я – безталанний невдаха.
я пропустив щасливий поворот.
не моє в цьому світі щастя, крихітко!
я проґавив свій щасливий поворот.
ти всю дорогу лиш те й робила,
що підштовхувала мене до безодні нещасть.
ти не була до мене доброю, дитино!
так, ти увійдеш в історію людства
як причина численних гуманітарних лих.
я покохав тебе, й бажаю, щоб ти була зі мною.
ти граєш зі мною в дурня,
це троюдить мої почуття.
мені не щастить. я весь час програю.
ти твердиш, нам по дорозі,
але ми йдемо невідомо де
околясами та манівцями.
все це має, напевно, ще й світлий бік.
він настільки яскравий –
розглядати його неможливо.
а тут, в благодатній тіні, я дуже добре бачу,
яка то біда для мене, отже й для тебе також.
сміятися чи плакати в такому безталанні?
однаково. я плачу, й танцюю під дощем:
досі не бачив щастя. яке воно є? не знаю.
– бачив, але ніколи не пригортав до серця
no good luck, ian gillan
