Поцілунком торкала зорі,
Чи на радість, а чи на біду,
По небеснім снувались морі,
В тім здавалось, що з ними йду.
Намагалась лишень торкати,
Цілувати єдину мить,
Не зуміла їм щось сказати-
Кожне слово чомусь щемить.
Ой ви, зорі - свіча, лампадка:
Щось божественне та чудне,
Світло неба - моя загадка:
Щось веселе і щось сумне...