І сумно знов схилилися дерева,
Зруйновані будинки, скрізь пітьма...
Усе, що радісно жило на повні груди
Без жалю проковтнула чорна мла.
Ніколи не забудем того ранку,
Що знов навіки змінить все життя,
І не загоїти болючу рану,
Яку в наш дім принесла ця війна.
Ніколи не пробачимо окупантам
Зруйновані міста і знищенні життя!
І знов щодня ми молимось за того,
Кого навік забрали небеса.
Ніколи наш народ не стане на коліна
Перед убивцями, що знищують дітей.
І знов пліч-о-пліч стане вся Вкраїна
На боротьбу проти звірячих нелюдей!
І знов вкраїнське сонце запалає,
І згине на землі ворожа тьма.
Розвіє вітер морок цей холодний
Скінчиться врешті люта ця зима!