Христя ^_^: "...ти вийми з кишені жуйку, надуй ментолового слоника...і нехай це паскудство навчиться літати, у просторах цього божевілля..." єдині чудернацькі слова, що хоч трохи викликають усмішку, а все решта, звичайно ж...не можу підібрати слів, щоб висловити те, що ви і так вже зробили
Христя ^_^: Та...а на 20 хвилину в голову прокрадаються фантастичні і трохи сміховинні думки, стосовно того, де і як його можна застосувати, те своє щастя. Коротко, але глибоко
Христя ^_^: А якщо й насмілишся впустити, то окрім заплямованих спогадів і даремних безладних слів, які намагаєшся зліпити до купити, ти ще на додачу отримаєш марні надії, сподівання, яким просто не судилося збутися. Тому краще вони(ті люди) залишаться у спогадах, у прекрасних, чарівних спогадах...
Але от мені цікаво, не обов'язково ж повертати ту, колишню людину, впускати саме "минуле" в теперішнє життя, можна почати все спочатку, "відкрити" людину заново?
Христя ^_^: а кажуть вони так, бо самі давно померли там в душі, втратили те, що ти ще маєш, а тепер хочуть щоб і ти те втратила.А насправді нікого не слухай і живи так, як тобі заманеться
Христя ^_^: серйозно фантастика!ні я не думала що це відбулось з кимось насправді, але...не лише цей твір а й решта, вони просто передають такий набір емоцій і почуттів, що коли я читаю мені видається, що я та героїня і це все відбувається насправді.
А ви себе пробували лише у такій похмурій тематиці з прози чи є щось житерадісніше?)
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
єдині чудернацькі слова, що хоч трохи викликають усмішку, а все решта, звичайно ж...не можу підібрати слів, щоб висловити те, що ви і так вже зробили
мабуть кожен колись відчував щось подібне, а якщо ні то він чи вона має шанс відчути це у твоєму вірші
душевно... відразу починаєш вірити у сказане вами і так хочеться вирушити кудись туди...
фантастика!ні я не думала що це відбулось з кимось насправді, але...не лише цей твір а й решта, вони просто передають такий набір емоцій і почуттів, що коли я читаю мені видається, що я та героїня і це все відбувається насправді.