/ віршована розповідь /
Я народивсь… Коли сніжок
Мені ліпив на поріжок
Так біло – біло у очах
В старих ховався рядюжках
Й під мамою зігрівався
Мороз, нащо отой здався?
Мама каже, прийшла весна
Подивлюся, яка ж вона?
Швидко нюхав, мокрий носик
Гарчить мама, - Чорний хвостик
Зовсім став ти нечупара!
Така зла, як чорна хмара.
Та зранку весь сніжок розтав
Я радо сонечко стрічав
Й крокусів синіх, ясний цвіт
Який прекрасний оцей світ!
За мить слухав спів пташиний
Я друзі, такий щасливий!
********
Хай думають
Хай думають загубився
Насправді ж я притомився
Тож відпочину трішечки
Крокусів цвіт, мов свічечки
По них в таночку промінці
Ой, як приємно тут мені!
От веснянка - чарівниця
Хочу цим насолодиться
Вмить ляжу, прямо й на бочок
Скажіть, а вам, як лісочок?
Та не заздріть любі друзі
Озирніться по окрузі
Квітне, в сяйві, моя земля
Вам зізнаюсь, щасливий я!
До картини…
Заховався у суцвітті
Є краса, така на світі
Аж дурманиться в голові
Ну, скажи, а як я тобі?
27.03.2019р
/
Чарівно, ніжно! Приємно читати таку добру лірику! 
