| Сторінки (6/545): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
От й настала та годинка
Народилася дитинка,
І Оксана бабков стала,
Що хотіла, то дістала.
Молодість тепер згадаєш,
Коли внучку спеленаєш
Скупаєш її в ромашці
Звариш затирки на кашці.
Пару ночей не поспиш
При колясці посидиш
Баю-баю на руках
Цілу нічку на ногах.
Забудеш про Степана
Тепер внучка головна ,
Щоб не нервував Степан
Мусиш виконати план.
Що ще бабці побажати
Більше грошей назбирати,
Бо давати тра багато,
Хтіла с , - маєш в хаті свято.
Щоб здоров’я добре мала,
Щоби всюди Ти встигала
Дома , в селі , на роботі
Заробляла гривні , злоті
Тай фунти не помішают
Нехай всі в родині знают :
« Я не бабка, я бабуся
Я ще молода й сміюся ! «
01.01.2017 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709614
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 01.01.2017
Пробачте , рідні ,
за образи ,
Пробачте за
болючі фрази ,
Пробачте за
сльозоточивий гнів ,
Пробачте за
ранимість слів ...
Якби ми промовляли це
Та не запізно , а в лице
Зажурене лице в сльозах
Де невимовний біль в очах...
Якби дано нам зрозуміти ,
Що батько , мати , Ти і діти
Це та оаза із водою
Де опікуються тобою ,
Куди після важких доріг
Спішиш ступити на поріг.
Побережім оту оазу
Згасім в собі свою образу
Дає життя новий виток
Потрібен нам води ковток ...
25.04.2016 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661878
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.04.2016
Послухайте тишу,
закутайтесь нею
З росою раненько
чи в північ з зорею,
Коли нема звуків
лиш подих землі,
Що стелиться паром
по чорній ріллі ...
Ви просто мовчіть
і душа озоветься
Відкриє вам очі
непотріб минеться
Підкаже душа -
куди йти , що робити
Дозвольте собі
свою душу відкрити ...
Так знов прийде галас
й вже не до душі
Куватимуть будні
пусті бариші ,
Підхопить нас море
і всі попливем
В отім розмаїтті
шукати Едем.
Закрутить нас вихор
одвічних проблем
Не дасть зрозуміти
для чого живем .
Напиймося тиші
вдихнімо її
І тиша відкриє
нам тайни свої ...
09.04.2016 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2016
Як то скоро час летит
Від єдних до других свєт
Дні летєт, як шроти
З хати до роботи,
З роботи до хати
За ним сє не вгнати…
Лиш вчора був понеділок
Вже й тиждень минає ,
Сюда-туда, туда-сюда
Так час і спливає…
Спливає, як вітер дує
Ніби був й нема,
Не зловити го руками
На дворі весна.
Скілько було вже тих весен
Скілько було всьОго,
Скілько води вже стекло
Не забути тОго.
Щось залишит собі пам’єть,
Що їй до смакУ,
Ну а решта пірне в воду
В глибоку ріку,
В ріку часу , що тече
Повз нас й разом з нами
Слава Богу, що плинем
Ще між берегами .
Борсаємсє в тій ріці,
А води течут
Нас з собов за тов водов
В дальню даль ведут.
А хочетьсє би ріка
Була тихим морем
Зупиниласє в час добрий
Не здибалась з горем,
Не здибалась із журбою,
Із сумними днями,
Щоби час той, добрий час
Все був разом з нами.
Як то скоро час летит,
Чомусь скоро, люди,
А Землє собі кружлєє
По Всесвіту всюди...
15.03.2016 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651812
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.03.2016
( розмова двох старих галичан )
Здибалисє Йван з Петром
Й з філіжанков кави
Почєли тиху розмову
Про невтішні справи :
« Чи не кажисє Тобі ? » ,
Розпочєв Петро ,
« Же в Європи , як сказати ,
Ну дивне нутро.
І здаєсє вот мені ,
Що щось таке бУло
І нас в 38-мий рік
Ніби знов цофнуло.
Пам'єтаєш , як в Мюнхені
Чворо сє зібрали
І би німцьом догодити
Судети віддали.
Даладьє і Чемберлен
Ґітлер й Муссоліні
Перегнули Чехію
Ніби на коліні.
Анґлічани і Французи
Дуже сє втішали ,
Що гарантію безпеки
Від швабів дістали.
Троха більше , як за рік ,
Фріци все ж напали ,
А на Декларації тоті
Просто си начхали.
Була ще в 39-тім
І « Дивна війна »
Не відкрили Другий фронт
І ПольщА сама
Проти супостатів двох
Била сє єдна .
Англо-Франція чекала
Може всьо минесє ,
Може всьо само собов
Якось розсосе сє …
( 114 анґло-французьких дивізій
проти 25-ти дивізій вермахта
стояли на заході )
Не минуло сє , – дістали
Впов в червцу Париж,
А Британія ( бо острів)
Зберегла престиж.
Так вот , Йване ,нинька в нас
То то саме є
І Європа з москалями
Такой заграє :
« Ну забрали собі Крим ,
Война на Донбасі ,
Ми засуджуєм їх дії !!! «
І москалі в страсі ?
А домовленості Мінскі ,
Що то , Йване , є ?
Хто на них й на « стурбовАних »
Легонько плює ? «.
Побалакали так ґазди
Тай пішли до хати ,
Як то будут ті події
Ще сє розвивати ?
P.S.
Нє , - не дурно історія
Все ходит кругами ,
Би думати й не дістати
Ще раз в нюх граблями .
9-10.03.2016 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650430
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.03.2016
Вот ще троха і буде
Вже Марца восьмОго, -
Будут мати хлопи й пані
Усі радість з того.
Вже хлопи щось думают :
« Шо би то купити ?,»
Аби було якесь путне,
Аби догодити.
Бо як купиш щось таке,
Що ні в кут , ні в двері,
То вже краще нашкрабати
Щось Вам на папері.
На дворі ще та сльота,
Що ж Вам побажати ?
Аби тепло йшло до дому
І ніколи з хати,
Аби слова такі файні,
Що будут звучали
Вам хлопи не лиш при свєті
Каждий день казали.
Бисти були такі файні,
Як ті фіявки,
Аби щастє все просило
Вашої руки !
05.03.2016 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649199
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 05.03.2016
( Присвячую дружині Терезі в честь 35-тих роковин сумісного життя. 27.02.1981р. - 27.02.2016 р. " Коралове" , " Полотняне " весілля. )
Від добра , добра
не шукайте ,
А маєте , - то тримайте …
Бо знайшов для нас Бог
хвилину
Відшукав для нас
половину,
Так зробив для нас ,
щоб зустрілися
В суєті земній
не згубилися .
Наші погляди
об’єднав в свій час
І нове життя
почалось для нас.
Почалось нове
літочислення
Про одне в обох
тільки мислення ,
Щоб зустрітися ,
надивитися
В Очах Всесвітах
утопитися …
От пройшли роки ,
що ж змінилося ?
Тіло трошки може
й втомилося ,
Та душа в очах
не міняється
Через терни днів
пробивається ,
Пробивається теплим
променем
З джерела душі
чистим струменем …
В чистоті якщо
джерело те є,
Добрим буде тоді
й життя твоє .
10.02.2016 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2016
Не смійтеся , яничари ,
Ви над Ненькою в вогні
Бо прийде до вас відплата
На чужині й у вісні.
Там подивиться в закриті
Ваші душі й очі ,
Хіба дня не відрізнити
Вам від темной ночі ?!
За своє на землі рідній
Воюють солдати
Та невже всіх породила
Українська мати ?
І тих "кіборгів" в окопах,
Що в холод і спеку
Відвертають від країни
Орди небезпеку.
Й тих клоунів, блюдолизів ,
Що із ворогами
З продажних телеканалів
Вгризаються псами
У зранене тіло тієї землі ,
Що вас породила
Прості холуї.
Яничари, яничари ...
Вони то не знали ,
А ви знаєте чиє
Молоко плекали.
08.01.2016 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634376
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.01.2016
Усе кінчається, минає
І тільки там вгорі хтось знає
Коли й чому прийде кінець
І з терну чи з лавра вінець
Звінчує ту сумну подію,
Чи дасть омріяну надію
На безконечнеє буття
Безгрішне і без каяття...
Та кожен пронесе свій хрест
Рішаючи щоденно тест
Піти направо, вліво взяти
Чи зупинитись, постояти
Звернути погляд в вишину...
І що ж стоїть там на кону?
Матеріальне чи духовне,
Щось голосне чи невимовне?
Земля, що нам відкрила Світ,
Байдужість хто Ти? Чий Твій рід.
Безцінне щось, Fata-morgana,
А може там, може НІРВАНА?
Щоб там не було треба йти
Серце поможе віднайти
Той шлях де гратиме труба,
А незмивна, вічна ганьба...
01.01.2016 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632851
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2016
В думках вертаємось
назад,
Де зацвітав
вишневий сад,
Де «щастя»
розпускав бузок,
Де перший був
непевний крок.
Там молоді були
батьки,
Там ти тягнувся
до руки,
Що поведе тебе
у даль,
Життя закручену
спіраль.
Не було місця там
журбі
Всі усміхались
там тобі,
Було Велике Сонце
там
І місце теплим, теплим
снам…
Були там погляди
ласкаві
Сердечні, щирі,
не лукаві,
Було там все, було
й нема …
Та все, що було,
не дарма.
Зігрійте ДУШУ часом
тим,
Розвійте сьогодення
дим.
Для того пам’ять нам й
дана́,
Щоби ТЕПЛО черпати
з дна.
14.11.2015 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2015
Люди в білих халатах
Вам від тих,що в палатах,
Що стоять в коридорах
Поліклінік просторах,
Тихе вдячності слово,
Що ви цілодобово
Опікуєтесь болем,
Щоб людським чистим полем
Не засіявсь бур'ян.
Щоб здоров'я землян,
Що його всі бажають
Та на жаль не всі мають,
Прийшло під кожен дах,
Щоби радості птах
Завітав в кожну душу,
А я МЕДИК, - я мушу !!!
Відвернути ту біль
З рани скинути сіль
Повернути надію:
" Справлюсь я, - переболію ! "
29.12.2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611255
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.10.2015
Поклонімся хлібу, люди,
"ХЛІБ усьому голова!"
Недарма колись промовив
Хтось пророчії слова.
Подякуймо хліборобам
Їх натрудженим рукам,
Простим людям у пекарнях,
Їх недоспаним ночам.
Чорна земля зерно родить,
Мелеться біла мука,
Інь і Янь у вічнім русі
Творить Праведна Рука.
Хлібом–сіллю зустрічають
Дорогих у нас гостей,
Хліб священний шанувати
Вчать ще з малечку дітей.
Короваї на весілля,
Як безцінний дар несуть
І в останню путь-дорогу
З калачами в нас ведуть...
Тож шануймо "хліб насущний",
Що "дано нам днесь",
Бо цінніший він, цінніший
За наш скарб увесь.
30.09.2015 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610416
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2015
Ой сяду я під горіхом
На пеньку край хати
У якій ня сповивали
Мій батько і мати.
Ой сяду я тай згадаю
Молодії рочки,
Як ми з братом виростали,
Як в лісі грибочки.
Як ми з братом виростали
Виросли й змужніли
В світ широкий, непізнанний
З хати полетіли.
Та хатина із батьками
Нас завжди чекала,
Мати край вікна щоночі
Сльозу витирала.
Нема батька, нема брата
Вже не стало й мами
Не повернеш, бо минуло
Скропився сльозами.
Висушило сльози сонце
Крізь шибку в тій хаті,
В рідній хаті де були ми
Душею багаті ...
16.08.2015 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601968
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2015
" Печаль краще сміху,
тому що при смутку лиця,
серце робиться кращим."
Еккл. 12:7
Пробач синів недолугих
Батьку наш, Іване,
Що поробиш, нема других,
Що ж то з нами стане?
Плакала земля і хмари,
Як тя хоронили
І всі ті зазнали кари,
Що Тебе любили.
Бо нестало ще одного
Птаха в нашім краї,
Що летів з своїм до свого
Через гори й плаї.
Не давала розвернутись
Розправити крила,
До струн душі доторкнутись
Зла червона сила.
Давно нема тої сили
Пішла за водою,
Ми ж за тим, що як Ти вчив
Не стоїм горою.
" Я ДУМАЮ ..! " так казав Ти,
Щоб й ми думу мали,
Щоб не гнулись нам хребти,
Щоб вільними стали.
Вільними від слів поганих
На своїй землі,
Від отих "братів" незваних,
Що сидять в кремлі!
08.01.2015 р.
p.s.
Знову плаче Україна
Гіркими сльоза́ми
Не послухали Тебе
І вко́тре граблями
Доля нам скородить душі...
Про своє не дбали,
А в бік нелюда того́
Все погляд кидали.
А він топтав й далі топче,
Рівняє з землею
Проводячи паралелі
З долею Твоєю.
Ніби добре - тільки згодом
Вже не дали росту,
Для вкраїнської культури
Став час Голокосту.
Скільки б Ти ще зняв, Іване,
Відкрив людям очі,
Впустив промінь світла правди
В наші темні ночі...
На озері в Чорториї
Білий лебідь кряче,
То Іванова душа
Банує, земляче...
13.06.23 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2015
І в Тебе зелені очі,
І в мене зелені,
Їх побачив тої ночі
Де зір повні жмені.
Там над нами Медведиця
Велика сіяла,
А Ти, диво молодиця,
Тихенько ступала
Зі мною в трави росисті,
В красу Білорусі
Небо в зорянім намисті
У круговім русі
Йшло за нами у поля,
Йшло в липневу ніч,
Ти була мов немовля,
Я провадив річ.
Про ті зорі, що над нами,
Про прийдешні дні,
Що ховаються за снами,
Та це не в вісні.
То все було на яву
В травах по коліна
Через ту росу-траву
В нашім житті зміна
Все таки відбулася
Нас з’єднали зорі
І пішли ми по житті
В радості і горі ...
08.10.2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528787
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2014
Схаменіться, яничари !!!
Гріх на душу не беріть,
Не сховатись вам від кари
І за сонмами століть.
Ціну будете платити
В сто крат більшу від тогО,
За яку ви відцурались
Від народу своєгО.
І найбільшу ті в пагонах,
Що своїх орді здають,
Через яких в чистім полі
Наших хлопців «Гради» б’ють.
Відгукнеться крик солдата
Через вас, що в вічність йде,
Спокою на цьому світі
Вам й на тому не будЕ .
Відільється вам рікою
Важка матері сльоза,
Та солоно-гірка капля
Вас накриє, як гроза.
