють
Квітки збирають
В кошик складають
Проліски, дзвоники,
Крокуси, коники
З веснов прощаються
Літу всміхаються
ІІІ
Весну прощають
Літо стрічають -
Теплі перлинки
В серця торбинки
Босими ніжками
Сонця доріжками
Мчали травичкою
З цвіту павичкою...
Марія Дребіт (Голодрига)
19.05.2025 Португалія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2025
Ідея, віршики, казочки, пісеньки та малюнки із використанням штучного інтелекту, Марії Дребіт
Виконанує колискову Наталя Простякова
Монтування та художнє оформлення Олександра Бригаса
https://www.youtube.com/watch?v=9QLJheUheq0
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039810
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2025
По чорнозему — маками гарячими
По серці — небом щирих молитов
Гаптує час, видющими й незрячими,
Узір, що й між птахами захолов...
Канва-довкіл в вибоїнах руїнами
За сонцем туга, правдоньки нутром
І вишивав кривавими рубінами
Не хрестиком, а кам'яним хрестом...
Марія Дребіт (Голодрига)
15.05.2025 Португалія
малюнок акторки із використанням ші
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2025
Задум, вірші, казки, пісні та малюнки із використанням ші Марії Дребіт (Голодриги)
Виконує колискову Наталя Простякова
Монтаж і художнє оформлення Олександра Бригаса
https://www.youtube.com/watch?v=OfXcc4DlK5Y
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2025
Неслася брила сірих поперечин
Зітханням днів у терпеливу ніч.
Колючі крила розпростертих речень
Кидались воском до гарячих свіч.
Мовчала совість в непосильну ношу,
Віддавши кроки на потали час.
Все ближче вітер сяючих підошов —
Назве причини і покличе нас.
І буде ряд. І будуть над рядами,
І стане Суть між знаків запитань.
Якщо комусь кричалося словами —
Тепер безмовен, поміж стін мовчань.
І кожний перший — із води Пилата,
І кожен другий — грішний чи святий,
Тут кожний третій — очевидець ката,
А кожний сьомий — вірою живий.
Усі десяті — покручі та шельми,
Двадцяті — почекайли-мовчуни,
Наступні — прею відродились скельми,
За ними — хижі — вісники біди.
Без ліку — змії, каїни та юди,
Все тьмують денно у нічні рови,
Снують корони із шнурків, заблуди —
Тридцяті ж бо, пекельні срібняки!
--------------------------------------
І буде СВІТЛО. І настане ПРАВДА.
Зітліє пошесть в одкровенні тла.
Правиця — три і два — небесна барда,
Сіктиме за учинками діла!
Марія Дребіт (Голодрига)
06.05.2025 Португалія
малюнок авторки з використанням ші
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039231
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2025
Слова Марії Дребіт,
Музика Олександра Рожанського,
Аранжування Олександра Рожанського,
Виконує Тетяна Вітрук-Коваль
https://youtu.be/UG__iWy3_cM
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2025
Задум, вірші, пісні, казки та малюнки, з використанням ші, Марії Дребіт (Голодриги)
Виконує колискову Наталя Простякова
Монтаж та художнє оформлення Олександра Бригаса.
https://youtu.be/x6DPwl-M2IE?si=ygotu5C5iG48F6B6
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2025
Задум Марії Дребіт (Голодриги)
Вірші Марії Дребіт (Голодриги)
Мелодія Марії Дребіт (Голодриги)
Малюнки Марії Дребіт (Голодриги в ші)
Виконує колискову Наталя Простякова
Монтування та художнє оформлення Олександра Бригаса
https://youtu.be/PStvoAcWz5Y
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2025
(оповідка-жарт)
Нині тут державне свято, а тому у всіх вихідний. Ми з чоловіком не виняток. Але, так як державне — то не релігійне, тому планів наскладали багато.
Він:
— покосити траву,
— поскладати в гаражі,
— поміняти якусь там мару в машині,
— перевірити, як пройшла заміна тої мари…
Поміж того всього ще купа дрібної роботи і, при всьому тому, бути постійно напоготові, якщо мені буде потрібна його допомога.
