Як сонце за вікном береза
І липа з кленом мов вогонь,
Чарівна в осені імпреза:
Душі торкається й долонь.
Під музику кружляє осінь
І дощ по нотах виграє,
Плакучі верби жовтокосі
Розчісують гілля своє.
У плесах вод купають віти,
А в хмарах все озерне дно,
Лякав мороз останні квіти
Вони ж всміхаються назло.
До скла, мов до душі листок
Тихо кружляючи торкнеться,
Роблю я в осінь знову крок,
Він може спогадом вернеться.
Галина Грицина.