Там іде війна, і наші хлопці гинуть.
А я тут. Та я свої веду бої —
На моєму фронті, де я вповні й гідно
Застосовую всі здібності свої.
Я себе не відпускатиму в відпустку
І відпочиватиму лиш стільки, щоб
Бути здатним битись, щоб було не пусто
У ресурсах тіла й не було хвороб.
Як влаштовувати всю мою діяльність,
Що робити, де, коли і разом з ким —
Особиста це моя відповідальність.
Я її отримав з Божої руки.
Ясне бачення обов'язку свойого
Перед цим життям — єдиний стимул мій.
Кожний має певну роль у плані Бога
І себе повинен присвятити їй.
12.06.2017, Київ
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html