В природі,кажуть-кожная пора по своєму прикрасна,
та осінь пізню,я признаюсь,не люблю.
Яка краса у сірому дощі чи місеві болота під ногами?
Відверто? Я,морозів жду!Сніжниці,віхоли й метілі.
Над ранок у вікно зирну,а там у інею казковіЇ дерева.
Подвір*я і дороги в білім килиму.
Ну,а з під*Їзду перший слід, його залишив наш сусід,
він рання птаха трудівна,- недарма.
І звідав першим цю красу,я так завидую йому.
Прийшла зима...