Василь Клімішин: Я з Вами трішечки не згоден,
Жінок я п'яних знав не раз.
На те мужик не здатен жоден,
Що п'яна жінка жде від нас.
Ви праві, вірити не варто,
Але лише її словам.
Вона не викриває карти,
Лише, щоб підіграти нам.
І хоч дасиш їй дурнів сотню,
Повісиш даму і тузи,
Ця п'яна жінка, ще й самотня,
Все зніме з тебе, геть труси.
20.07.2015 - 11:54
Дякую за таку інтерпритацию, але кожному свое. Я правду сказати з п8яними діла не мав, тому про мотузки до трусів не дбав, це мене надихнуло побачене. У нас зараз рада як п*яна жінка, що не закон то держи труси міцніш. Ще раз дякую за такий коментар, думаю що ми дійшли згоди...
Василь Клімішин: Розкажи мені про щось,
Я так хочу тебе чути.
Щоб з’явився на вустах
Дикий мед замість отрути.
Розкажи про свої сни,
Про бажання і надії.
Щоб торкнутися весни,
Розігнавши буревії.
Розкажи про почуття,
Вилий все, що накипіло.
Щоб наповнилось життя
Світлим,
..........теплим,
.............................ніжним,
............................................милим.
Розкажи про себе все,
Хочу все про тебе знати.
Щоб, коли забракне слів,
Сісти й просто помовчати.
15.04.2015 - 12:10
ох, як приємно, що мій скромний віршик надихнув на таку поезію я не очікувала, дякую цей відгук кращий за всі п"ятірки!!!
Василь Клімішин: То, значить. це ще не кінець,
Це був лише його початок.
Відважні ходять навпростець,
А не тікають від дівчаток.
________
Поки що лиш бродить...
А от, як кришку зірве,
Тоді і полетиш
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
я не очікувала, дякую 
цей відгук кращий за всі п"ятірки!!!
Дякую!!!!!!!!!!!!! 
Ну и напридумывала... 