Я:
— прибрати,
— попрати,
— зварити обід,
— помити посуд…
Поміж того всього також купа іншого, серед якого впорядкування квітника і грядочки.
Роботи багато. Тихенько роблю її. Чоловік теж порається коло мотора. Не хочу його відволікати, а він мене. Працюємо собі й для себе, не заважаючи одне одному.
І тут мої очі «падають» на купку дрібного гілляччя, яке чоловік мав, після завершення всієї роботи, порізати.
Ех…згадалося дитинство, коли мій дзядзьо вчив мене, що і як треба робити з тими сухенькими патичками. А настрій якраз той що треба — купа злості, нервів, люті, гніву на тих… Краще промовчу. Ви й так знаєте на кого, бо в нас один ворог!
Ото й вирішила «розрядитися», без шкоди для здоров’я.
Зайшла в гараж, знайшла сокиру, стільчик, ковбанчик, винесла все те на подвір’я і до праці.
Цюк-цюк, цюк-цюк, цюк-цюк…
Дрібненькі гілочки на одну купку, бо то ріщи на розпалок, а грубші — на другу.
Не дуже тихо, але й не надто голосно лине звук вулицею. Спокійно так на душі. Ніби тойво… Ну ви зрозуміли. Відходжу від тих нервів.
Коли чую за плечима скрип. Бачу «заднім оком», ну може периферичним зором, якщо хочете, сусідська «солодка парочка» — йому під сімдесят (португалець), а їй під шістдесят (бразилка), прочинили двері кухні, які виходять на наше подвір’я і дивляться.
Чую перешіптуються. Пішли і тихесенько зачинили двері.
Нишком глянувши, побачила, що спостерігають з-за вікна (це їхня «коронка!»), а тоді зашторили все.
Ну а мені що до них. Хай собі. Мені б із собою раду дати і патичків сухеньких заготовити, бо он, хмариться!
Сіла знову на стільчик і полилася пісня, яку виспівувала сокирочка-сокирченька по ковбанчику — цюк-цюк, цюк-цюк, цюк-цюк..., як на балкон вийшла сусідка, що живе через вулицю навпроти. Наше подвір’я їй добре проглядається з того балкона, бо наша хатинка внизу, а її домище на підвищенні.
Спочатку, не помітивши мене, з кимось голосно розмовляла по мобільному, але, (це я так думаю, бо вона дуже різко стихла), побачивши мене за таким цікавезним заняттям, що ніяк не вкладається в голову європейських дам і не тільки, теж зі швидкістю метеорита влетіла до свого будинку, опустила жалюзі і більше сьогодні я її не бачила.
Цюк-цюк, цюк-цюк, цюк-цюк… Ще капка і «квітка».
І чоловікові поміч від мене, і на душі чуть стихло. Ну й сусідам наука. А хіба ні? Бо не важливо, що лише троє з них побачили ту «лякливу» сцену (особливо для тих, хто правша). Знаю, що «сільське радіо» спрацює й тут. Впевнена, що тепер під наш мур ніхто й папірчика не кине. Так, так! І тут таке буває! Тай не тільки таке, на жаль…
Таки добре, що ми — українки, маємо руки, які ростуть звідти, звідки треба! І з головою дружимо й жартуємо навіть тоді, коли душа ридає і нестерпно болить…
Марія Дребіт (Голодрига)
25.04.2025 Португалія
малюнок авторки в ші
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2025
(оповідання №3)
(Із циклу «ВОНА-ВІН-ВОНО І ТІ, ХТО ЗВИНУВАЧУЮТЬ БОГА. ПОЧИНАЙМО ІЗ СЕБЕ!»)
Він стояв у коморі на верхній полиці, у самому її куточку, майже цілий рік. Порожній. Покинутий. Навіть забутий. Задихався в міцно зав’язаному чорному поліетиленовому пакеті, покритому ще й павутинням, яке щедро його обвивало своїми тонкими нитками, наче захищаючи від моральної бідності й духовної порожнечі зовнішнього світу. Світу, який загубив, у гонитві за різноманітністю й вишуканістю наїдків, напитків, традицій, звичаїв, ритуалів і способів їх святкувань і відзначень, смисл-суть-значення людського життя та його справжніх цінностей.
