В пробірці ілюзорності
Обмеження не нові.
Крізь призму Неповторності
Усі ми випадкові.
А Світ живий влаштований практично:
Допоки твориш – до-Ти і живеш.
Померлі мають вигляд апатичний,
Живими грають вихори пожеж.
На жаль багато паліїв життя
Їм щедро смерть
Виплачує за вредність:
Велике перетворює в сміття
У круговерть
Кидає хижу єдність.
Життя, собою віддане творцям,
Нову у Світ цей,
Кожну мить приносить
Від Неповторності дітей.
У Сенс життя приходять босі
З родиною своїх ідей.
