П.В.О.: Згоден на всі сто! І тут, в тилу, також треба бути воїнами, бо дехто оспівує сепаратистів та їх холуїв, вважаючи це \"проявом великої любові та єдності\". Вільний Київ дратує кремлівських катів,
Розфарбованих зрадників та холуїв!
Цей клуб такими кишить. Одні прямо, а інші хитро натякають. А товариство їм бурно аплодує за \"кльове мистецтво\".
П.В.О.: Не проснуться. Коли лялечка метелика взимку спить, це називається станом анабіозу. Так ось, у громадянського суспільства в кожного своя лялечка: в одного повний ігнор, в іншого - всеохоплююча любоверясність. Такі метелики всіх люблять: і сепарів, і російських троллів, і просто мерзотників. Навіть пальцем не ворушать, щоб припинити приниження України і народу. Зате коли їх зачепиш, то голосно нервують...
П.В.О.: Дякую. Саме в широкому спектрі толерантності до сепаратизму і російській агресії таїться причина багатьох нещасть України. Диявол криється в дрібницях. Спостерігаючи навіть за нашим клубом, іноді дивуюсь, як деякі автори запросто вітають абсолютно протилежні погляди: і НЯШ і Мяш.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Так точно! Коротко і ясно. Одні лисини блищать.
