свята земля / блакить небес / лани достиглі...
хмільний дурман зів’ялих пізніх трав...
зеленою слюдою вкритий став…
…
пусте й нудне слова місити в тиглі,
сховай подалі вимучений сплав…
.............................................................
здіймати час над капищем ілюзій
свій білий стяг, погорди впертий син,
дослідник непролазних трясовин,
став каменем, бо трапився медузі…
…сховався в лід очей слизький бурштин…
яка різниця, на чиєму боці…
з величною поставою мерця
йди між людей, як між вовків вівця,
байдужий сонцю, вільний від емоцій,
урівнювач початку і кінця_