Кохання чекати й не знати його,
І звідки до тебе прилине воно,
Чи тихо із вітром завіэ вночі,
Чи голосно й шумно ввірветься в душі,
Чи ніжне й ласкаве буде воно,
Так довго чекаэш й не знаэш чого,
І в серце боїшся впускати його,
Щоб ран не лишилось від кохання цього!