Не сховатись вам від кари
Справедливого СУДДІ ,
Не очистити вам душу
І в пекельному вогні !
Схаменіться ! Поверніться !
До землі тої лицем,
Що стоїть й стояти буде
З щитом, трИзубом й мечем !
26.08.2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519677
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.08.2014
Позбираймо позитив ,
Негативу валом
Пре щоденно з удисюд
З відкритим забралом.
Бо таке життя, панове,
Таке з віку в вік
Двісті літ тому назад
І сто, і цей рік …
Нема життя без проблем ,
Не було й не буде
По можливості шукаймо
Хоч щось добре всюди.
З позитивним багажем
Воно легше жити ,
Бо хіба то є життя ,
Як постійно нити ?
Прийшов Спас в лихий час,
Та життя триває ,
П’янкий запах рути-м’яти
Над Краєм витає.
По крупинці , як бджола,
Позитив збираймо,
А зібравши, для загалу
Нектар той віддаймо !
19.08.2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518293
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.08.2014
Слова, слова ...
Бува й лукаві,
Та хлопці в вогневій заграві
За Україну, там без слів,
За ненароджених синів,
Боронять Україну, - НАМ,
Щоб не дісталася " братам",
Бо не брати вони ,
А ....
В крові у них по лікті руки.
Не ми прийшли до них, - ВОНИ
Вповзли в смарагдові лани
Миролюбивої країни,
На краще ми бажаєм зміни,
Чого приперлась та орда ?!
І згине тут її хода.
Вона не знає нас - бо ми
Зберем засіяні лани.
Ми не руйнуємо , - годуємо
І свій народ ми не зомбуємо,
Вам не здолати УКРАЇНИ,
А кращі будуть, - будуть зміни !!!
СЛАВА УКРАЇНІ !!!
30.07 2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514528
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.07.2014
« Хотят ли русские войны ,
Спросите вы у тишины … «
Я ж запитаю , що вони
Забули там де вже лани
Зазеленіли по весні
Де хлібу бути не війні.
Хто з зброєю прийшов до нас ?
Скажіть, в який живемо час ?
Коли нам порють животи
В полях колючії дроти ,
За мову вбили юнака …
Це вже підвелася рука ,
Давно вже зведений курок ,
А всім спокійним це урок , -
Не тіштеся, що все пройде
Відплата кожного знайде .
Хто потурає ворогам
І тих хто береже свій крам ,
Хто мовчки дивиться на все :
« А може якось пронесе « .
Не пронесе !!!
Це йде війна
Не на порозі десь вона ,
Вона прийшла до ТВОГО ДОМУ ,
Вже блиснуло і бути грому !
Не зрозумів ?!!
Сидиш ?!!
Вставай !!!
Іди Вкраїну захищай !!!
28.04.2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495555
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.04.2014
Іде орда
сіє лихо,
Так підступно,
майже тихо,
Як віками йшла чомусь
на Святу Київську Русь.
На Гербі в Русі , -
Тризуб,
А в орди
двоглавий дзюб
Відновився він
в наш час
Й на Тризуб
команда : « Фас ! «
Задушити на корні ,
« Україна у вогні»
Не раз була, -
досить , браття ,
Час задути
те багаття,
Що роздмухує
орда
В нас земля є
і вода.
Ми ж Велика
Свята Русь,
Яку вкрали
в нас чомусь.
Так, - Великий
ми НАРОД,
Бо все прагнув
до Свобод,
До Свободи Слова
й Права
Не раз вогненна
заграва
Нам ставала
на дорозі,
Вже й сьогодні
на порозі…
Станем світлою СТІНОЮ
Перед темною ордою !
Слава Україні !!!
22.04.2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494213
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.04.2014
Моя знедолена,
стражденна, Україно,
За що Тебе москаль
все зводить нанівець,
За що Тебе ненавидить
так люто?
Черговим брудом
креслить папірець.
Чому боїться так
Твоєї мови ?
Чому любов до Тебе
сіє в ньому зло ?
Чому ? Чому ? За що ?
о мій , НАРОДЕ ,
Він гадить в Наше
чисте джерело ?!
Чому він крові хоче,
крові України ?
Чи ж мало вже напився
за віки ?
В Батурині, на Соловках,
в ГУЛАГу,
Забравши колосок
з дитячої руки !
Чи лиш за те,
що Ти на Світі Є ?
І на СВОЇЙ землі
болієш за СВОЄ ?
В рідній землі
плекаєш древню мову
І гордість й честь
тримаєш за основу.
Якщо не хочуть
нас почути -
Не розмовляти,
діяти вже треба,
СВОБОДА манною
не впа́де нам із неба !
04.04.2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2014
Не раз на нашому шляху
Стають камінні мури,
Не раз непробивну стіну
Байдужості натури
Перед собою бачимо,
Аж закипає кров,
Так що, собі пробачимо?
Що відступили знов.
Що гідність скривджену свою
Розквасили об стіну.
Чи ми відступимо в бою?
В бою за Україну.
Оту омріяну з століть,
Оте "Fata morgana",
Що знесла сонми лихоліть,
Щоби в хлопа і пана
Було однакове життя,
Не урвище бездонне,
Що розділяє їх буття
Солодке і солоне.
Давно було, мудрець сказав,
Щоби пройти крізь стІну
Нам треба бачити мету
І вірити у себе,
Не помічати перепон,
Тоді все вийде в тебе.
15.03.2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2014
Піняла́ся Україна
На звитяжний герць
Вже є ненависть в очах,
Мустанг Іноходець
Вже рве землю з під копит,
Вже скаче степами,
Вже здригається земля
В катів під ногами.
Від рицарства, від звитяг,
Від честі, від волі
Вже вганяють в чорноземи
Zвірів в чистім полі.
Вийшли козаки на круг
Стали - КОЗАКАМИ,
Обнімають неба круг
Дужими руками.
Стоять твердо на землі,
Як віки́ стояли,
Це ж від нас в усі часи
Поступу чекали
До захисту честі й волі,
Стояти стіною
І життя чи люта смерть
Вважались ціною
За майбутнє для Вкраїни
Для наших нащадків
Щоб не було в ріднім краї
Рашистських порядків.
Захищаємо своє́,
Прикриваєм Світ
І тільки перед Всевишнім
Нам тримати звіт
Й кожному серце підкаже
Той єдиний шлях,
Який вів і приведе
ВСІХ нас до звитяг!
СЛАВА УКРАЇНІ !!!
ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЯМ 2014 РОКУ !!!
21.02.2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2014
Чи буде в нас лад , панове ,
Чи буде, чи буде …
Чи знов будемо тягатись
За чуби та груди ?
Праві в ліво, ліві в право
Од віку й до віку
Самі собі з Долі робим
Небогу-каліку.
Все можемо , здолаємо
В боротьбі ми сила !
Немало в свій час сатрапів
Узяли на вила .
Розігнали ворогів
Воля !!! Браття !!! Воля !!!
(а хто стане у руля ,
коли піде Коля ? )
А кораблик то старий,
Команда ж та сама ,
Хто дороги нам засипле ?,
Таж на ямі яма !
Шлях, панове , в нас тернистий
Й чи то по привичці
Нас кидає з ліва в право ,
Як на старій бричці.
Сто років тому назад ,
Чи тільки десяток
Граблів, що били в чоло,
Маєм предостаток.
Приклади ?!
В 19-му році
Ще того століття
Вирувало в Україні
Страшне лихоліття.
Петрашевський на Заході,
В Києві Петлюра
Воювали з ворогами ,
Аж репалась шкура.
Кров’ю воля здобувалась,
« кровію полита «,
Щоб була Своя Держава,
Була Доля сита.
Об’єднались !!! І повстала
Одна Україна,
Чи хто думав, що настане
Так скоро руїна …
Чому ?
Не договорились.
30 серпня 1919 року.
Чорний з чорного то день ,
Нащадкам наука,
Через чвари нікчемнії
Розвалилась Злука.
Галичани взяли Київ
Рано на світанку,
Вигнали більшовиків,
Визволили бранку.
Торжество на другий день
Думали зробити,
Але хто те торжество
Має честь відкрити ?
Галичани ? Східняки ?
Поки сперечались,
Денікінці через міст
У Київ й ввірвались.
Без пострілу, без спротиву
Через пусті чвари ,
Полонили сивий Київ
Чергові « хозари ».
Нам би об’єднатись знову,
Де там , - розбрелися
І на захід поодинці
Тихо подалися.
Потім взяли в союзники
Бувших ворогів,
Так вогонь державотворний
Помало й зотлів …
Як ми жили в ті роки,
Кожен добре знає,
Не одна бідна душа
З Богом спочиває.
Хто з голоду в землі рідній,
Хто в лютім Сибіру, -
Самі себе віддали
На поталу звіру.
Розірвали Україну
Тай пошматували ,
Самі себе нерозумні
У ярмо загнали…
Бандерівці, Мельниківці
Всі за Україну,
Тільки знову показали
Одні другим спину.
Україна то одна,
Гетьманів багато
І піди ж ти розберися,
Хто син , а хто тато ?
Знов повстала Україна
В дев’яності роки
Так омріяна країна
Робить перші кроки.
Не прості вони були
Все ми пам’ятаєм,
Але знову всі роки
Схід і Захід маєм !
Вибирали Президентів
Лівий берег, правий,
А між тими берегами
Все бігав лукавий
І розділяв один народ
На два табори,
Та прийшов тут рік четвертий,
Діждались пори.
Піднялися за день кращий,
Вийшли на Майдан
Буде в нас тепер Месія,
Буде в нас ГетьмАн !
Сльози радості текли,
Коли Гімн співали
Перемога !!! Перемога!!!
Відсалютували …
Розійшлися по домівках
Тепер заживемо!
« Свій до свого по своє «
Панами будемо !
В стару лодку посідали
Нові веслярі,
Та нічого не змінилось
Там у них в горі.
Ліва рука праву руку
Слухати не стала
І куди плисти та лодка
Поняття не мала.
А ми кращого чекали,
Ми мали надію,
Що обженем « Гамерику» ,
Канаду й Росію.
Не так сталось, як гадалось
Лишилось без змін , -
Та сама Верховна Рада,
Той самий КабМін.
Наймитами по всім світі
Розбрелась громада,
А так з права Дніпра в ліво
Помінялась влада…
Знов сьогодні на Майдані
Ми владу міняєм,
Та кому її віддати, -
Поки що не знаєм.
У всіх в серці Україна,
( хто би сперечався ) ,
Та за її відбудову
Хтось сьогодні взявся ?
Із конкретним планом
Дій за щось НОВЕ ,
Щоб не напихали знову
В кишені лаве,
Ті коло кормушки,
Яку МИ створили,
Щоб за наші гроші
Нас по крижах били.
Лиш одне тривожить …
Чи буде, як є ?
Чи все зміниться на краще ,
Чи слово моє ?
15.12.13 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478597
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.02.2014
« Усе, що було, - сталося,
Усе, що буде , - станеться «,
А , що саме ? , - хто ж зна …
Нема було, - нема буде ,
А є те , що є ,
І це саме - Є,
Й є ЖИТТЯ ТВОЄ !
28.01.2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475580
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.01.2014
( з Лашковец,- се точно)
Наш провдивий Галичанин
Всьо любит збирати
Най воно на ніц не здатне,
Не викине з хати.
В него кажда комірчина
Дрантьом вщент забита,
Від ржєвого вохналє
До з дєрков корита.
Старі відра там без дна
Ланци від роверів ,
Висохлі баньки від фарби
Ще купа паперів.
Перев’єзані ґазети,
Без зубів там вила
Поламані рискалі
І гусєчі крила .
Заєржавлені там цьвєки
Флєшки пластмасОві ,
Ружні флєшки від горівки
Й слоїки в полові.
І то всьо сє береже,
А коли напАсть ?
Може се си всьо тогди
Якраз і придасть.
Як вилєє молоко
До банєка з флєшки,
Флєшку сполосне водов
Й в молоко ті лишки.
Газ не буде виключєти,
Шкода сєрника,
Менше газу в москалів -
Логіка така.
Всі люди побожні в нас
Б’ют в церквах поклони ,
Та не менше вірут в нас
Люди й в забобони.
Най би тета перейшла
Вас з пустим відром -
Каждий цофнесє назад ,
Єнакше облом.
Пусту флєшку на столі
Ніхто не лишєє ,
Зразу кладут ї під стів ,
Тілько сє розлєє.
Як забули щось там в хаті
Ніхто сє не верне,
Бо єнакше нинька з вами
Станесє щось скверне.
Якщо перейшла вас кітка
Чорна-францувата ,
То добра вже не чекайте
Щитайте загата !
Ще в нас всі сє в політиці
Добре розбирают,
Що робити, як робити ,
Як «Отче наш…» знают
І хто винен знают добре
Й чо пішло не так ,
Що в «Михальді» написано,
Який був там знак.
Сперечатисє нема чо,
Бо се Бігме провда
Із надійних джерел знаєм
Нам не траба Сновда.
Каждий б’є сє в груди впалі,
Аж вочи блищут ,
В суперечці тут любого
За пояс заткнут.
За вопшивку опонента
Возьмут і докажут,
Що в нас хліб з смальцем мастєт,
Мастєт, - а не мажут !
От такі ми Галичани,
Данилові діти
Хіба тєжко нас туво
Тако зрозуміти ?
25.12.2013 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468582
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2013
Прозрій , народе України,
І захисти свої права,
Бо не байдуже нам у кого
Буде державна булава,
Бо не байдуже нам майбутньє
Для нас самих і для дітей,
Ми жити хочемо в державі
Де нас вважають за людей,
Де рівні всі перед Законом,
Як перед Богом на Землі,
Де верховенство правди й волі
Й ми не пробачимо собі
І проклянуть нас всіх нащадки,
Що волю ми не вберегли, -
Ми збережем її, Вкраїно,
Бо ми НАРОД, а не " козли" !
Слава УКРАЇНІ !!!
01.12.2013 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463572
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.12.2013
Падають яблука ,
дозрілі світи,
Падають яблука,
де сенс віднайти ?
Зрілість досягнута -
падають долу ?
Вічність не збагнута , -
прошу до столу…
Ми живемо, -
щоб себе віддавати ?
До чого йдемо ?
чи хто знає ?, - не знати.
Ні - не Матерія
править цим рухом ,
Дивна містерія
з всевічним Духом .
Кожного жде на цім світі пора ,
Де не підвладна тобі вже гора ,
Хтось десь промовить тихенько : « Пора «
Час подавати життя на гора.
Падають яблука ,
дозрілі світи,
Падають яблука , -
їм пора йти.