Якось непомітно і ненав’язливо вторинне стало основним, а основа відступила, чи точніше, була відкинута на друге, чи й третє місце, поступившись вибору. Вільному вибору людей. Проваджені великими спокусами, яких, в сучасному бутті, настільки багато і так вдало замаскованих, що й ті, хто мав би стояти на їх варті, теж піддаються їм, мотивуючи свою поведінку тим, що вони теж такі ж люди, як і всі, а тому — смертні, а життя одне…
Якщо його сьогодні-завтра не знімуть і не відкриють, не звільнять від тих пут, то так там і згине, зітлівши від безпомічності, від самотності, від відчаю, від безвиході.
Думки плуталися, паморочилися від безсилля. Дно то набрякало, наливаючись новими сумнівами, то зсихалося від чергових вагань. Кожна лозина смеркалася. Стихала до життя. Завмирала перед останнім подихом і… За ним таки потяглася права рука. Стареча, суха, зморщена і зморена від роботи. От-от і дістане. Ще! Ще трішки!
Чорна пелена спала з його вигнутих пліч, давши змогу вдихнути на повні лози. Набубнявіти. Випустити з пазух пухнастих «котиків» і відпустити їх на гаївки. Нарешті свіже повітря відкрило його для світла. Та чи буде воно правденим, чи, може, знову наповнення стане нестерпним, бо минучим?
Молоді руки почали роботу.
Обережно, м’якою щіточкою пройшлися сплетіннями артерій лозини. Встелили дно білими паперовими серветками, вирізаними карколомними взорами сніжинок, а далі, на них виклали лляний рушничок, такий білий, що аж залоскотало в очах.
Центр зайняла Паска. Її краса була неповторною. Посередині — хрест. Біля нього витончені квіти й сакральні зиґзаґи. Не розтріскана! Медового відтінку. Пахуча.
Довкола неї вкладалися, вибрані у найдорожчих маркетах, сири, масло, що були, з особливою старанністю, викладені у кришталеві піали у формі квітів та оздоблені зірочками анісу, гвоздики. М’ясні вироби, декількох ґатунків, викладалися з такою ж старанністю, монтуючи довкола Паски ажурні мережива. Сіль теж віднайшла місце в цьому оазисі досконалості.
Цьогоріч галунки були крашені за новим «криком» моди і мали викликати фурор не лише в мирян, а й в свящинників.
«Мармурові» відтінки всіх можливих кольорів і переходів з одного в інший, вигравали найтонші пісні фантазій.
Молоді гілочки аспарагусу м’яко влягалися поміж того здобного добра, обвиваючи очищений корінь хрону, що зеленів до всіх своїм молодецьким чубом. Ну і «цвітлі»! Як же без них! Зачервонівшись, вони нестримно палали до зору, насичуючи його нестримним апетитом.
Молоді руки накрили добро вишитим рушничком, на якому красувалися два ангелики із золотими трубами, що сповіщали про Господнє Воскресіння.
Краса! Звичайно! Бо як же може бути по іншому? Їхній кошик має бути найкращим!
І зовсім не важливо, що старечим рукам було визначено лише
дотягтися до кошика та зняти його з тої полиці. Не важливо, що вони тремтіли, закриваючи обличчя, по якому котилися гарячі сльози болю і відчаю після почутих «п’ятиповерхових» слів осуду та злоби.
Не важливо, що ті молоді руки, вже невдозі, кластимуть на чоло і груди знамення хреста, а вуста цілуватимуть розп’яття…
«Ти глянь, як вони всі витріщаються!.. Що!!! Чого видивилася?.. О!,а та навіть рушничок не могла гарний вишити!.. Боже! А це що за біднота?.. Таке одягти до церкви?.. Ну нічого собі Паска! Ото ґаздиня! На сміх людям!..
Головне», що мій кошик найкращий!..»
Пам’ятаймо про ОСНОВУ — ГОСПОДНЄ ВОСКРЕСІННЯ!
…все решта — тлінне…
Марія Дребіт (Голодрига)
19.04.2025 Португалія
малюнок авторки в ші
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2025