День свободи і гідності. А чому лише день? Дзень-дзень-дзень!
Б"ють дзвони пам"яті. Страждає душа, оплакуючи тих, хто за гідність і свободу,
хто за любов до рідного народу і землі втратив свої найкращі дні, безцінний дар
життя. Але ніколи і ніхто із них не піде у забуття, допоки в любові б"ються
наші серця. Ми зобов"язані пам"ятати про тих, хто через життя гідно ніс звання
Людини. І ось їх з нами не має. Але живе їхнє стремління до свободи і живе
їхня любов, що взиває до нас вкотре і знов. В любові єднаймо, друзі, свої серця
і шукаєм Небесного Отця.
Хто за гідність і свободу, хто не зганьбив свого народу, хто за собою
веде - той вічно в пам"ті живе!
Запалимо любов"ю наші серця, і будуть горіти неначе свіча. Свіча
пам"яті , свіча надії, що кожен з нас причетний до цієї події - нашої боротьби
за гідність, честь і славу. Ми прославляєм нашу державу.
І, щоб ніколи нам не забракло Хліба насущного, Хліба духовного,
Хліба Життя - основи нашого буття. Почуй нас, Господи!