Щось є... і це вже, майже, цілий світ...
Якщо Щось народжується і Живе у голові , «в собі, на пальцях та на струнах,» , то Воно вже є і не зможе зникнути безслідно.)
Ранок то така дивна штука, думки закриті на усі замки, зате усі емоції – на волі, бо без розуму їх не втримати), загострена сонна підсвідомість. Буває, що видає таааке!
Я зараз залюбки б побула звіром, з інстинктами і свободою, з бігом, який ще трошки, і перетвориться у лет, з бажаннями, які наповнюють кров адреналіном... Хижаком, мабуть... вовчицею...
Та я – людина)
Сумбурні ранкові записки... немов набираєш у шклянку води, а вона скапує туди поволі-поволі (хм... слово таке – по Волі). За годину буде цілою, якщо не стане холодніше і краплини не перетворяться по дорозі у сніг. Повна шклянка снігу!
Темно... Тихо...а сніг таки падає. За вікном.
Я тримаю руку на шклі. Намагаюся вловити нею настрій світанку. Знаю, що саме зараз, хтось пише до мене. Ці мої чудернацькі вгадування... коли розчиняєшся у собі і зливаєшся з Всесвітом, тоді й приходить дивне Знання, від якого буває лячно... Найлегше і найважче – прийняти речі такими, як вони є.
А ще – ми забагато думаємо!) замість того, щоб просто відчувати. І забагато говоримо, замість того, щоб просто відкрити серце, забагато робимо лишнього, замість того, щоб просто творити, забагато вирішуємо неіснуючих проблем, замість того, щоб просто Жити...
Залипла в плеєрі на твої 111 секунд зіркової музики... Під неї добре пишеться. Тож дякую за натхнення і можливість про когось думати зранку...
Ранкові рефлексії.
Занурюючись в глибини myself,
Як риба об лід б"юся, часами.
Та важко впізнати самого себе
В відображенні шкла віконної рами.
Заглядаючи у самотності очі - небо,
Розумієш, що дивишся у вічі своєї душі.
Та важко відкрити зачинені двері,
Бо за ними бувають буревії й дощі...
Бо за ними буває така непогода -
Зради, біль, розлуки, сльози, печаль...
Я сама, часами, з собою не згодна,
Коли зачинити за кимось, іноді, жаль.
І, вкотре, я віршами тамую супротив.
Свої двері без жалю зриваю з петель!
Чиїсь очі... Далеко... Дзеркально навпроти...
Темно і тихо... Чуєш?!... Що тепер?...
13.12.2009 (06:23)
|
|
