У небі сонце пролітає
І хронос розсипає дні,
І все проходить, все минає,
Неначе подих на вікні...
Хтось сіє радість, хтось печалі,
Хтось день стрічає у гаю,
Хтось йде життям по вертикалі,
Стоїть над світом на краю...
А хтось на човнику в панамі
Бентежить спогади морів,
Спостерігає за цунамі
Під солоспіви комарів...
Хтось пригадає, хтось забуде,
Хтось хрестик зніме із грудей,
Щоб одягти взуття Іуди
І зрадити близьких людей...
А хтось блукає в мокрих стінах,
В старій сутані мудреця,
Будує віру на руїнах
Під свист легкого вітерця.
Хтось тут попросить покаяння
І за добром піде услід,
Піде туди, де тиша рання,
Де пеленає душу схід...
А хтось лежить і споглядає,
Як осипаються сади,
Як все проходить, все минає,
Безповоротно...назавжди...
***
