| 04.09.2016 - 19:20 | Вітрова Доця: взагалі-то шукати так само як і знаходити зі знахідним відмінком чи з родовим - різниці нема. з офіційних словників:
ШУКАТИ, аю, аєш, недок., перех.
1. кого, чого, що. Намагатися знайти, виявити кого-, що-небудь (сховане, загублене, прикрите, невідоме і т. ін.). Народ хлинув із хати. В хижі ще шукали — немає нічого (Андрій Головко, II, 1957, 156); — Стій! Випала люлька з тютюном! Не хочу, щоб і люлька дісталася вражим панам! — І почав Бульба, зіскочивши з коня, шукати люльку (Олександр Довженко, I, 1958, 275); — У мене ось тут чвертка олії, — і вона почала порпатися в оборках рясної спідниці, шукаючи в ній кишеню (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, ) ; Гойдає хвиля білі гриви, Над нею носяться чайки, В воді шукаючи поживи (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 23) ; Бідак золотого знайшов на землі, — Зрадів, аж заплакав. Додому йдучи, Згубив свою знахідку в лісі вночі, Шукав до світання в імлі (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 96); Так і так, [куркуль>, як хочеш, а виручай... Дозволь хоч клунок який-небудь закинути тобі в половник, — ти бідна, в тебе не шукатимуть... (Михайло Стельмах, II, 1962, 150); * Образно. І в ясних небесах, У блакитних полях, Місяць плаче і сонця шукає... (Максим Рильський, I, 1960, 106); * У порівняннях. Пізно вернувся Павло додому.. Ходив по хаті, наче чого шукав (Марко Вовчок, I, 1955, 160); |
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