15.10.2013 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454611
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.10.2013
В перший літній день Галина
Встала на світанку,
Щоб зібрати все найкраще,
Що є того ранку
У природи при Сереті,
В соснах під горою,
Про що мріяла ще змалку
Не раз під вербою.
Чебрецю набрала, м’яти ,
Меліси, ромашки
Переплела квіти ті
Співом диво-пташки,
Укутала теплом ранку,
Променем сповила
І букет той з диво-трав
Росою скропила .
Поставила на покутті
Перед образами
Й попросила у молитві ,
Щоб, що було снами
Наяву постало завтра ,
Щоб букет ожив, -
Хіба мало є на світі
Незбагненних див ?
І на другий день, як миро,
Родилась Мирося ,
І на серці матері
Щастя розлилося ,
Розлилося, як Серет
У повінь весною …
От так вимолила мати
Собі доню свОю.
Вимолила і просила
Щасливої долі …
І розквітли дві жоржини
В Миросинім полі.
Промайнули ще роки
I уже жоржини
Принесли Ромашку й Мак
Втiху для родини.
Щоб ті квіти, що в душі,
Квітли без зупину,
Діти , щоб надійну мали,
Як ти половину,
Нехай світ щодня дарує
Букет із добра,
Життя теплим, гарним буде,
Як літня пора !
02.06.2013 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447033
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.09.2013
Йшла Даринка у садочок
Взяла ляльку на візочок,
Закутала, тепло вбрала
І до неї так сказала:
“ Ти сиди тут тихо , лялю,
Попрошу маму Наталю,
Коли буду в садку спати, -
За тобою наглядати “.
21.11.11 р.
“А сорочка мамина
біла, біла ...”
Так співала дівчинка
ще не сміла,
Так співала дівчинка
любій мамі,
Хоч ще не навчилася
нотній гамі.
21.11.11 р.
Дідо Саша, дідо Паша,
Я маленька внучка Даша
Люблю гратися я з вами
І жмурити під столами.
Люблю мультики про Машу,
Відео про маму нашу.
Про Ведмедя і Антошку,
Бабу Ягу й Капітошку.
21.11.11 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447030
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 03.09.2013
Траба , куме , міру мати
Жеби нам не хорувати !
Подивисє, що сє робит
В нас на свєта за столом ?,
Які запахи !, - ( бідуєм ? )
Стоят в празник над селом.
Як за стів гостей запросєт,
То всьо носєт, носєт й носєт.
З’їдет, - шкленка, - друге данє
І так з вечора до ранє.
А де ж міра, - тай нема, -
А се , куме, вже дарма !
Бо казали з ГамерИки,
( а вони всьо знают ),
Що в здоров’ю живут люди,
Які міру мают.
Пити можна лиш п’єть пінт
Й то за цалий день ,
Їсти трошка, би тє зразу
Не тиснув ремЕнь.
Во дивисє , що ми робим ?
Ми ж їмо без міри,
Так си наб’єм животи,
Що бракує шкіри.
А зверха тоті гижки
Так злєєм горівков,
Що в твари сє не вміщєє
Вже нам з вух б’є цівков.
Компутер сє виключєє,
Бараніют вочи,
Розуму щитай нема,
Замість мозґів клочє.
І стаєш ти тоди курков
Вже можеш літати
І попробуй зажени
Такого до хати.
Рано збудишсє десь в стайни
Першим ділом зуби,
Би не випали десь в сіно
Нащо тобі згуби.
Е, - на місци, се вже добре ,
Але де се я ?
Кури, банта , - сам в жолобі
Де ж хата моя ?
На рогах штани в корови ,
Вівцє чось в сорочці
Кум, не кум ?, - якесь страшне,
Щось сидит на бочці.
Куме !, - Га, - Се що сє стало ?
Що се нас так закарало ?
Де ми вчора були ?
Й чо тутка поснули ?
Спитай в мене, а я в тебе,
Що ми можем знати ?
Випити скілько горівки , -
Хочеш пам’єть мати ?
Голова, як сяво бочка ,
Як в ґамарни в писку
Нащо нам такі трафунки,
Всьо, - підводим риску.
Чи то раз , куме, було ?
Всьо , - тра міру мати ,
Бо ще троха й не будем
Себе впізнавати.
Так куми постановили
І так траба , люди ,
Траба просто міру мати
До всього і всюди !
28.08.2013 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446102
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 29.08.2013
Так не хочеться осені ,
Але літо вже йде...
Вже хліба давно скошені, -
Скоро осінь прийде.
На порозі за грозами
Журавлиним крилом
Із віршами і прозами
Промайне над єством.
Зелень зміниться кольором
Дивовижних тонів
І щодень замовкатиме
Птаства дивного спів.
Сонце буде ховатися
Щораз швидше від нас,
Листя буде прощатися,
Бо проб’є його час.
Нас тепло вже відтішило,
Ще буде, - та не те …
Вже помало у кокони
Павук літо плете.
Так не хочеться осені …
Та не владні тут ми
За теплом полетіли би , -
Та родились людьми...
24.08.2013 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445143
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.08.2013
( Присвячую візитерам з древнього Києва .
Добра Вам !!! )
Розірвати окови
буденності,
Зазирнути за ширму
буття,
Трошки душу відкрити
для радості
На порозі лишивши
взуття…
Доторкніться душею
до древності,
Відключіть сьогодення
на мить,
Зачерпніть повні пригорщі
певності,
Хай не тліє життя,
а іскрить.
Храм печерний,
де скали намолені,
Наповняє нас
древнім теплом,
Ми прийшли на цей світ
ще не скорені,
Нам його наповняти
добром.
Нас живить повітря
терпким молоком,
Нам простір
відновлює крила
І може з десницею
нам над чолом
Прийде життєдайная
сила.
20.08.2013 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2013
Ганьба нам !!!
Нема прощення !!!
Тим, хто був у залі ,
Нас ВСІХ кинули в багно ,
Вже нема моралі ?
Не лишилось УКРАЇНЦІВ ,
Гордих за ДЕРЖАВУ ?
Не спинили ви наругу ,
Бо мали забаву .
Нас же мають за ніщо ,
Обтирають ноги ,
А ми ждемо з права , з ліва
Собі допомоги .
Кому ?
Нижче впасти вже не можна , -
Та ми ж тут живем ,
Знов на вуйка з-за бугра
Кивати будем , -
Що нам зле ,
А їм , що з того ?
Коли ми ніхто ,
Який справжній патріот
Переніс би то.
Ту вівцю паршиву гнав би
За бугор до хати,
Щоб не блеяло й мочилось
Йшло в кошару спати.
Сором. Сором …
А не зняли б, -
То так й проковтнули,
Хто МИ, - що Ми ?
Чи не знаєм ,
Чи знавши забули ?
06.08.2013 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441827
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.08.2013
Просто дощ,
в калюжах сфери
Це дійсно дар,
не примхи атмосфери.
Життя дарунок
тут пiд небесами,
Цей шурхіт листя,
щем з дощем
I райдуга
своїм вінцем
Огорне
сьогодення
За ним прийде
натхнення,
Натхнення до життя …
Для всіх
втоливших спрагу
Просiє життя
драгу ,
Впаде, хто став
мiлким ,
А рештi , -
жити й жити,
До дна
життя допити !
14.07.2013 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2013
Чому шукаємо проблем
На місці рівному, панове,
Проблеми будуть, - як без них ,
Життя ж бо різнокольорове .
Хіба ж є час на гравій той ?
Ним встелена дорога,
Дорога, що веде всіх нас
Від рідного порога, - вперед !
Безповоротно день-при-дні
Й нам треба вибирати, -
Ступати легко по щебні,
Чи твердо прямувати
Й проблеми згладжувати ті
Твердим, рішучим кроком ,
Не боячись поранитись
В дорозі ненароком.
Направим погляд свій у вись
У світ без меж, без краю
Дрібні проблеми відпадуть
І пІдемо по плаю ,
Де трав зелених килимИ ,
Де літо , жайвір, Сонце,
Де простір, що бентежить дух ,
А не вузьке віконце.
Відірвіться від проблем ,
Дихніть п’янким літом
Благодатна пора бродить
Незбагненним світом !
04.07.2013 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435282
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.07.2013
Має душу камінь ,
Душу має птах ,
А людська літає
Переважно в снах .
Душа у травині ,
Що до Сонця йде , -
Байдуже билині,
Що її там жде.
Душа рветься вгОру , -
Там без перепон,
Там крилом торкає
Самих вищих крон .
Нема там законів ,
Створених людьми ,
Там немає - Я ,
Там є тільки - МИ !
Вільні серед вільних ,
Жителі Землі .
Все, що появилось
На земному тлі ,
Створено з душею.
Тому душу має,
А хто в душу вірить,
Її відшукає
У всьому, що зримо
Наповняє світ
Мільйони, мільйони
Вже мільйони літ …
Це сказав не першим я ,
Що Земля , - одна сім’я ,
Душа в душу жити треба
Стане всім Землі і Неба !
13.05.2013 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2013
Чи бачили ви, як стікають
по краплі роки ?
Чи бачили ви, як меркне,
минувши, краса ?
Не в одночас, - але меркне …
Той згин вороних , чорних брів,
Той погляд в незвідану даль,
Той вираз очей, невідома печаль.
Давня печаль, що стає з часом яв’ю,
Яв’ю нажаль не для всіх
Хто ж знає ? , - добро це,
Чи задавнений гріх.
Прожити, як довше,
Чи ж знаєм, що там ?,
А там вже не ми,
не молоді .
Що лячно ? , - це факт,
признайся собі .
Відміряна кожному
стежка своя
І десь там твоя ...
Не песимізм це, -
За ближніми жаль,
Були молодими, -
Сьогодні печаль …
Не чорна, а сіра,
Чи ж легше ? , -
не знаю,
Я фото вивчаю
старе на стіні ,
Той сумно мені
Від того , що було,
Від того, що є ...
Чому так безжальна природа ?, -
Це ж творіння твоє .
26.04.2013 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421516
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2013
Ой жаль, брате, жаль…
Життя пектораль
Крутить манівцями,
Крутить собі нами,
А коли зведе ?..
Мо й скоріш буде
Чим за рік, хто ж знає ?
В житті все буває.
Життя круговерть,
Туди круть, - сюд верть ,
Що хочем, не маєм
Все одно шукаєм ,
Шукаєм розради ,
Якоїсь поради.
Знаходимо звісно,
Але думкам тісно
Одна за одною
Все йдуть чередою.
За кадром йде кадр
З душевних йде надр
Іде негатив
За ним позитив,
А Ти додай хрому
І дні по одному,
Як пазли складуться
І руки зімкнуться :
« Здоров, брате, будь ! »
Проста життя суть...
13.04.2013 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418220
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2013
Не можливо не сказати
Про колапс природи ,
Бо ніколи не було ще
Такої погоди ,
Щоб при кінці березня
Мело , як в Сибірі ,
Всі дороги закурило
Їзда лиш на фірі .
На Андріївськім узвозі
Лижня, як в Карпатах ,
Заробляють підприємці
Тепер на лопатах ,
Бо ні з хати людям вийти ,
Ні авта добути, -
І коли тому кінець ?
Поки що не чути.
Цвіт на півдні обмерзає
Європа в снігах ,
Тепер кожен розуміє,
Що правда в ногах .
Бо тільки на своїх двох
Допреш куди треба ,
А не будеш заглядати ,
Що там паде з неба.
Знов мете, мороз кріпить ,
Під ногами сніг рипить ,
Весна – красна забарилась
В снігах, лісах заблудилась.
Збій програми видає
Небесний фільварок ,
До трьох місяців зими -
Четвертий в подарок !
26.03.2013 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412747
рубрика: Поезія,
дата поступления 26.03.2013
Чому літаємо у снах ?,
Куди зове душа крилата ?,
Чого вона шукає в снах ?,
Чи спОкою, - чи свята ?
Левицю осідлавши там ,
Мчить дикими степами,
Нема там вічних перепон, -
Розсипались пісками.
Там вільний вітер б'є в лице,
Там прерія свободи ,
Ногами крутять Землю там
Предивної породи
Титани !
Там даль .., лиш даль
І шурхіт трав
Під лапами левиці ,
Повітря музика п’янка
Там воздає сториці
Неосягненній величі ,
Безмежності буття …
А може вказується в снах
Для чого це ЖИТТЯ ?!
12.03.2013 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408397
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.03.2013
Іде мале попідтинню,
Іде бур’янами,
Іде бідне до сестри,
Немає вже мами.
Зла мачуха в рідній хаті
Кричить, порядкує
І батькові серце крає,
Як той крик почує.
Іде мале повз могилу
В вишневім садочку,
Де спочила рідна мати
В барвінках віночку.
Впаде бідне на ту землю
Обніме руками,
Пригорнеться сиротина
До рідної мами.
Рясні сльози потечуть
Барвінком з очей:
«Чом мене ти залишила
На тих злих людей?
Зайшло Сонце в нашій хаті
Тепла більш немає,
Як важко без тебе,ненько,
То один Бог знає … «
Так говорить бідне, плаче
Горбик обнімає,
Гірку сльозу безталанний
Ривками ковтає.
Наплачеться, підніметься
Піде до струмочка,
Умиється , відпочине
Тай йде до горбочка.
За горбочком сестра рідна
Старша проживає,
Тепер втіху бідне мале
Лиш від неї має.
Прийде, сяде на лавочку
Тай мовчить небога,
Сестра дивиться на нього
Плачучи з порога.
В очі карі бездоннії,
Сумні аж до болю,
«Де воно мале приб’ється,
Яку вип’є долю?«
Тихо сяде біля брата,
Погладить голівку,
Пригорнеться неборака
Згадає домівку.
Ту хатину світлу, теплу
Ласкавую неньку,
Що співала колискові
Йому потихеньку,
Що співала, колисала
В ночвах на бантині,
Нема того, промайнуло,
Одне лихо нині...
Нагодує Катерина
Дасть в руки гостинці,
Загорнувши йому «скарби»
У білій хустинці.
Проведе брата за вигін
Тай сльозу ковтає,
Нехотячи малий Тарас
До дому вертає,
До рідної не рідної,
Вбогої хатини
Із якої проторує
Шлях він до - ЛЮДИНИ !
25.02.2013 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2013
( Валерій Якович Брюсов )
Ти гордим будь завжди, як прапор,
Ти завжди гострим будь, як меч,
Як Данту той вогненний вихор
Хай щоки обпече до плеч.
Всього ти будь холодним свідком,
Свій погляд направляй на все,
Хай буде твоя доброчинність -
Зустріти багаття в лице.
А може в житті все лиш засіб
Яскраво-співучих віршів,
Шукай ще з дитинства ти спосіб,
Шукай ти співзвучності слів.
