Oleg Kolibaba: Красиво! Извините, незнаю на каком языке лучше обратится, но судя по сказке, обращусь по-русски Знаете, меня здесь считают человеком научных комментариев, и я бы даже написал таковой, но это произведение настолько искреннее и открытое, что Вы возвращаете меня в детство и история про кота стает действительно сказкой
Пишите, Кира, такие вещи, потому что взрослому такое уже почти невозможно написать. И даже если через некоторое время Вы будете находить ошибки или хотеть что-то исправить, всегда сохраняйте подлинник. Когда Вы подростёте, Вам будет в 1000 раз интереснее это перечитывать
Это произведение про кота по-детски красивое и интересное! Мне очень понравилось
Oleg Kolibaba: Гарна присвята!!! Чуттєва! Немов все небо падає до її ніг. Але то така невідомість: відкриваєш серце, відкриваєш, а вона ось не ввійде і все - крах, мусиш закривати з наслідками Але нічого - основне, що щастя - це погляд і посмішка
22.12.2014 - 21:09
Дякую!!! знаю... було таке... вірмо, що все буде ОК
Oleg Kolibaba: Ох, і чудово ж!!! Захоплює дух пушкінський, та на землі українській!!! Справді, всі образи просто, немов з землі рідної вилізли!!! Гарно! В обране!
Oleg Kolibaba: Ви так, немов сніжинкою, немов пташкою, гарно намагаєтесь заліковувати рани, так звані рани ранків. Це також гарно звучить, хоча нехай таких ран буде якомога менше
22.12.2014 - 18:01
дякую за схвальний відгук хоча то зовсім не я, а літ. героїня, ми з нею дещо різні заходьте ще, буду рада бачити
Oleg Kolibaba: Ой, я справді так захопився змістом, що правдивість сформував виключно на третьому катрені Так, справді, там перший, другий занадто іронічні Тому ці слова забираю, якщо можна А загалом ще раз -
Oleg Kolibaba: Оригінально!! А ще певно і правдиво!!! Сподобалося!!!
22.12.2014 - 14:40
)) Я пишу зрідка гумор. Цей теж - не мав бути гумором, так якось понесло в сторону сатири...)) Дякую! Ні, воно мене аж ніяк не стосується. Виключно ЛГ!))
Oleg Kolibaba: Нехай молодість мчиться якомога довше! Що то за чаклун, що годинники роками крутить? Хай би трошки відпочив. Врізьбили, і перед митцями тоже кому чаклуну можна віддати, щоб не розділяв підмет з присудком по однорідності
Гарний віршик
22.12.2014 - 16:14
Дякую, Олеже, за коментар і за поправку одруківки! На жаль , життя таке швидкоплинне! А хотілося б жити,принайми до того часу, аж поки настане спокій і мир на нашій землі!
Oleg Kolibaba: Гарно написано! Обожнюю римування кшталту "каменярів". В пентині четвертий рядок повинен додавати емоційності. Думаю, це вдалося! Ой, а він сумно закінчується. Треба вирубати терня на підвіконні, щоб будувати нову Україну. Думаю, холодний страх під вікнами ми вже навчилися долати
24.01.2015 - 22:18
Чи всі? Вирубаємо колись! А мо й саме всохне...
Надія не меншає - це вже дуже добре!
Дякую Тобі!
Oleg Kolibaba: А рима надійно схована Можна було до рим 2-6,4-8 додати 1-3, 5-7. Тут, відповідно і клаузули тільки по шестистопності змінюються. Щось, десь таки і майже гекзаметр, але ж не дактиль Цікаво дізнатися, що ж буде з тим ЛГ, що так уперто стукає в двері? А ось так! Кінець не повинен бути живим нещастям, щоб вертатись на початок
24.01.2015 - 22:10
Інколи треба усвідомити всю міру нещастя, аби зачинити і вже ніколи не намагатись відчиняти ті двері, за якими тобі не раді...
Про рими і розміри Ти явно знаєш більше мого)))))
До речі, а чому ЛГ- він?
Спасибі - рада, що зайшов! Небезслідно...)))
Oleg Kolibaba: Гарно! Сюжет цікавий, із присмаком смутку. Болече-гіркий. Тут може бути і боляче і болюче. У слові боляче орфографи сходяться до думки щодо наголосу на будь-яку букву, а от у болюче на ю, тому, думаю, боляче-гіркий буде . У рядку мені із щастям "із" фонетично зникає. Може, мені зі щастям, або зі щастям, а мені перекинути за "знов". Так само правдиве із світил. з-с зливаються в один. Мріяти і йти - також зливається, але тут, напевно, може бути, щоб "йти" не звучало двозначно. Гарний задум, коли пелюстки падають замість сліз, отже, кохання було квіткою
Oleg Kolibaba: Багато чого вкладено у цей вірш! Він відобразив життєвий скарб, водночас ставши його черговою частинкою. В житті потрібно берегти цей скарб, він один, іншого не буде. Звичайно, що він зберігається в серці, звідки його не викрасти, але природа його існування потребує догляду Дуже гарно відображено як сам скарб так і турботу про нього. Нехай завжди він залишається в серці!!!
11.12.2014 - 21:53
Олеже, Ви такий молодий, а так глибоко й розумно все аналізуєте, все розумієте. Приємно з Вами спілкуватись. Дякую!
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Извините, незнаю на каком языке лучше обратится, но судя по сказке, обращусь по-русски 
Знаете, меня здесь считают человеком научных комментариев, и я бы даже написал таковой, но это произведение настолько искреннее и открытое, что Вы возвращаете меня в детство и история про кота стает действительно сказкой 
Але нічого - основне, що щастя - це погляд і посмішка 
заходьте ще, буду рада бачити 
Так, справді, там перший, другий занадто іронічні 
Тому ці слова забираю, якщо можна 
Та й все гарне- виконання, слова!!! Солодка лірика вийшла, приємна!!! 
А рима надійно схована 
Цікаво дізнатися, що ж буде з тим ЛГ, що так уперто стукає в двері? 
А ось так! Кінець не повинен бути живим нещастям, щоб вертатись на початок 
Треба їх вигрівати перед Різдвом 