ПВО: Скорше всього, тут зіграв роль семантичний фактор. Побудова строфи, підбір рими, пов'язання речень в смислову групу завжди накладають свій відпечаток.
ПВО: Гарний вірш щирістю автора. (По секрету пораджу всі займенники, вказуючи на Бога, краще писати з великої літери - для кращого розуміння і прояву поваги до Отця).
ПВО: Дякую. Кавуни якось не вписалися. До того ж, село яке за лаштунками вірша малося на увазі, кавуни взагалі не вирощувало, а спеіалізувалося на овочівництві та садівицтві.
ПВО: В общем-то, написано всё верно, согласен. Однако, осмелюсь заметить, что Бога по отношению у Нему людей не стоит определять. Соглашусь, что кое в ком Его образ может слегка отображаться, но этим можно пользоваться разве что на ранней стадии познания. Как младенец пьёт молоко из груди, пока не вырастут собственные зубы - а дальше сам, без мамы!
ПВО: Похвальний рівень свідомості, що підняв таке питання. Спробую експромтом дати відповідь:
Із катакомб химер, звичайно, вийти треба,
Щоб очі спромоглись зцілити сліпоту -
І здатність здобули побачити край неба
Небачену блакить і сонця гостроту.
Ізвідти нам зійшло оте цілюще світло,
Що залило життям увесь гріховний світ -
І забуяло все, задихало й розквітло,
Бо через Нього Бог послав нам Свій привіт.
Той Промінь нам приніс небесну досконалість
І в наші злі серця цебром її пролив -
Аби змогли ми всі, попри свою недбалість,
Зрости в рясний врожай божественних олив*.
Оливи* - біблійний символ святості та Божої досконалості.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Цей вірш теж дуже сподобався, але, на жаль недопрацьований в сенсі розмірності строф.
Дякую.
Дякую за відгук! 