В хвилини любовних занять
Безстрастя буде твоя ціль
І в час наджорстоких розп’ять
Прослав нестерпиму ти біль.
В снах ранку, в безодні вечірній
Лови , що шепне тобі Рок
І пам’ятай - віками із терній
Поета чекає вінок !
1907 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400509
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 12.02.2013
Не нервуйте сє, не траба
І най вас не душит жаба,
Бо то всьо є марний відок
Кажу вам, як прємий свідок.
Просто нервів не тра мати
Всьо спокійно тра сприймати,
Бо в життю всьо може бути
Хочета приємне чути ?,
Самі го творіт
Й тихо, - не кричіт,
Бо, як сильно кричите,
То якось воно не те.
І хто ж вас почує,
Як вена пульсує,
Як злоба з вочей,
Кому концерт сей ?
І зла довго не тримайте
Сторінку перегортайте
Тай йдіт собі далі
Без гніву й печалі.
Файне слово , - оптиміст,
А ще краще , - альтруїст
( Його провда призабули,
А багато і не чули ).
Без нервів тихонько
Тако полигонько
Твори добро всім
Й не думай об тім,
Що тє похвалют
Скоріш накричут,
А ти сприймай тихо,
На що тобі лихо .
Спокійно, панове,
Життє не нервове,
Якщо ми самі
Не в нервів в ярмі .
p.s.
Є моменти , коли траба
І твердо сказати,
Так сказати, щоб дійшло, -
Не конче кричати.
10.02.2013 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400204
рубрика: Поезія,
дата поступления 11.02.2013
Що там люди не кажіт , -
Якийсь дивний наш нарІд ,
Бо плюют нам межи вочи,
А в нас в писку ніби клочє.
Чо так кажу ? Ну дивітьсє
Попробуйте тепер вчітьсє,
Чи заслабніт ( не дай Боже )
Ну на що воно похоже ?
Та то тра великі гроші , -
І не мізер, а хороші.
Файні гроші траба мати ,
Би то всьо обсервувати.
Дерут, як за рідну маму
Мусиш слати телєґраму
За границу , ( як хто є )
Тєжке життє тут твоє.
А ще єден перед другим
Хоче більше дати ,
Чи буде тому кінец ?
Хто то годен знати.
« Ну що , Ганько , кілько с дала
Аби поступив ?»
«Та якби мій провду знов,
То би мнє прибив ! «
« А я свого вже рік вчу,
Лиш торби і гроші,
Та аби сє ще хоч вчив, -
Най го з’їдєт воші !»
От навчилисмо сами ,
Сами й споживаєм
Ніц сє з місцє не рушєє,
А в кишеню пхаєм.
22.01.2013 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394604
рубрика: Поезія,
дата поступления 22.01.2013
Я там був,
Я знаю
У зелен-розмаю ,
Я дихав там ,
Я слухав серця
Не бракувало тоді перця .
Там були роси
Й густі коси ,
Там було все,
Як є всяк час , -
Тоді для нас,
Тепер для вас.
Вдихайте їх на повен вдих
Всі розчиняйтеся у них
В тих юних днях,
Що вам дано,
Як молоде
Терпке вино.
Я не жалію,
Я там був,
Я молодість
До дна черпнув.
Не зволікайте
Час не спить,
Бо швидкоплинна
Юна мить…
14.01.2013 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392483
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2013
Що ще треба ?...
Пара ніг,
Зима справжня,
Білий сніг,
Йдеш помало ,
Не спішиш ...
Тай куди спішити
Мудрець вже давно сказав,
Що не спішіть жити.
Тільки ти й вічна природа
Незбагненна красота
І счезає, як примара ,
Сірих буднів суєта.
Прикрашає іній кожну
Найменшу билину,
Сонця промінь довершує
Казкову картину.
Ліси, поля, - тишина,
Сніг, - скрип під ногами
Споживаймо красу, - люди,
«Спраглими» вустами.
Незчуємось, як мине,
Все мине для нас,
Вберім в себе частку дива, -
Нам дано цей час !
13.13 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392481
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2013
Свєта у самім розгарі
Тихо нинька на базарі
В склепі такой люду мало
Певно всього людьом стало.
Казов й буду говорити
На то тра сє подивити,
Що готуют ґаздинІ
З качки, курки і свині.
А скілько печут сухого ?
Ружних видів, не єдного.
Перекладанців й бабо́к,
Завиванців і зіро́к,
Горішків, грибочків,
По́нчків і листочків.
З мармулядов, медом, маком
До « вибьору» з ружним смаком.
Торти печут і варут
Покуштуйте - та то цуд !
Стілько всього на столі,
Що від лижки мозолі
Можут сє з’явити ,
Як то всьо спожити.
Ходєт єден до єдного
Колєдуют - після того
Гріх людей не вчастувати,
Що тоди будут казати ?
Що ти хлопе не ґазда́
І в флєшках в тебе вода.
Та багато вже не п’ют
Перекусєт й далі йдут.
Двері сє не закривают
Єдні йдут, других стрічают
І так по колєї
Коломийки сеї.
Єдні другим дуже раді
В хлопів всьо лице в помаді
Цюлюют і ґаздині́в
Хочут гривнів не рублів.
І коляду́ траба дати
Дітей, церкву здарувати
Каждий сво́є має
« Христос ся рождає ! «
09.01.2013 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2013
Що таке думка?
Без неї - хто ми?
Чи були б без думки
Ми з вами людьми?
Без думки не здатні
Й на дію просту
Не мало б все сенсу,
Життя в холосту …
Думка невтомна
Спимо, вона снить
І в казку вночі
Нас заводить на мить.
Ми можем літати,
Границь там нема,
Відпочиваєм
І думка сама
Мандрує собі
Куди їй заманеться,
Як лежить
Навіть не ворухнеться.
Творить думка
Водить ручку
По білому полі ,
Хтось приДУМАВ букви ті
Ми їх вчили в школі.
Думка їх собі складає
В певному порядку
Тоді маєм поле прози
Чи поезій грядку.
Може вона краску класти -
Та вона все може,
Інша справа, часом кладе
Гоже і негоже...
Різні думки,
Різні, різні
Добрі думки,
Думки грізні…
Що таке думка,
Попробуй збагни,
Що таке думка
Й для чого їй ми?
05.01.2013 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2013
Свят-вечірньою порою,
Ще задовго до зорі
Ставлять Дідух на покутті
Свято-свят вже на дворі.
Живе дух полів у ньому,
Дух предків, дух роду
Об’єднує покоління,
Привертає згоду.
Він стає в цю дивну ніч
Містком між роками,
Щоб згадали, пом’янули,
Кого нема з нами.
Перед тим, як йти за стіл,
Дмухають на лаву
Ненароком, щоб не сісти
На душу - по праву
Ставлять ще одну тарілку
І ложку для тих,
Хто не зможе доторкнутись
До наїдків цих.
Вилкам на столі в цей вечір
Бажано не бути,
Щоби душі ненароком
Ними не кольнути.
Запалала вже зоря,
Свічка запалала
Вся родина при столі
До молитви стала
І дякує всім причетним
До диво-події,
За ту радість, що прийшла
Від Діви Марії.
Всім минулим поколінням,
Що лепту вкладали,
Щоб ми в благості й любові
От так за стіл стали.
Після трапези святої
Яства не збирайте,
Хай стоять собі до ранку
Душам радість - знайте,
Пам’яттю живуть вони,
Нашими думками,
Адже в радості і горі
Завжди разом з нами.
03.01.2013 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389649
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2013
ВІдмічают вже Різдво
Майже десь з півсвіта,
Сонце вже йде до гори
Вже блище до літа.
Починаєсє пора
Тєжка на печінку,
Аби легше то пройти
Не пий - слухай жінку.
Не кидайсє за столом,
Як той кіт на сало,
Споживай всього по троха
Не спіши - помало.
Ти думаєш, що печінка
В тебе без розмІру,
Що вона всьо перетре ?
Та , хлопе, май міру !
Думаєш, що тобі зовтра
Росіл допоможе -
Подивисє на свій кендюх,
І на що то схоже ?
Твій жолудок не ґамарньє
Би там всьо скидати ,
Він в тебе не безрозмірний
Траба совість мати.
Вуглє тобі допоможе ?
Чи з капусти соки ?
Просто міру, хлопе, май
Й не буде мороки !
29.12.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388584
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2012
Ніколи не кажіть : « Ніколи ! « ,
Бо доля-примха так повернеться до вас,
Що те, що відкидали стовідсотно
До вас прийде непрохано в свій час.
Обставини складуться наче пазли
Із розмаїття дій і вчинків у одне,
Одне невідворотне просте дійство,
А ви ж гадали вас це дійство омине...
« Чому так сталось ? Як ? В чому причина ? « ,
А відповіді ствердної й нема ..,
Мов в сітку ви попали у життєвім морі
Й не вийти з неї вам, не вийти , - все дарма.
Вам Пат не Мат : « Куди іти ? « ,
А партія ж нормально починалась
Дошка життя така плоска
Такою зрозумілою вбачалась.
Ви на коні , ви не одні
Із вами рать , дружина
Безліч можливостей, ходів , -
Так в чому ж тут причина ?
Ніколи не кажіть : « Ніколи ! « ,
На жаль не все ми тут вирішуєм самі
Нам краще промовчати ніж сказати
Обставини , як правило, - німі.
19.12.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386117
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 19.12.2012
Скільки хат , тепло віддавши ,
Пусткою стоять ,
Занавіски в битих вікнах
В протягах тремтять.
Голі стіни, піч в руїнах
Ні даху, ні стелі ,
А бували у хатах тих
Колись дні й веселі…
Як приходили до них
Дні мокрі, холодні
Не страшили справжніх ґазд
Негоди природні.
Загатою обкладали
Білосніжні хати ,
Лиш віконниці блищали
З теплої загати.
Хата, - сіни і « ванькир »,
П’єц великий в « салі « ,
Діточок на лежаку,
Наче на вокзалі.
Лампа керосинова ,
« Ходіки « тік-так ,..
Картоплі в « мундирах «
Неповторний смак .
Потріскує « ріщє « ,
Вогонь миготить ,
Тепло гріє душу
Хату веселить.
Довгі спогади про давнє,
Довгими ночами …
Тож наслухались ті стіни
В свій час вечорами.
Про Кармелюка і Гонту,
Про славних ГетьмАнів,
Про походи козаків
Проти бусурманів.
Місяць повний заглядав
Крізь шибки до хати ,
Чи гостює там тепло ,
Чи всі лягли спати ?
І оазою тепла
Була та хатина
Радів тому і старий ,
Раділа й дитина ,..
А тепер покинули ,
Як те гніздо птахи ,
Пішло звідси і тепло
Тільки в стінах цвяхи
Розпинають бідну хату
За що ж така доля ?,
Зажурилась , нахилившись ,
Над нею тополя .
Чи часи такі настали , -
З нами щось не те ?,
Що от так напризволяще
Лишаєм СВЯТЕ !
28.11.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380975
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.11.2012
"Всьому́ свій час …" промовлено давно,
Якби ж то у потрібний час
Ми з розумом дослухались до них,
До слів отих, що нам дано́ в науку.
Нам тільки треба простягнути руку
І, доторкнувшись, зрозуміти те,
Що в часі цьому є ще щось святе,
Просіяне на ситі із віків,
Відстояне на тисячах років...
"Велосипед" придумувати не потрібно,
Він вже давно придуманий до нас,
Нам вистачить простого розуміння
Того́, чим збагатився світ в свій час.
На долю не потрібно нарікати,
А вірити – всьому́ на цьому Світі час,
Час болю, немочі і нарікання,
Час радості, здоров’я і прикрас.
Коли прекрасне все, що поруч тебе,
Коли чарує небо голубе,
Коли усе, що створено, - для тебе,
Коли здається – вічно так буде́.
Тим благодатним дням радіти треба
На повні груди споживати Світ,
Бо прийде час і з чорного, не голубого, неба
Інше впаде, та вже не білий цвіт.
Радіти треба гарним дням, щоб потім,
Коли прийде (таки прийде) жура,
Тебе не їло поїдом сумління,
Що марно втрачена прекрасна та пора...
21.11.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2012
" Печаль краще сміху,
тому що при смутку лиця,
серце робиться кращим. "
Ек. 7:3
З туманами приходить ностальгія,
З дощами сум проходить крізь стіну
Той сум непроханий
Від себе відганяю,
Від себе сум небажаний жену.
Та якщо є листопад у природи,
Якщо він є, - потрібен нам ,
Чому ?
Тому, що на поверхню піднімає
З глибин душі упавшу там золу.
Золу від болей, зрад, від не почутих слів,
Від бід, від кому в горлі, від сльози
Листопад розставляє по полицях
Думки, мов листя із пасхальної лози.
Нема поганої погоди у природи
І непотрібних днів нема під небесами
Цей вітер, дощ, сльота також потрібні
Про наболіле, вічне, щоб задумались ми з вами.
14.11.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377788
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2012
Ну, що, Ґєню, когось вибров,
Ще с свій голос не продов ?,
Як Тобі тота реклама ?
Всьо в порєдку з головов ?
Я тако, Штефуню, скажу,
Ніби кріт той сліпий лажу
Всі говорут про єдно,
Як файно буде воно,
Як їх виберут - Туда !!!,
Які будут в нас ЦудА.
Кажут всі кругом нездалі
Берут в руки навіть ґралі …
Як сє в тім всім розібрати ?,
Та то можна звар’ювати.
Думов, всьо, буду за сего
Ніби всьо так файно в него,
Та принесли шмат ґазети
Про него такі секрети
Понаписували там,
Що певно голос не дам,
Бо такий він і сякий
Вже він грішний, не свєтий.
То що, - вірити газеті ,
Чи усмішці на патреті ?
Я вже з пантелику збивсє,
Вже в тих людьох заблудивсє,
Якби було їх лиш двоє,
То сказов бим слово своє.
Провда, Ґєню, і я так
Не второпаю ніяк,
Всі ту наші не чужі,
А кричут, як на межі
Ніби щось не поділили, -
А би сє хоч не побили.
Такі файні на тих бордах
Чи скоро й на наших мордах
Такой радість запанує,
Як та гонка фінішує ?!
24.10.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373051
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2012
Нема було, нема буде,
А є тільки , - є
І не треба нарікати
На життя своє,
Бо воно у нас пульсує
Саме у цю мить,
А що було, чи ще буде ?, -
Нехай не болить
У нас голова об тім,
Не варто, - не треба
Просто попросім уваги
Для себе у неба,
Попросім добра собі,
Попросімо для всіх,
І воно прийде
До втомлених ніг.
