Вітрова Доця: Мені неймовірно сподобалося)) інколи дивуюся, як в один вірш можна вмістити стільки думок і зробити це так влучно, але вам це безперечно вдалося)
Вітрова Доця: Знаєте, з одного боку відчувається цей вогонь і запал, а з іншого - на очі навертаються сльози... Я з вами згодна, таке не пробачається...
Чудовий вірш, чіпляє
10.01.2015 - 15:49
Дякую! На той час я відчувала саме так, а зараз - не знаю... Мені їх шкода, я готова допомогти...до тих пір, поки не почую чергове їхнє "інтерв'ю" про "карателів, фашистів та бандерівців". Такої безродності та тупизни я насправді не пробачу!
Вітрова Доця: Мені сподобалося) такою тугою повіяло і все таки зачепило за живе))) можливо, це особисто моє враження, але російською мовою ви, пане, пишете майстерніше, адже тут більш мистецьке виконання))) ні в якому разі не хочу вас образити, проте при написанні віршів української у вас досить часто трапляються русизми)
З повагою, Вітрова Доця)
09.01.2015 - 22:20
Радий, що сподобалось. Можливо..., а можливо і ні, бо я і намагався створити такій настрій. Як на вашу думку, що головніше одяг чи тіло? Я думаю тіло. Так само і у віршах, не виконання головніше, а зміст.
Що до російскої чи української мови, то я з дитинства розмовляю на російскій, тому мені легше формолювати свої думки російскою. Але українська мова для мене рідна, бо мати завжди розмовляла на українській. Так вже сталося. В мене є вірш "Мовне питання". А на рахунок русизмів, не сперечатимусь, грішний. Якщо будете виправляти, буду вдячний. З повагою, Сергій.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
