Ти приходиш до мене щоночі у снах
Ти мій ангел небесний, моє прокляття.
І знов оживаєш лише у віршах
Віршах, що підтримують серця багаття…
Я знову прокинусь від пестощів ніжних,
Від слів, що ти пошепки скажеш мені
І так боляче серце стискається в грудях.
Я спав…І щастя наснилось мені…
ПР: Ти мій ангел…Чому я так пізно побачив,
Що крила ти маєш великі й пухкі?
Коли повернулась до мене спиною –
Тоді я розгледів хто насправді є ти?
І зранку до ночі ходжу я по колу,
І марно шукаю гармонії дзвін.
А серце все важче і тіло додолу…
Як тяжко без тебе, мій ангел, повір…
Я не втомлюся вдивлятись у темінь,
Очима шукати хоч тіні сліди
Я знову і знову слухаю тишу
Не чутно і кроку…Так треба мені…
ПР.
Я тебе покличу, а ти не почуєш,
А раніше я тебе не чув…
І йдучи по вулицях, тебе не зустріну,
Бо в минулих днях сам-таки тікав…
ПР.
