Ооооо: Свідомо віддати своє життя заради щастя іншого,розуму потрібно багато,я б сказав,самого розуму замало. Хто віддасть своє серце для пересадки,навіть близькій людині?
Ооооо: Режим \"потрібно\" має кілька видів. Ви описали,мені здається, \"потрібно\" сформований на досвіді поколінь. Не найкращий режим,але,зверніть увагу, є \"потрібно\" який диктується тими,хто апріорі цього режиму не збирається дотримуватись сам. Цей режим \"потрібно\",на мою думку, значно гірший для вільного розвитку особистості.
Було б непогано: Потрібно(...),якщо ти хочеш щоб(...).
Гарний вірш(думка). З повагою
Ооооо: \" дорога,як сувій...\"
Сувій- це щось змотане,згорнуте. А далі йде мова про відстань. Можливо автор мав на увазі відсутність шляху,прирівнюючи дорогу до сувою. Якщо ні,то доцільніше вжити якесь інше слово для порівняння,наприклад \" розвій\"( якщо таке слово існує,якщо ні то- вигадати)
Доречі,я рідко читаю поезію,любуючись словами. Сприймаю ,відразу, цілу думку вірша,чи емоцію.
Ооооо: Диво,воно і диво через те,що людина не може пояснити механізму його виникнення,а пояснити не може,бо знань не вистачає. То що з цими дивами робити? Дивуватись ними? Не помічати? Не визнавати? Вивчати?
Чомусь подумалось: \" лежу малий,безпорадний,навіть,щоб іграшку взяти рука не слухається. Дивлюсь як дорослий пилосмоком( я не розумію,що таке пилосмок) кімнату прибирає - чи не диво? Не дивуюсь, сприймаю як належне і в міру своїх можливостей вчусь керувати собою і оточуючими предметами.
Чи не взяти нам приклад з дітей?
Вели Вам дякую,що в такій легкій і доступній формі подаєте \" дивовижні\" факти з власного життя. З часом деякі дива перейдуть в звичайну практику,якщо ми їх не будемо відкидати і ігнорувати.
Ооооо: Так. Дякую,що звернули увагу. Діалект. Пишу так,як розмовляю.
Надіюсь ідея вірша зрозуміла.
Авторських прав на свої твори я за собою не визнаю. Тобто, якщо хтось хоче,можете редагувати мої твори на власний розсуд( тільки щоб думка збереглась),чи використовувати їх як забажаєте,буду тільки радий.
Ооооо: Читаючи Вашу розповідь про те, що дерева не помічають людей, зловив себе на думці,що й люди не помічають дерев як суб\'єктів.
Зверніть увагу: \" дерева 1\",четвертий- п\'ятий абзац( не враховуючи вірша) йдеться про те,що дерева нас не бачать,чи не розпізнають і т.д., а \" дерева 2 \" сьомий( по моїх приблизних підрахунках) абзац говорить,що досліди показали,як дерево розпізнає людину що рухається. Це злопам\'ятність надала дереву таку можливість?
Ооооо: Зате любов можна взяти в серце( претензія на деяку конкретизацію абстрактного поняття), науку, образно, - в голову.
Веду до того,що щоб при обміні інформацією( спілкування) не виникало багатозначності розуміння, абстрактні поняття потрібно, по можливості,конкретизувати.
Чому турбують? Бо не може людина досягти чогось, не уявляючи що це таке( при умові що воно,взагалі,може бути досягнуте зусиллям). Як навчити дитину бути щасливою не давши їй поняття щастя?
Любов то окрема тема( навіть від кохання).
Ооооо: Цей вірш я оцінив . Але \" вимагаю\" від Вас, щоб написали обов\'язково ще одну версію вірша, змінюючи текст мінімально( це на Ваш смак), так щоб щастя,перед тим як піти,залишило себе в барлозі ЛГ( у вигляді своєї фотки ,чи ще якимось чином), тобто, щоб ЛГ, після того як зустрів щастя,залишився щасливим назавжди.
Надіюсь ,що Ви мене зрозуміли правильно і не осудите.
Ооооо: \" не знайде собі втіхи ні в чому\"
Зате, на своє горе( чи на щастя) шукає у всьому. Людина,на це є натяк у Вашому вірші, прагне бути щасливою. А чи багато людей могли б сформулювати, що таке \" щастя\"? Ні. Чому?
Ооооо: Липа, вишня, черешня мають відносно легку участь( відломлять \" руку\"- гілку, чи поскубуть трішки). А от горіхове дерево отримує по повній, його,сам бачив, лупцюють палицями з таким остервленінням, що дереву аж віти опускаються і листя в\'яне( маю на увазі коли заготівельними збивають горіхи ще не достиглими, щоб конкурентам не дістались). Ось це дійсно жахливе видовище.
Ооооо: Розгляньте,будь ласка,як альтернативу:
Не воїн я! Я здамся у полон!
...............
І лиш вночі( через,чи крізь( якийсь там сон)
.................