Ана Пест: Спасибо, Нина Борисовна, за теплые слова! А Ваши стихи читаю с удовольствием! В них столько чувства и столько жизни!Они впечатляют и вдохновляют, дарят хорошее настроение.Спасибо!
Ана Пест: Творча криза тривала у мене аж понад шість років.
Я музу шукала в буденності сірій, пісній,
Натхнення блукало самотньо світом широким,
І змерзле, змарніле з`явилось цієї весни.
Я, наче забула, як це - знаходити рими,
Як плести мереживо з образів, слів, порівнянь,
Наче прокинулась щойно у вирі нестримнім,
І вірші з-під пальців полинули в світ без вагань.
Вибачте, Володимире! Ви так влучно сказали, що я виплеснула те, що наболіло....
Ана Пест: Волшебно! Ниночка Борисовна, Вы мастер создавать такие красивые, душевные,чувственные картины. Эффект присутствия в снежном городе-сказке: я пью взахлеб свежевыжатый ветер и касаюсь душой ярких звезд.