Живім в дану мить,
Нехай не щемить
Якась бузула,
Чекаймо добра
І воно прийде
Й буде разом з нами
Тільки нам із вами
Треба це відчути,
При надії бути
І збагнути нам,
Що небесний храм
Таки буде з нами,
Щоб ділом й думками
Все ж були ЛЮДЬМИ,
Щоб збагнули ми,
Що нам дано жити
Й дану мить цінити ...
Шануймо цей час
Він один у нас !
20.12.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372225
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.10.2012
( депортація лемків )
Закінчилася війна,
Страшна війна, горе
Розливалось над землею
Мов бездонне море.
Море сліз та ріки крові,
Відчай , - в грудях щем
Втрати, втрати незворотні…
Пекельним вогнем
Пройшлась вона по народах,
По долях людських,
А з закінченням надія
Появилась в них.
На життя , просте життя
З радістю і хлібом,
І здавалось , що тепер
Благодатним німбом
Огорнеться все навкруг,
Поверне на краще,
Що проб’ється Сонця промінь
В те життя пропаще.
Кинули зерно вціліле
В зранену ріллю,
Танками розпушену
Не в чужу, в свою
І земля вродила
Щедрий урожай,
Та прийшла біда
Черговий Мамай…
Поділили вожді землю,
А з нею й людей
І тепер вже рідний край
Для тебе не цей
На велику Україну
Виїжджай з Бескид
Наче ножем полоснули
По душі навзрид.
Незібраний урожай
Залишився в полі
І погнали бідних лемків
В світ шукати долі.
Під конвоєм через ліс,
Пси спущені вили,
А в дорогу їм церковні
Дзвони били й били…
І давилися сльозою
Вже не видно й хати,
Чому таке рідне серцю
Треба залишати ?
На станції просто неба
Під дощем тримали
Від голоду, безнадії
Звір й люди вмирали.
Проросло зерно в мішках,
Аж зазеленіло,
Не в одного господаря
Серце заболіло
За змарноване насіння,
Що цінніше злата,
За надію на спасіння
За , що ж така втрата ?..
Щоби дали товарняк ,
То самі й платили,
П’ять сімей в один вагон,
Так місяць і жили.
По тижневі під Самбором
В « тупіках» стояли,
Рвали траву по полях,
Живність годували.
А ще вошей годували,
Та вже власним тілом,
У той час той паразит
Був привичним ділом.
Молодь на дахах вагонів
Старі в середині,
А так знову чисте поле
Та вже на чужині.
Розбрелися хто куди
Шукаючи долі,
Зжавши у міцний кулак
Свої біди й болі.
Поселились хто де міг
Блище до землі
І почали працювати, -
Про свої жалі
Не ділилися ні з ким
Хто тебе почує ?
І що, лемку, те життя
Тут твоє вартує .
Прийшли, вивели коня
Хто тебе питає,
Випустили кишки в полі
Вже коня немає …
Мало залишилось тих
Хто пройшов цей щлях ,
Хай зігріє Божа ласка
Їх в прийдешніх днях !
11.10.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370210
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.10.2012
(лашківский діалект )
Ну що, Ґєню, як ся маєш,
Хліб насущний добуваєш ?
Видиш, Гєню, що сє стало
В президенти люд погнало.
Вже сє з бордів до нас шкірут
І в ,що ми немудрі вірут.
Вже показуют нам кіна ,
Яка файна в нас країна ,
Вчут любити рідну мову
Та не возьму я в голОву ,-
Чи в нас хтось її не любит ?, -
Чи від неї когось нудит ?,
Як в окремих краях краю,
Бігме ,Гєню, я не знаю !
Шо , Штефуню, говорити
Стид на то сє всьо дивити.
Шо сє стало з нашим людом ?
Чогось ходимо воблУдом, -
Нам межИвочи плюют,
А ми кажем: - "Дощі йдут !"
Чи то , Гєню, лиш теперка
Ти спитай діда Оверка ,
Йому єго дід казов ,
Як наш нАрід вибиров
Сейм й австрійский парлямЕнт
Був тогди такий момент:
Геній наш, Франко Іван
Три рази в той дерибан
Йшов би людьом помогти
І шо, Гєню, думов ти ?!!
Ані разу го не взєли ,
Думаєш не довірєли ?
Нє, - продалисє за гріш
Мені , Гєню, се як ніж !
Вот, - що може нас навчити ?,
Аби сє за розум взєти.
Бисмо думали хоч трошка
Не поможе ж нам ворожка
Бути газдов на земли ,
Де кістьма в неї лєгли
Наші прадіди прадавні ,
А були то люди славні
Боронили рідний край
Бисмо мали з тобов рай.
Хто виріс на сій земли,
Знає, що не десь з гори
Думают про нас з добром,
Траба всьо своїм горбом
На своїй земли робити ,
Траба вочи нам відкрити
Хто є Юда, - хто Христос ,
А не думати про льос !
26.09.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366884
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2012
Основне, - дорога,
Результат, - то так …
Тільки у дорозі
Відчуваєш смак.
Смак життя, смак мрії, -
Вітер в парусах,
Порох на підошвах
І сіль на вустах.
Кожен має мрію, -
Велику, - малу,
Це вже хто що вибрав,
Яку мозолу.
Вперто, чи повільно,
Та до неї йдем,
А коли прийшли, -
Чи ж усі збагнем ?..
Результат, - ну ось він,
Радості, - без меж !!!
Чи буде та радість
Завтра така теж ?
Ні, - просто згадаєм
Шлях свій до мети,
Бо, як альпіністу,
Треба вниз вже йти.
Вершину здолали,
Вже мети нема, -
І якось підступно
Приходить сумА …
Сама більша радість, -
Це ШЛЯХ до мети,
Їх в житті багато, -
Треба йти і йти …
18.09.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364966
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.09.2012
Не спішіть, панове, жити -
Чи ж потрібно землю рити ?
« Копитами « під собою, -
Не обманем долю свою.
Не обманем, - не спізнимось,
Ми нікуди не дінемось
Всі дійдемо до мети …
Тільки треба віднайти
Відповідний темп,
Щоби з наших ґемб
Не звучало : « Надоїло ! «,
Щоби завершивши діло,
Раділи з тогО
Доробку свогО …
Кругом нас прекрасний світ
Й крім одвічних проблем, бід
Й гонки на всуЄ, -
Може ще щось є ?!
Що варте уваги,
Що дасть нам наснаги
Здолать перепони,
Пізнати Закони
Земного буття
Хто Ти є, - хто я ?
Це все поряд з нами, -
Та треба нам з вами
Невидиме, - бачити,
Безмовне, - почути
На грішній Землі
Не спішити, - а БУТИ !!!
07.09.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362698
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.09.2012
Догорає тепле літо,
Мов закінчується рік,
Не тією все ж порою
Ми закінчуємо лік …
Дням спокійним, дням зачаття,
Дням цвітіння і дарів,
Все ж останню трудам риску
Оцей літній день підвів.
Цілий рік дарів чекали,
Посадивши, - берегли,
Щодень кланялись, плекали
Й чогось таки досягли …
День, - по праву вінець праці,
Цикл завершує річний,
Ми сумуємо за літом,-
В році є ще сум такий ?
Осінь відійде, - чи ж сумно ?,
Плачемо ?, - пішла зима,
А міняє весну літо, -
Кращої пори ж нема !
Незбагненна ностальгія,
Щось закінчилось, - нема …
Новий рік чомусь у грудні , -
І при чому тут зима ?
Рік закінчиться сьогодні
Наших праведних турбот,
Починається новий, -
Хай пошле він нам щедрот !
31.08.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361158
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.08.2012
Вічні цінності прості,
Прості, непримітні,
Вічні цінності хрупкі,
Ранимі, тендітні.
Мовчазні, негаласливі
Їх наче й нема…
Бо даються нам усім
Просто задарма.
Коли маємо, чи ж цінимо?
Зазвичай, що ні
Хто побільше благ надбав,
Чи ж той на коні?
Ми цінуємо безцінне
Лиш втративши вмить,
Коли на високій ноті
Твій нерв забринить.
Коли нутром зрозумієш,
Було та пройшло,
Більш не буде, не повернеш
З водою пішло …
Не поможуть гроші, друзі,
Вдруге не дадуть
Пройти ту саму дорогу,
То ж вчасно збагнуть
Треба, що ж має ціну?
Справжню ціну, люди!
Щоб не бити, все втративши,
Потім себе в груди.
А безцінним є твій дім,
Де тебе родили,
Живі батьки, що світ білий
Для тебе відкрили.
Друзі ще з дитинства,
Діти і онуки,
Що з бездонними очима
Тягнуть до нас руки.
І справжнє кохання,
Яка повертає
Всіх нас до сприймання
Людського єства
Хто ми? Що ми є?
Чи так проживаєм
Життя ми своє?
А над цим всім - УКРАЇНА,
УКРАЇНА !!! Люди!
У думках вона, у серці
Вона всюди, всюди ...
26.08.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2012
Заплітають коси в павутинні роси,
Теплом огортає все навкруг живе,
Тихо сьогодення додає натхнення
Синє, синє небо зваблює тебе.
І хіба байдуже, незнайомий друже,
Можна в таку пору пізнавати світ ?
Коли благо діє, коли промінь сіє
Життєдайну силу для прийдешніх літ …
Думка розбиває окови буденні,
Суєта зникає, - суєта-суєт.
Журавель кружляє в високому небі,
Ах ! , - жаль не пізнати нам з вами секрет
Життя круговерті, - для чого все є ?!
Одні у безмежному космосі чорному,
Немає життя більш, неповторне твоє.
З планетою разом, як в теплому коконі,
Мандруємо Всесвітом, - тож відчуймо своє
На дивній планеті не існування,
А незбагненне, чарівне пізнання ...
Нам розум дано, щоби думали ми
Для чого ж створили нас з вами людьми ?
31.07.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354261
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.07.2012
Вуса були в мужиків,
В жінок були коси, -
Так було з покон віків,
Коли перші роси
Вкрили Землю первозданну
І на тих просторах
Появились перші люди
В долинах і горах.
Не було границь на світі, -
Земля для людей
Дарувала розмаїття…
Лиш ростіть дітей.
Що зібрав, - усе твоє,
Виростив, - також
Не було тоді панів,
Не було вельмож.
Рівні були серед рівних
Так їх створив Бог,
Не було там заборон
І пересторог, - на кшталт :
« Власність особиста !
Тут вам бути зась ! «
От цікаво , - коли думка
Така завелась ?
У головах людей древніх,
Щоб власником стати
І поменше на «своє»
Чужинців пускати.
Розвелось тепер границь,
Землю поділили
Гроші треба заплатити,
Щоб тебе пустили
За « паркан «, - і ще не факт
Що туди попадеш,
Як в консульстві у немилість
Їхній службі впадеш.
Границі ще півбіди, -
Живи де родився,
Що не бачив ти в світах ?
Чого розходився ?
Як додумались ті древні
Створить собі ПАНА,
Чи ж була без нагаЯ
В них доля погана ?
Одному з поміж своїх
Сказали : « Верши !
Як маємо дальше жити ?
Знаєш ?, - Розкажи !»
« Знаю ! Тільки заплатіть,
Буде у нас усе добре,-
Данину несіть !
Буду вас охороняти, -
По правді судити,
Та для цього різні служби
Нам треба створити».
І створили …, - Їх без ліку
Наросло до нині,
Не вміщаються вже всі
На робочій спині.
І всі прагнуть керувати,
Різні дозволи давати
Тягнути з нас жили,
Щоби не тужили.
А першопричина ?, -
Та перша данина.
От й забрали все,
Ми самі віддали,
Нас і не питали
Й не будуть питати, -
Нащо нам то знати ?
Всі керують добре,
Та добре для себе
Звідки ж із «повітря»
Ті маєтки в тебе ?!
Не питаємо ?, - от і маємо
І будемо мати,
І ще довго об нас ноги
Будуть витирати …
Нема чого нарікати,
Бо винні самі,
Що на кращих чорноземах
Сидимо в ярмі !
А при чому вуса тут ?
При чому тут коси ?, -
Щоб згадали, що ми ЛЮДИ !!!
Й для нас ВСІХ ті роси !
27.07.2012 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353349
рубрика: Поезія,
дата поступления 27.07.2012
( купальської ночі )
Сняться людям сни, сняться різнії
Часом лагідні, часом грізнії,
Та Купальська ніч особливая
Із давних-давен полохливая.
Лиш почалася, - вже кінчається,
Папороть цвіте, та ховається
Від людських очей, очей завидних,
А цвіте вона для тих праведних,
Тільки мало їх, - де їм взятися
За гріш ламаний не продатися…
В ту коротку ніч все ж наснилося –
І сумне чоло прихилилося,
Накрили вуста вуса довгії
Очі бачив я гніву повнії :
« Що ж ви робите з Україною ?!!
Під тин знову йти сиротиною ?
Скільки мучилась бідна наймичка, -
Все ж побачила краєць Сонечка
Ви самі його закриваєте,
Неньку знов в ярмо повертаєте.
Схаменітеся, - вам усім кажу,
Хто у краї є, - усіх вас сужу
І запроданців, що продалися,
Й ніби праведних, - що вагалися.
Знову чубите один одного,
Чи дождетеся всенародного
Розуміння того, - ким по правді є ?!
Краще ж не чуже, - а таки своє.
Так, - народи всі різні мовою,
Що дарує їх винятковою,
Неповторною самобутністю
Є основою, - просто сутністю !
Не цурайтеся мови рідної,
Не буде у вас долі гідної,
Як забудете матері слова
Тільки з мовою НАЦІЯ жива !»
Я прокинувся, - ніч кінчалася,
Вже нова доба починалася …
11.07.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349706
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.07.2012
Не треба їсти поїдом
Насамперед, - СЕБЕ,
Коли щось не влаштовує
В твоїм житті тебе.
Хвороби всі від нервів,
Від самопоїдання,
А нерви не відновляться, -
Для чого ті терзання ?
Душевні і тілесні,
Коли вже відбулось, -
А скільки ще додумалось ?
І з нервами вплелось
В буденну ситуацію,
Яка була, - й нема
І бісером навздОгін
Метати вже дарма …
Є інша ситуація, -
Подія за горАми,
А ми вже вислуховуєм
Знервовані програми,
Що так буде, і сяк буде,
І взагалі, - кошмар !
Нічого не відбулось ще, -
Та місце є для чвар.
Незрозумілих натяків,
Мовчання і дуття …
Для чого так калічимо
Ми власнеє життя ?
