Андрій Ключ: У мене склалось таке враження, що загально відомі \"різні точки зору\" цілеспрямовано вводять людей в оману. Зі шкільної парти програмуючи, що за межами людскої уяви нічого не існує. Це має вигляд підсвідомого встановлення заборони для мислення в таких напрямках. Чи просто, математики замахнулись вивести формулу Всесвіту, а для безмежного Всесвіту будь-яка математична формула втрачає сенс.
З наукової точки зору для доведення закономірності необхідно хоча б три співпадіння, необхідні [color=\"#ff0000\">факти . Ніколи і ніхто не бачив межі Всесвіту, але є такі, хто впевнені, що межі Всесвіту існують. Це як в певний час не могли побачити атом, але назвали атомом(в перекладі – неподільний) та пізніше виявилось, що ядра атомів(неподільних) таки діляться. Шкода, що наукові теорії базуються на фантазіях про межі Всесвіту, які ніхто не бачив. Такі теорії входять в протиріччя з логікою. Можна навести не три ( для підтвердження закономірності), а безмежну кількість прикладів, що будь-яка межа уявно [color=\"#ff0000\">розділяє , а не закінчує простір. Тому на логічне питання: що ж там за межами Всесвіту – є лише розгублена відповідь – Ніщо.
Певні наукові сектори стали прогрессивними завдяки логічному мисленню.
10.09.2022 - 15:23
Дякую за такі цікаві роздуми! Розумієте, є на світі такі питання, на які поки що ніхто не може тати відповідь. Не те що остаточну, а взагалі.... А люди люблять думати про сокровенне і шукати відповіді...
Андрій Ключ: Всесвіт безмежний. За межами світу, який спроможні осягнути люди – Все, а не Ніщо в самій назві чого логічна відсутність. Ймовірно, публічні філософії про Порожнечу протилежні прихованим таємним знанням.
26.07.2022 - 09:29
Про це існують різні точки зору. Це все вічні питання, на які ніколи не знайдкть остаточної відповіді.... Дякую за відгук!
Андрій Ключ: Перші враження від прочитання давно написаного, майже забутого вірша – немов би це не мій вірш. Люди змінюються постійно.
Дякую! Ваш коментар нагадав про цей вірш і багато чого з ним повязаного. Трохи відредагував з точки зору інших часових координат.
Андрій Ключ: Олександре, вибачаюсь, але я не нападав. Просто цікава була логіка порівняння людей із цукерками. Усі цукерки з часом псуються, а люди, набуваючи життєвого досвіду, спроможні ставати кращими розумнішими.
🍬🍬🍬🍬🍬😊 На все добре!
Андрій Ключ: Усе змінюється і люди також, і суть...
Чужі душі назавжди в сутінках Всесвіту, бо будь-яка частина Безмежності – безмежна.
Отже вештатися з ліхтарем Діогена, це мабуть, марнотратство Часу.
Чи вистачить життя, аби осягнути [color=\"#ff0000\">хоча б власну суть.
Андрій Ключ: Щодо "якби": аналізувати Минуле необхідно, аби не помилятися в Сьогоденні та дбати за Майбутнє.
Так, тема глобальна. Я навів приблизний приклад, аби було зрозуміліше.
Насінину, яка проросла, можна легко висмикнути двома пальцями. Якщо згаяти час і з тої насінини виросте велетенське дерево там, де сіють хліб – проблем буде набагато більше. Вчасне рішуче реагування на зародження диктатури в РФ убезпечило б світ від диктатора психопата з доступом до управління ядерною зброєю. В час зародження найлегше ліквідувати диктатуру, яка і є злом для людства. Бо диктатор оточує себе не офіцерами, а слугами, які можуть виконати наказ на вбивства мільйонів людей.
Для людства: зло – це диктатура. ❗Бо від однієї людини може залежати саме існування людства.❗Зло ніколи не буває прийнятним, завжди росте. Співробітництво демократичних країн з диктаторськими режимами може призвести до трагічних наслідків.
Наприклад.
Якщо в Китаї розпочнеться масштабна криза, то Ком. Партія Китаю вже має❗можливість розігнати антидемократичну пропаганду серед мільярдів китайців по всьому світу, починаючи з автономного китайського Інтернету. Величезна маса китайців може бути засліплена жорсткою, фашистською пропагандою через соціальні мережі, як це зробили з росіянами.
Андрій Ключ: Якщо Добро буде співробітничати зі злом, то перестане бути Добром. "Стіна" потрібна між Добром і злом.
Бо зло існує, як вампір вбивця Добра. Без можливості вбивати Добро, зло вбиває себе –самознищується.
Наприклад. Якби демократичні країни повністю відмовилися від взаємовідносин з РФ після розстрілу парламенту Єльціним, то Путін не став би президентом, не було б рашизму.