Я не люблю погоду із дощами.
Нудьгу удвох, веселість самотинну.
Я не люблю ждання когось роками,
Знак розділовий - "крапку", в часоплину.
⠀
Я не люблю потрощену посу́ду,
Коли мене футболять, ніби м'ячик.
Я не люблю негадану застуду,
Чоловіків з приставкою "він - мачо".
⠀
Я не люблю, коли згасають свічі,
Коли на інше щось мене міняють.
Я не люблю і "діставання" вічні,
І те, коли мене не помічають.
⠀
Я не люблю рівняння під лінійку,
І гримування під сусідів справа.
Тих не люблю, хто зрадить за копійку.
Я не люблю! На те я маю право!
Оригінал
Я не люблю дождливую погоду.
Тоску вдвоём, веселье в одиночку.
Я не люблю кого-то ждать по году.
И не люблю знак препинанья "точку".
Я не люблю разбитую посуду.
Когда меня футболят, словно мячик.
Я не люблю внезапную простуду.
И не люблю мужчин с приставкой "мачо".
Я не люблю, когда сгорают свечи.
Когда меня на что-нибудь меняют.
Я не люблю, когда всё время "лечат".
И не люблю, когда не замечают.
Я не люблю равняться по линейке.
Гримироваться под соседку справа.
Я не люблю ломаться на копейку.
Я не люблю! И я имею право!