В житті все може бути,
Таке , що й не збагнеш,
Життя гіркі колізії
Ніяк не оминеш.
Не треба дивуватися,
Не все в наших руках,
Поменше нервуватися
У кожного свій шлях
І всіяний він тернами
Й не оминути ран , -
Ще й мазохізм в придачу ?
Тут кожен собі пан !
25.06.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346235
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.06.2012
Об’єдналась Україна !!!
Радості без меж !!!
І ти радий, і він радий,
І я радий теж !!!
Горді всі за Україну,
За її “ бійців “,
Не даремно синьо-жовтий
В руках майорів.
І не важно, як там дальше,
Бо гідний початок,
За усі переживання
Прекрасний завдаток.
Об’єдналась Україна, -
Так би повсяк час,
Бо, як є одна ідея,
Що єднає нас,
То здолаємо всі разом
Любі перепони,
Як пліч-о-пліч твердо станем
У стрункі колони,
У колони однодумства
За Вкраїни шлях
І вперед буде вести нас
Синьо-жовтий стяг !
12.06.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343544
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.06.2012
Трави зелені, вітру тепло,
Жайвір у небі - літо прийшло!
Вкрилися луки ковром-чебрецем
Запах такий - що як є десь Едем,
То відчувається звісно оцей
Й не відвести́ нам від дива очей.
Дива природи, її різнотрав,
Райських відтінків, мов дивних приправ,
Що для душі зготувала природа,
Щоби в повні була та насолода
Від спілкування із вічним життям
В якому свій термін відміряно й нам…
Дарує джерельна вода прохолоду,
Дарує усім, не тасує колоду,
Усім хто живе на планеті Земля,
Для кого дарує поживу рілля …
Природа без нас ще якось обійдеться,
Та нам без природи життя обірветься,
Тому повернімся до неї лицем
А з святом Зеленим вже завтра ввійдем.
05.06.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2012
“ Ніхто не забутий, - ніщо не забуте ... “
Промовлено було це дуже давно,-
Якби ж то по правді так було воно...
Ми згадуєм їх кожен рік тільки раз
Було ж визволителів більше у нас,
Що воювали за Україну,
Які захищали свій край і родину.
Лежать тепер поряд в могилах одних
І по можливості треба до них
Частіше приходити, шану віддати,
Бо нас захистили, ті юні солдати,
Які боронили свій край від чуми,
Щоб вільно ходили по цій землі ми.
Не треба ділити їх,- край боронили
І юні лягли, щоби ми з вами жили
На цій благодатній вкраїнській землі
Й щасливі були у нас діти малі.
Шану віддати їм всім вже пора,
Всім хто поліг, щоб росла дітвора
В вільній країні полів і степів,
В вільній країні гір і морів.
Правдиву історію пора б вже і знати,
За що воювали вкраїнські солдати,
За що воювали на власній землі,
За що полягли старі і малі.
Чому не розкажем ?
Чому не покажем ?
Тих справжніх ГЕРОЇВ, що в вічність пішли,
Що жити хотіли, - та смерть віднайшли.
Не з власної волі, - судилося так.
Віддаймо всім воїнам шану на знак
Подяки безмежної їм за життя
Яке дарували всім нам з небуття.
29.05.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340620
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.05.2012
Дорога додому
Не посіє втому,
Дорога додому
Де тобі малому
Судилось вдихнути
Серпневе тепло,
Кличе тебе
В твоє рідне село…
Гора над рікою,
Що зелень весною
Смарагдів відтінки
Збирає усі,
Його захищає,
А Ян Святий знає
І бачить з давен
Все чим справді жило
І все пам’ятає…
Життя ярмаркове,
Яке розливалось
У липні внизу,
Зі світу усього
З’їжджалися люди
На Йвана на Відпуст
Було там всього, -
Верблюди, русалки,
Бавовна і прялки,
Карпенко там Карий
Вистави творив
Було розмаїття
Товару і див...
Пройшло , відшуміло
Не вернеться, - жаль,
Святий Ян в руїнах
На мурах печаль.
Та било і б’є
Святе джерело,
Що воду дарує,
Не воду, - нектар,
Що зцілює очі
Божественний дар,
Щоб ми милувались
Красою Землі,
Щоби милувались
Ми нею усі .
Ведуть нас дороги
На рідні пороги,
В оте джерело
Наше рідне село !!!
27.05.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340232
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2012
( дружині Терезі )
Проходять дні,
Проходять ночі,..
А я не бачу Твої очі,
А я не чую подих Твій
Це час чекання і надій ,..
Що буде зустріч віч-на-віч
Без укоризн, без протиріч
А тільки погляд очі в очі
І зчезнуть тії довгі ночі
Безсоння з Місяцем у парі, -
Тут місце є напевно карі ?
За не єднання, яке маєм,
Життя окремо проживаєм
І час не вернеться назад,
І не підемо разом в сад,
Весняний сад, що кинув цвіт
І не загубиться наш слід
У травах десь на толоці
І у туманнім молоці
Ми не пройдемо над світанком
Весняним, теплим, зеленранком …
Минає час, минають дні,
Ми не разОм, ми не одні, -
Час, що пройшов, не повернути
У ньому разом нам не бути.
Тому надією живем,
Що ще дорогою пройдем
З Тобою разом крок у крок, -
Всьому свій час, - і до зірок
Ми ще повернем погляд свій,
Що повен радості й надій !
11.05.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338661
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2012
Кажуть є такі чутки, -
Будемо платити
Ми за землю по якій
Маєм честь ходити.
І у кожного буде
Індивідуальний, -
Кошти ті будуть збиратись
У кошик загальний.
Буде братись розмір капців
І ваша вага,
Підрахують, яку площу
Накриє нога.
Тарифи будуть сезонні, -
Зимою зростуть,
Як надумали ви шубу
На себе вдягнуть.
Бо зросла ваша вага
З нею тиск, - це гроші,
Окремий буде тариф
Також на кальоші.
Подавати треба буде
Дані про маршрут,
Щоби знали точну цифру,
Щоб не вийшов блуд.
Зміряють довжину кроку, -
А збирати дані
Буде фірма недержавна, -
Гроші непогані
Буде вона заробляти
Для себе й держави, -
А ми ловім гави.
Як ви думали собі ?, -
По землі ходити
І державі так нічого
Зовсім не платити ?
Кожен місяць у бюро
Треба нести дані,
Якщо по якійсь причині
Це зробить не в стані,
То любий міліціянт
Вас спинить й спитає :
« А чи пан за місяць травень
Вже мельдунок має ?
А !, - нема, - то до арешту,
Або штраф платити
Нема чого без оплати
Тут тако ходити !
За авто ви платите ?, -
Що ?!, - не всі їх мають,
Тому і платити треба
Й тим , що шкандибАють ! «
А мораль то тут проста, -
За кого ж нас мають ?!, -
Що податки все нові
Й нові накладають.
14.05.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337379
рубрика: Поезія,
дата поступления 14.05.2012
Позитивні емоції,
То є з ліків, - лік,
Бо продовжують життя нам,
Продовжують вік.
Блокується негатив,
Блокуються болі,
Відходять на другий план
Різні примхи долі.
І душа перемагає
Ту тілесну втому,
Яку тягнемо щодень
З роботи до дому.
Відкривається очам
Неповторний світ,
Який вабить новизною
Кличе у політ …
Думку кличе у безмежність
Радості й добра,-
Благодатна, неповторна,
Безцінна пора.
Визбируйте позитив
У житті буденнім,
Наповняйте ним скарбницю
У тім незбагненнім
ЖИТТІ ! ! !
Для чого ми є ?!,
Щоб прожили, не пронили
Ми життя своє !
08.05.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336200
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2012
Старовина в сьогоденні, -
Зупинений час,
Пустими віконницями
Дивиться на нас.
Пробитою покрівлею
Відкрита для неба…
І той спокій віковий
Рушити не треба.
Бо то зовсім інший вимір,
Друга площина
І те все, що залишилось,
Береже вона.
Кожен камінь - історія,
Тріщини, - то болі,
А дощі, - то не вода,
А на рани солі
Сипле сьогодення
На ту давнину
За які гріхи ?
За яку вину ?
Мовчать сірі стіни,
Виколоті очі
В спогадах проходять
Довгі, довгі ночі …
Не тривожте вічний спокій
Тільки доторкніться,
На минуле в сьогоденні
З болем подивіться.
08.05.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336197
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2012
Відчувати настрій треба
Й “бісер не метати “,
Як уваги на слова
Не хочуть звертати.
Міру словам треба знати
І знати їм час,
Коли слухати їх будуть, -
А попросту вас.
І впадуть слова в ріллю,
І зростуть думками,
І задумається хтось
Над тими словами,
Що виношували ви,
Щоб людям донести...
А так просто язиком
Нема чого плести,
Як байдужі до тих слів,
( Бачиш по очах ),
То може щось не в порядку
І в отих словах ?
Так , - на все у цьому світі
Є місце і час
Та надіятися треба,
Що почують нас !
28.04.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333763
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2012
Безкорисна допомога
Дорого вартує,
Як людина її творить,
Чи сама відчує.
Так, - дорого, бо безцінна,
Бо неоцінима,
Допомога, що приходить
Майже невловима.
Як повітря свіже,
Як спокій, - тепло,
Шепіт вітру, саван
На твоє чоло...
Як дотик десниці,-
Джерельна вода
І сама собою
Проходить біда.
Не один ти, - не один !!!
Бо допомогли
І на душу згорьовану
Пролилось слізьми,
Слізьми радості, бо відчай
Розійшовсь з туманом,
Сонце зійшло після ночі
І п’янким дурманом
Огорнуло !!! ...
Дякую !!! ... Вам понад усе !!!
Хіба можна оцінити
Той душевний щем ?,
Коли добро безкорисно
Даєм чи берем.
24.04.12 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332793
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2012
-Ну дивітьсє, що сє робит?
Всі сусіди вже садєт,
А сі тиждень вже відходєт
Від гижок, ковбас... від свєт!
Другий марафон зачнесє,
Грєдки і городи,
І не знати чи ще в світі
Є такі народи,
Що сє так сим переймают
Бо вони всьо в склепі мают!
Наші їздєт вже по світі
Всьо видєт, всьо кажут
І десь в Німцьох чи Анґлії
Най город покажут,
Коло баввера чи сера,
Коло його хати,
Вам скажут:
- Вар’яти!
Та він робит на роботі
Зароблєє гроші,
Нащо му тоті городи
Й з ґумаків кальоші!
Що ти вартий без города
На наших теренах?
В нас не ходєт від Армані,
Не ходєт й в Карденах.
Ту тра встигнути в землицю
Зерно устромити
Бис мов ти, а ще й худоба,
Що щодень спожити.
- Ти дивисє!
Ганька вже сотики саджєє,
В нас ще пес сє не жинив,
Та то шлях трафлєє!
І єден на перед другим
Рвут на собі жили,
Щоби ще й на другi свєта
Такой щось спожили.
Би в землицю закопати
Яку бараболю, кукурудзу, бурєчки,
Кабачки й фасолю.
А ще купа грєдочок,
Тра й тому лад дати
Вогирок, часник, цибулю
Такой траба впхати.
А там далі помідори,
Перец, патісони...
Аби ще щось не забути,
Та най Бог борони!
Залишити так землицю
Впрост без насінини
То склєнуть тє від сусідів
До всьої родини.
Старі поки що садєт,
Що то буде далі?
Не цікаві молодим
Рискаль, сапа й ґралі.
23.04.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2012
Над горою, над рікою
Журавель кружляє
Курли, - курли, - пару, гніздо
Звисока шукає.
Не знайшов , - то що ж робити ?
Сам собі звиває,
Поламане вітром гілля
Долами збирає.
В’яже гніздо на хатині
В кругову рядами,
Та шукає собі пару
Гідну над полями.
Курли, - курли, - відізвалась,
Над гніздом кружляє
Життя танець, парний танець
Над світом лунає.
Не кінчається ніколи
Звучить з року в рік,
Загубився у віках
Тому танцю лік
І танцюють його більшість
Там де народились,
Де на крило вперше стали,
З небом поріднились…
Повертайтеся до дому,
До гнізда свойого
Не замінить чужина
Вам затишку того,
Не замінить незбагненне
Тепло тої хати
Де ви перший крок ступили,
Де батько і мати
Вам відкрили дивний світ
З яким поріднились,
Так пішли у світ широкий
Та душі лишились.
Залишилась душі крапля
В тій першооснові,
Щоб ви завжди повертались
В те місце любові,
Де любили не за щось вас,
А просто, - любили
Обнімали, пригортали
Руками щосили…
Летіть , журавлі, до дому,
До рідної хати,
Коли я туди полину ?
Хто ж то може знати…
18.04.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331279
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2012
Час від часу тай заглянем
В минулого відблиск,
Як альбом перегортаєм
Й імена на обеліск
Наносимо нові й нові …
Там усі іще здорові,
Радісні й веселі
На життєвій каруселі
Крутяться ще всі,
Лиш на мить призупинився
Рух її осі ...
Посортований там час
(Ні, - не по порядку)
Кожен відблиск відкриває
Свою власну згадку,
Відкриває в пам’яті
Малу комірчину,
Відновлює призабуту
Життєву картину.
Доторкнутися ти можеш
На вибір до часу,
Що зупинений на мить,
Але має масу,
Має він свою вагу, -
Зупинений час
В давно буле, промайнуле
Повертає нас
І кожного у своє
Йому притаманне
Життя, життя чорно-біле
Вранішнє, - туманне ...
Переглянувши, закриєм
Хай час спочиває,
Він багато що нащадкам
Ще сказати має.
16.04.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330649
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.04.2012
( Улашкiвска говірка )
Що сє люди навганєют
Перед тими свєтами ?,
Аж зажогнутсє, - і п’ют
Вже воду горнєтами.
Кілько тра всього купити
В ті базарні дни ?!,
Чи то траба, чи не траба,-
Купив, - і тєгни.
І то єден перед другим,
Аби більше взєв:
“ Ти дивисє, - а сусід
Ще сево купив !”.
Руки з тими торбинками
Вже повитєгали:
“Купім, Штефко, ще сево,-
Бисмо вже всьо мали.”
На базари не пройти
Баби вже кленут:
“ Чо с ти сє пороззявлєли ?!-
Задурно дают ?!.
Що стоїте ?!, - та вже йдіт,
Ну куда ти преш ?!,
Хозьда , Йване, бо сє зблудиш,-
Ще й паски помнеш !”.
Хто на чім, - хто на машині,
А хто й на кони,
Батіг в руки : “ Ну вйо, Карий ,
Помало тєгни !”.
