@NN@: Мій Краю, серце рветься й крається,
Стікає в ниви потом й кров\'ю,
І чудо, Богом вже нарізане окрайцями,
Для кого? Підкажіть мені - для кого?
Для тих хто у руїнах і окопах,
Із жил своїх зв\'язали сітку-рябицю,
Й тримають над Вкраїною допоки,
Вужі й гадюки світом розповзаються.
Чи для отих, хто рвуть на клапті Неньку,
По закуточках тягнуть й розпинають.
Мій Боже, пожалій моє серденько,
Й життя Героїв, що Країну захищають.
Та не мені Тебе учити, Господи,
Я, як ніхто, про милість Твою знаю,
Ти не відкинеш наші голоси,
Які про перемогу й мир благають.
@NN@: Як завжди чудово і чудовою мовою,.. з задоволенням читаю ваші есеї... мені це цікаво, для вас важливо... Героям Слава,- це те що думаю про всіх вас, хто робив і буде робити цю роботу... дякую вам, що знову з\'явилися у просторі Клубу.
@NN@: Ні, то не сум і ʼʼдахʼʼ на місці,
То міх ненависті і злості,
До тих, хто ʼʼбраттямиʼʼ зовуться,
Там ріки крові буйно ллються.
Тож кожна з нас, в таку годину,
Чим може помагає сину.
А він стоїть за Україну.
@NN@: так, ми гарно жили... але... у нас на Русанівці лебеді оселилися, мабуть від війни до Києва перебралися, переселенці, скільки згорьованосці в цьому слові... та моїм внучкам подобається, бігають їх вівсяною кашею годувати... сидять в коридорі чи в підвалі коли падають ракети, а потім біжать годувати птахів... будьте, як діти і наблизиться Царство Небесне...
@NN@: Грудень і січень це вервичка церковних Свят, а моя колежанка хворіла, мені доводилося багато працювати...
Іноді навіть думати важко, ще мишкою клацнути сила, а текст набирати зась, тож вибачте.
Мені близька тема Всесвіту, десь навіть вірші про це є, а ще мені подобаються ранні роботи Олесі Вакуленко рік 2003, космічні теми нашої України, а Шупляк, це КОСМОС, краса неймовірна.
Я рада нашому, хоч і нечастому, спілкуванню.
А з приводу пожартувати https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764129