Христя ^_^: З того часу я багато чого зрозуміла, багато що помінялось, і головне з того що ми можемо обирати що робити а що не робити в своєму житті, куди рухатись, яку дорогу обирати, це напевне едине що підвладне нам
Христя ^_^: Саме цікаве, я писала з такою вірою, що та лбдина справді мене любить такою як є, а потім було багато розсарувань і болі коли виявилось що це не так. В цьому світі в якому ми зараз є дуже мало людей які,
можуть любити просто, такою якою ти є, дуже мало і не завжди ми можемо оцінити і зрозуміти таких людей. І ще тоді я не знала як любити чи не вміла любитт, навіть зараз я не люблю справжньою любов'ю
Христя ^_^: Можливо це не помітно у вірші, але я писал це з надією, що люди які будуть прив\'язані до мене, будуть менше сумувати, і навпаки радітимуть знаючи що я ніколи не помру, так як не являюсь тілом, а є вічною Душею. Тому просила що не потрібно ніяк церемоній, так як просто продовжу свій шлях по цій землі.
Христя ^_^: Ця картинка у мене була дууужеееее довго на старому телефоні, вона досить часто відображала мій настрій. Вірш теж хороший, хоч я і погано розумію що мається на увазі під \"Вона займалася мейкапом
у світі заздрісних очей. \"
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
дякую
посміхаюче...мої улюблені чіпси дитинства, чіпси із сиром