А на возі вуйко, цьотка,
Кум , кума, сусіди
Всьо сє всіло, йти не хоче:
“ Ви, що – інваліди ?! “
Бідний “Карий” аж сє душит
Копитом їскрит,
Та ніхто з воза не скаче
Всі файно сидєт.
Ще на возі з пару пачок
Тої води з ґазом:
“ Та то щоби се тєгнути,
Тра їхати МАЗом!”.
А приїдут з базарУ
То всі до роботи,
Би всьо було, би всьо стало
Не було гризоти.
Траба хріну ще вкопати,
Зробити порєдки
Перед Пасков обійти
Всі свої маєтки.
Підбілити, підмастити, -
Та головне, - СТІЛ
І на то празнешне дійство
Каждий рве , як віл.
Витєгує свої жили,
Свої і родини,
Бо той СТІЛ має тривати
Аж три довгі днини.
Так ми жили, так жиєм
I так будем жити,
Поки Землє кругом Сонцє
Буде сє крутити !!!
12.04.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329879
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 12.04.2012
Зашуміло в верхах гілля,
Завило сумної …
Журно, - журно, що поробиш,
Чи долі такої
Мережила у думках
Ще молода мати,
Чи ж думала, що до неї,
Що до її хати
Біда прийде із журбою
Одна, а так друга,
Що по серцю, наче полем,
Пустить доля плуга.
І глибокою ріллею,
Чорними ровами
Там залишиться назавжди …
Хіба , що сльозами
Затамує оті рани
Приспить в грудях біль,
Вимиє з душі на хвилю
Ту пекучу сіль…
А вони усміхнені
Дивляться з стіни, -
Майже однолітками
В Вічність відійшли
І розлогим віттям
Тягнуться до хати
Де їх виглядає
Дружина і мати …
10.04.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329314
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2012
До сумної , - 165-ї річниці арешту
Т.Г.Шевченка - 5 квітня 1847 р.
Весілля у апогеї, -
Гості дружно гомонять,
А «боярин» йде до залі
І заходиться співать:
« Ой зійди, зійди
Ти зіронько вечірняя;
Ой вийди, вийди
Дівчинонько моя вірная …»
Із світлиць усі до залі
Зійшлися помало,
Гомоніти товариство
Ураз перестало,
А Тарас , заклавши руки,
За спину, - співає,
Лиш замовкне, - народ вкотре,
Співати благає.
Його тенор рвав всім душі,
А не тільки слово,
Перероджував на краще,
Мово, - моя мово …
У господаря щокою
Сльоза покотилась,
Обняв кріпко, цілуючи ,
Як пісня скінчилась.
Так співав на волі
Наш славний Орфей,
Усе для загалу,
Для добрих людей.
Костомарову «боярином»
Теж думав співати, -
Не судилось, - довелося
Кайдани вдівати.
У квітневий, п’янкий день,
Під Дніпрові хвилі
Зачинились на роки
Краєвиди милі.
Через зрадника чужого,
І звісно своїх,- Маніфест
«Книга битія українського народу «
До жандармів ліг.
Хто з вас бачив оцей твір ?
Хто його читав ?
Прочитати давно треба,
Щоби кожен знав,
Що " ... правителі повинні
підлягать закону,
слугами повинні бути ... ",
А не перепону
Між собою і людьми
Зводить для наруги .
Працювати для загалу,
Бо всім вони - СЛУГИ !
" ... не достоїть величаться
з помпою в очах,
а достоїть жити просто ... "
Для людей в трудах.
І за таке вольнодумство
Аж на десять років
Посадили нації
Сіль солей, - сік соків !
Щось змінилось докорінно
За ті два століття ?
Там забрали, тут не дали, -
А вкраїнське віття
Знов в " ... незгоді між собою ",
Як i сотнi років,
А щоб " ... своє було лучче "
Все бракує кроків ...
04.04.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327690
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.04.2012
Вітер віє, - згина крона,
Стогнуть осокори,
Упокорені тій силі
Долини і гори.
Очищає вітер землю,
Пробива дорогу,
Щоб життя нове з’явилось,-
Щоби мало змогу
Із небуття відродитись,
Пробитись крізь твердь,
Перемогти уже вкорте
Незворотну смерть.
Ця боротьба незкінченна, -
Та верх за життям
І побачити це диво
Випадає нам.
Воно впевнено щороку
Крізь сірість і сніг
Повертає до життя все
І до наших ніг
Уже вкотре застеляє
Зелен оберіг .
Із життя , що не покірне
Створеним законам,
Із життя , яке підвладне
Всевишнім канонам,
Де є віра у майбутнє
Рівним серед рівних,
Де піклуються про право
Для собі подібних
ЖИТИ !!!...,
ЖИТИ !!!... на Землі,
Вона ж в нас одна,-
Й кожен має право зпити
Ту чашу до дна !
27.03.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325565
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2012
Захотів я вчора кльоцків
І що мов робити ?
А жінки не мали змоги, -
Мусів сам місити.
Кльоцки, то є спровжне цудо,
А який то смак ?!
Хочете ?, - я вам розкажу,
То сє робит так.
У «мундирах», - би не трісли,
Варут бараболі,
А як вистигнут, обберут,
Тоди трут поволі.
Трут на тих маленьких вочках,
Де тресє бурак,
Так дают муки і яйці,
А тоди кулак
Запускаєсє в ту масу
( То тра мати сили )
Мене вчора в пальцьох мнучи,
Аж корчі ловили.
Кісто тра довго місити,
Аби туге стало,
А тоди на дошці вже
Тачєєш помало.
Розтачєєш тачівков
Пляцок грубий досит,
Над тим пляцком вострий ніж
Далі сє заносит.
Ріже сє з гори в долину,
Так з ліва на право
І в посолений вокріп
Кидаєш помало.
Ромбовидні кльоцки,
Як спливут, - виймают,
На дуршлаг, - стече вода
Й в мидницю скидают.
В залежності піст, чи нє,
Роблет душинину,
Або смажут на волії
Лишень цибулину.
Заливают отим кльоцки,
Солєт, - всьо, - готово
І виходит смакота !!!
Бігме, - єдно слово !
25.03.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324931
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 25.03.2012
Ми приїхали з далека,
Ми не ґонорові,
Веселітьсє, люди добрі,
Всі будьте здорові.
Веселітьсє, вибрикуйте
На то є весіллє,
Наливайте, закусуйте
На легке похміллє.
Не давайте молодому
Ви багато пити,
Бо забуде , що вночи
Він має робити.
Молодєта най танцюют,
Бо то їхна днина,
Вже до року танцювати
Їм не дасть дитина.
Ще налєйте вуйкови
І цьотці горівки,
Най згадают, як ходив
Молодим до дівки.
Як ходив і доходивсє
Такі в хлопців штуки,
Перше сидєт і мовчут,
Так ловлєт за руки.
Молодий ходив до дівки,
Чо було ходити ?
Тепер мама з татом мусєт
Весілє робити.
Що він шукав в тім селі ?
Чо го там тєгнуло ?
Та зато в нашій родині
Родини прибуло.
Молодому й молодій
ГІРКО !!! крикнем , гості,
Най сє діти поцілюют,
Би не били млості !
22.03.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324188
рубрика: Поезія, Співомовка
дата поступления 22.03.2012
Початок Сонячного року,
Час рівнодення на Землі,
В цей день святкує вся планета
Всесвітній день, коли рясні
Слова складаються у строфи,
Слова складаються в рядки,
По буквах-струнах б’ють поети
Рифмують їхні молотки.
Поезія звучить набатом
Дає задуматись на час,
Коли безвихідь, коли смуток
Підступно огортає нас.
І в радості вона із нами,
Як з тіла рветься душа в вись ,
Як просяться слова в порядок
Лиш поскладай і озирнись,
А там безмежна ,бо без краю,
Іще не займана рілля
Нас виглядає, нас чекає,
Коли засіємо поля !
21.03.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323963
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2012
Пишіть, друзі мої,
Якщо пишеться,
Може щось по нас
Тай залишиться.
Прочитає хто
Думу давнюю,
Пригадає хто
Днину славную.
Днину славную,
Чи не славную,
Як вже вийде там,
Що судилось нам.
Складуть літопис
Із віршів отих
І судитимуть
Нас усіх по них.
Нас судитимуть
Судом правидним
Нема місця тут
Людям завидним.
Дав Бог кожному
Крихту талану
І дорогу дав,
Різну, - не одну.
Та дороги всі
В одну сходяться
Між поетами
Так вже водиться,
Що торуєм шлях,
Щоб почули нас,
Як сьогодні ні,
То в прийдешні дні.
Слово праведне
Проросте зерном,
А пусте простим
Зійде бур’яном
Його виполять,
Не жаліючи,
Тому думаймо,
Слова сіючи,
Щоби нива та
Колосилася,
А бур’ян-трава
Не пробилася !
19.03.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2012
За що кохаємо ?
Питання …
Питання зовсім непросте,
За щось кохати не можливо, -
Воно, як папороть цвіте.
Не показне і не вловиме,
Не многослівне й мовчазне
Його призвати не реально, -
Якщо приходить, - то саме.
Саме, - як спалах блискавиці,
Серед безхмарного буття,
Десь на півфразі, на півкроці
В ім’я продовження життя.
Життя, що має інший вимір
Де перше місце, - не твоє
Просто повинен віддавати
Другому ти життя своє.
Його потрібно захищати
І на шляху не розплескати,
Вогонь крізь вітер пронести,
Що буде легко, - не чекати
Пліч-о-пліч впевнено іти.
Бо якщо є воно, - то й бУде,
А як нема, - покаже час
Проб’є над вами блискавиця,
Чи просто так пройде повз вас .
17.03.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2012
( повний діалект села Улашківці)
Нема того, що було,
Нема й тої хати,
Під соломов, старенької
І хто то міг знати,
Що історія жива
В убогій хатині, -
Одиниці пам’єтают
Про то життє нині...
Забіжиш босий до бабки
На бамбетель сєдиш,
Ногами собі махаєш
І всьо файно видиш.
Бабка встружит бараболю,
Припече на блєті,
Посолит з обох боків
І ти вже на свєті.
Розглєдаєшсє по хаті -
З дверей зліва п’єц,
Коло п’єца з нафтов з гільзи
Зроблений горнец.
В него бабка для розпалу
Мачеє качєн,
Коло грубки патички
І сухий бурєн.
В бабки всьо на поготові
І так день при дни, -
Ще буває припече
З варениць бліни.
Всі бахурі з вулиці
Заходєт до неї,
До бабки Багрійки,
Дитєчої феї.
Коло п’єца стоїт лужко,
На лужку перина
Пару подушок набитих
І в квітки ряднина.
На стіні , - проти дверей
Два великі образи,
Вікно,- з права на покуті,
Під іконков, три лози.
Під вікном ,замість стола,
Стоїт кута скриня
В ній усі свої “скарби”
Тримає ґаздиня.
Найцінніше – полотно,
Своє, домоткане
Ниточка до ниточки
Бабчине придане.
Пам’єтаю, як коноплі
Росли по городах,
Маки рясно червоніли
Між фасоль в проходах.
Коноплі ті люди жєли,
В’єзали в снопи,
Несли на Серет мочити,
Каміннє хлопи
Прикладали поверх снопів,
Щоб вода не вкрала,
Довго там тота коноплє
Мочитисє мала.
А як вимокла вже добре,
На Сонци сушили
На “козлі” ті коноплі
Раз-по-раз ломили.
Так на щітці дротєній
Куделю чесали,
А з куделі веретеном
Вже нитку сукали.
З нитки ткали полотно
Невиразне, сіре,
Так робили, щоб було
М’єгоньке і біле.
Вимочували у воді,
В золі дерев’єній
Полоскали на Сереті
В воді чистій, синій.
Били його праниками
В воді на камінню,
Вибілювали , розгорнувши,
В сонячнім промінню.
Підлоги в бабки не було,-
Глинов змащена земля,
А як файно пахло в хаті
Від усякого зілля !
Запарит бабка гарбати,
Дасть попити молока,
Молока не з під корови,
А “молока з під бика”.
Так звали те “молоко”,
Що товкли з насіннє
Чорного, - із конопель.
Старше поколіннє
Пам’єтає оті страви,
Траву-лободу,
Що від голоду спасала
У лиху біду.
Справа скрині , під стінов
З дерева бамбетель,
То є таке лавко-лужко
З дерев’єних пЕтель.
Далі справа від дверей
На стіні висит мисник,
Там всьо начиннє до кухні -
Рондель, горнє і банєк.
У брайтрурі , в чавуні -
Лижки, ножі , шклєнка,
За п’єцом, за лежаком,
Блєшєна ванєнка.
Стілец з дєрков у куті,
Ночви дерев’єні ,
Колись діти колисались
У них на бантині.
Лямпа на скрини стоїт,
Прикритій обрусом
Вишивані рушники,
Фото, - дід під вусом,
Коли в Першу Світову
Взєли воювати,
Годувальника забрали
Із рідної хати.
Потрет бабки з дідом
В рушниках над лужком,
За фіранков на віконци
Свічник з свічков з вушком.
З тютюном стоїт кісет,
З свинєчого капшука
Його виправила файно
Вправна дідова рука.
Тютюну колись висіло
На дворі по всіх хатах,
Стіни вільної не було
Всьо тонуло в тютюнах
Запах того тютюну
Витав над селом
В перемішку з Сонцем
І літнім теплом...
На підлозі , на зимли
Ходніки з трєпок,
В куті віник, кочерга
На дверох вінок
З посвєчених різнотрав,
Хатній оберіг,
Що не пустит духи злії
В хату на поріг.
Погостивши отак трохи
Вибігаєш з хати:
“Подєкувов файно, бабко,!”
Тільки тебе й знати...
Нема того , що було,
Нема тої хати ...
13.03.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2012
( лист двадцятилітньої давності )
( присутні діалектизми )
Гонить , цьоцю, ня нужда
Може здиблюсь з Вами
Мушу їхати я з хати,
Крутнувши мозгами.
От зібравсє я в дорогу,
Торбами обклавсє
І з Борисом за кордон
До Польщі подавсє.
Прибули ми за кордон
Десь так о півнОчі,
Як Ви, цьоцю, споглядали
Свої сни дівочі.
На кордоні,як то звикле,
Служба не спішить,
Лиш одна у них гризота, -
Людей заморить.
Так провівши цілу ніч
По отій причині,
Потягли сумки на стіл ми
О восьмій годині.
Всьо сє , цьоцю, так трєсе,
Як банні листочки,
Як таможня проглядає
Ті наші сумОчки.
Вивертают всьо до щенту,
Мов шукают міну
Кажут нести товар в скупку
За мізерну цІну.
От так витягши з нас соки,
А з мене комплекти
Почали нам по пашпортах
Печатками пекти.
Так попали ми в ПольщУ
В вас єнчі порядки
Не марав си там ніхто
Рук об наші тряпки.
Потримавши з півгодини
Нас пустили з Богом
Опинились ми далеко
За рідним порогом.
Й починає голова
В тебе туманіти
Де ти маєш той товар,
Як найкраще діти,
Ткнули пальцем в карту ми,
Цьоцю, де попало
І у Бохню під Краковом
Нас життя загнало.
Провели ніч на вокзалі
Рано лиш світає,
Торби в зуби й "у перьод"
Нас базар чекає.
Розложили на газеті
Всі свої товари
І почали з поляками
Свої тари-бари.
Сидиш собі й свій товар
Звісно вихваляєш
Й помаленько тисячі
До тисяч складаєш.
А вечером на вокзал
Знов на лавці спати,
30 тисяч за нічліг
Звісно шкода дати.
За три тисячі на вечер
Зупки си позволиш
Й щоб продати товар рано
Ввечер Бога молиш.
От так тиждень ми провели
На таких пайочках,
От так тиждень ми проспали
На отих лавОчках.
Та поїхав мій Борис
По своїй родині
Й залишився я один
В Бохні на чужині.
І рішив я тут у Бохні
Роботи шукати
На мізерні в нас заробки
Нема що вертати.
Бо за день в вас, цьоцю, можна
Стільки заробити
За чим у нас цілий місяць
Я мушу ходити.
Вчепив я собі тарифу
Же "Шукам роботи"
Й помаленько продавав
До машини дроти.
Найшов друга по нещастю
І ми собі сіли
Під одною тарифою
Тілько би нас хтіли.
Повезло лиш Василю
Взяли го косити
Я ж знов мусив на базарі
Роботи просити.
Прийшов Василь на вокзал
Ввечер по роботі
Розложились на лавках,
Зекономив злоті.
Вставши рано, на базар
Поплентались знову
Повезло нам, - бо обох
Взяли на будову.
Почали ми на машину
Пустаки грузити,
Почали ми на будові
Нелегко робити
Ну а ввечер на вокзал нас
Привіз Метек спати,
Бо нічліг нам по роботі
Не мав змоги дати.
Аж на другий день на стриху
З кОтами ми спали,
Перший раз за цілий тиждень
Ноги рівно мали.
Так одержали кімнату,
Майже, як в готелі,
Від радості ми скакали,
Чуть що не до стелі.
Бо вже стало нам нормально
Де жити, де бути,
Бо вже міг ти себе просто
Людиною чути.
Є де спати, є де сісти,
Є де тіло вмити,
Є де лахи по пранні
В теплі посушити.
За такі удобства, цьоцю,
Тра добре робити,
Що ми й робим з Василем,
Нас не тра просити.
Від світанку до смерку
Робим , що є мочі
По роботі, по вечері
Міцно спимо в ночі.
А в неділю на базар,
Що день марнувати,
Пару тисяч за дроти
Все ж можна вурвати.
О така то в нас робота,
Так ми поживаєм,
Так за домом щовечора
Потихо скучаєм.
Та мусимо ще хоч трохи
Отут поробити,
Щоб копійку,яку другу
Для сім'ї зложити.
Щоб , приїхавши додому,
Чув ти себе хлопом
І прийшовши в магазин
Щоб не клацав ротом,
А купив жінці і дітям
Все що забажают,
Бо як - не як мужика
Може в хаті мают.
До роботи , до схід сонця
Встаєм не зіваєм,
Для підтримки живота
Чайок попиваєм.
Приїжджа "Ніссан" за нами
Відвозить до праці
Тепер лиш давай роботу
Все решта при , -... плечах.
І шуфлюєм , цьоцю, ми
І риєм земельку
Від піску і від цементу
Витираєм пельку.
Трьом майстрам усе під руки
Положити треба,
Бо воно то все , як звісно,
Не впаде із неба.
І жорнує бетонярка,
І важчає тачка,
І скудіє у жолудку
Вранішня заначка.
Без хліба дають обід
О другій годині
Сьорбнеш, хлепнеш, задимиш
Й в рух знов по хвилині.
От так й Сонечко зайде,
А ти все шуфлюєш
І до п'ятої години
Бетонярку чуєш.
А приїдемо до хати
То палимо в грубі,
Бо вечори не тепленькі,
Зуб скаче по зубі.
Зваримо собі чайку
З'їмо хліба з салом
І від групки по хвилині
Тепло валить валом.
Так пробувши отут місяць
Заробили злоті
І поїхали додому
Ввечер по роботі.
По болоті, по дощі
В ночі по стациях
Потягли ми свої кости
По ваших колєях.
В Перемишлі здибав я
Колегів з торбами,
Що від бегів достают
До колін руками.
Прекрочили ми щасливо
Границю до краю
З чим себе я звісно, цьоцю,
Сердечно вітаю.
Допер вже до ТернопОля,
Тут ніч каратаю,
Аби ніч сходила швидше
От вірші складаю.
Ну поки що ,цьоцю, все
Бувайте здорові
Через пару годин я
Вже буду в Борщові.
Файна ,цьоцю, заграниця,
Та тягне додому,
Ще раз бувайте здорові
І крапка на тому !
01.11.1992 р. м.Тернопіль ж.д.вокзал
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319348
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 05.03.2012
Месій не було й не буде,-
Бо є один на грішнім світі
І усі сущі на Землі
Його святим теплом зігріті.
І всі ми рівні, як один,
На Богом обраній планеті, -
Чому шукаємо когось ?
Хто без кровІ, чи на багнеті
Нас ощасливить тим, що й так
По праву нам усім належить.
Чому вимолювати щось
В собі подібних не бентежить
Наш розум ...
“ Ми не раби, - раби не ми ! “
Та треба стати вже людьми,
Що мають гідність і повагу,
Повагу до себе самого,
А не до можновладця того,
Що обібрав усіх, як липку,
А тоді кинув малу скибку
З твого цілого короваю...
Чому так чинимо , - не знаю.
Як стелимо, - так спимо,
Всі проблеми в нас, -
Нам самим треба мінятись,
Не поможе Спас !
01.03.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318211
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.03.2012
( западенський діалект )
“ Маю силу, - маю волю,
Та не маю - сили волі ...“
Казов єден чоловік,
Вже не молодий на вік.
Перед Постом Великодним
Хоче бути благородним
Оковитої не пити,
Вже дзиґарів не курити,
Позабути яйці, сало,
Молоко, сир теж відпало
З щоденного раціону,
Про стегенце із бульйону
Курєче - також забудь
Й не тра бити себе в грудь,
А сказати тако тихо:
“ Не таке й велике лихо,
Як свій кендюх не наб’ю,
Тої цьмаґи не поп’ю,
Не пущу із димом гроші...”
Так, - нема тої розкоші
При столі хоча б чєсом, -
Получєєсє облом...
Капуста, трошка фасолі
У мундирах бараболі,
Ще квашені вогирки,
Ну якісь там затирки,
Якщо не померзли, - ябка,
Замість булки пісна бабка
Ще з бурєчком вінігрет,
От такий пісний “букет”.
Та то лишень на добро
Й не одне твоє нутро
Очищення потребує,
А й душа твоя на всує
Із смиренням до добра,
Як з джерельного цебра
Хай черпає благодати,
Щоби іншим передати...
28.02.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317646
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 28.02.2012
( повний діалект западенського міста )
В банкоматі взєв аванс
Потримов ті гроші,
Се на тоє, то на сеє, -
Най го з’їдет воші.
Та то ніц сє не лишєє, -
Бо за газ тра дати,
А той шчотчик так вганєє
Встигай рахувати.
Рано ти цілий сєрник
Згорит на вогарок,
Як чекаєш на вогонь
Ніби на подарок.
Воно лиш повітрєм дме,
А газу не чути,
Зато шчотчик зо три рази
Встигне крутанути.
Ну нарешті, - запалив
Поставив си воду
Та не думай, що вона
Закипит ти сходу.
Сміло роби , що ти траба,
Вмий си твар, брий щоки,
А як сильно вже спішиш,
Не пий чай, - пий соки.
В Інтернеті також траба
Чєсом поблукати,
За се також копійчину
Тра немалу дати
І водицє, та що з крана,
Теж не здешевіла,
Її також тра немало
Для грішного тіла.
Дай за світло, за смітє,
Дай за телефон ...
Всьо , - лишивсє на цідилку
Й другий марафон починаєсє відразу
І без передиху,
До получки тра добігти, -
Та ну його к лиху.
Кажут люди за границев
Так за хату не платєт,
Каждий день в якихось пабах
Пиво п’ют і щось їдєт,
Бо якби вони за хату
Вбухали майже зарплату -
Як ми, - їли на роботі,
Рахували гривні, злоті
В наймах , чи у себе в хаті, -
То були б , як ми багаті .
22.02.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316077
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 22.02.2012
Не пишіть, щоби писати,
Як нема вам що сказати,
Просто краще промовчіть,
Відпочиньте - не спішіть...
Прийде слово ненароком
Швидким чи повільним кроком,
Прийде воно у свій час
Не до когось - а до вас.
Вам потрібно тільки взяти,
Як алмаз відшліфувати
Оте слово, що прийшло,
Далі щоб між люди йшло,
Щоб виблискували грані,
Щоб в людей думки погані
Не приходили, щезали,
Щоб добро вони черпали
З ваших виважених слів.
Сам собою прийде гнів,
Бо його в житті багато,
А творити треба свято,
Свято для душі і тіла,
Щоби думка багатіла
Зовсім новим, незбагненним,
Будній день, щоб був натхненним,
Щоб хотілось просто жити
Душі, щоб могли відкрити
Один одному навзаєм ...
Тож давайте почекаєм
На те СЛОВО, що в дорозі -
Може воно на порозі ?
[b]21.02.2012 р.[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315855
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2012
Про глобальне потепління
Торочили усі ЗМІ,
Мабуть терпець увірвався
Цьогоріч уже зимі,
Що таке “ тепло” бушує
В північній півкулі, -
Мабуть зима закрутила
Синоптикам дулі.
За такі прогнози смілі, -
Ефект парниковий,
За озонову диру,
За хід поступовий
Пустель в напрямку на “ NORD”, -
От й одержали рекорд.
Який тиждень мороз тисне,
Моря замерзають,
А на півдні, як “Челюскін”,
Кораблі спасають.
Від “тепла“ спасаються
Уже хто, як може,
Треба йти в Гідрометцентр, -
Може допоможе ?
14.02.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314025
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 14.02.2012
Творіть - буде подяка вам чи ні,
Не все зерно, що є в ріллі
У свій час проросте на світ,
Буває й кине пустоцвіт.
Та в землю все одно кидайте
І що зійде, надію майте,
А чи поживне ? То порада,
Що є на то Всевишня влада
Й коли вартує те зерно,
Якщо поживу дасть воно,
То прийде час на споживання,
На розуміння, смакування,
А ні - то просто пропаде
І поміж люди не піде…
Засівайте творчу ниву зерном розмаїтим,
Виплеканим, вистражданим, душею зігрітим,
Засівайте і не ждіте похвали - не треба
Попросіть тільки натхнення уклінно у Неба !
13.02.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313747
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2012
Вже пахне грунтом полотно
Незайманою білизною,
Палітра, фарба, колунок ...
Вже просяться, вже під рукою.
Мине досвітня тишина
І перший дотик полотна
Розі́рве тишу і кантата
Спершу нерівна, десь картата,
За шаром шар, нота по ноті
Невпевнена, та вже в польоті.
Фарби мазок кладе рука
І зупиняється ріка,
Час вже не владний тут над ними,
Коли торкається душею
Мольберта, пензля, полотна,
Коли єство його із дна
Черпає творчості наснагу,
Тамує так приємну спрагу
І піднімає в небеса,
Де є незвідана краса …
І в муках, часто в творчих муках
Народжує своє дитя,
Оберігає, захищає,
Так віддає без вороття.
Воно іде собі по світу
Милує незнайомцям зір,
Йому лишається на згадку
Лиш спомин про дитя, свій твір.
Нехай живе своїм життям,
Творчо ж натрудженим рукам
Мольберт, палітра, полотно...
І в світ відчинене вікно!
23.06.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2012
Таких, як ТИ нема на світі
Нема на світі й не будЕ
І не старайтеся, панове ,
Таку ніхто більш не знайде.
Чому ? - тому, що ТИ єдина
І неповторна на Землі,
Тому , що просто приєдналась
Твоя душа й в моїй душі
Немає місця більш нікому,
Бо вже заповнена по край …
Моя душа не половина,
А неділимо ціла, - знай .
Не прагну я щось доказати,
Я просто констатую це
І Небу дяку посилаю,
Що у свій час Твоє лице
Перед моїм в безкрайнім світі
Постало , - й слів не віднайти,
Та їх не треба і шукати
Бо просто я є, - й поруч, - ТИ !
07.02.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312116
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2012
Поведу я мову, люди, про малу дитину,
Якій Бог дав три Дари, вложив в сиротину…
Як ще живі батьки були, босими ногами
Ішло мале на гору : « Що ж там за горами ?»
Думало в своїй голівці : « Чи ж то неба край ?
Чи там є якісь стовпи ? «, - й вирішив : « Пізнай ! «
І той потяг до науки, до знань, до читання
Проявився в Тарасові із мала, - із рання.
В дяка по Святім Писанні навчився читати,
А не стало батька, неньки, - без майна, без хати,
Пригодилось, - бо під тином довелось б вмирати.
Перший Дар, - прекрасний голос й Псалми над мерцями
Читає мала дитина, а само сльозами
Захлинається при свічці довгими ночами…
За зароблену копійку купував папір
І «мережав нишком « у «книжечку» твір.
Другий Дар душі багатій, - творити вірші…
« Та сам собі у бур’яні,
Щоб не почув хто, не побачив,
Виспівую було, та плачу …»,
А щоб узріти світ широкий, « щоб добру навчили «,
Шукає знову вчителів, що пензлем творили.
Третій Дар, - то Дар малярства, з дванадцяти років
Для цієї мрії з мрій не жаліє кроків.
До мистецтва, до науки, - серед неволі, безнадії
Дитина тягнеться до світла, до Бога, правди,- люди злії
На кожнім кроці, та шукає, ті зерна правди підбирає
І йде вперед , - дивна дитина, як та билина-сиротина,
Що пробивається з твердині до Сонця у простори сині…
Тарас розвинув ті Дари, - пропасти не дав
Увесь світ Дари ті Божі від нього прийняв !
05.02.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311607
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.02.2012