Ой, спіткнулось серце об жорстоке слово, – Як об гострий камінь, вдарилось добряче – Плакало безслізно, зойкало безмовно, Щоб ніхто не чув і ніхто не бачив. Застудили серце не дощі осінні І вітри колючі, а серця байдужі. Хто цьому зарадить в нашій медицині ? А заплаче скрипка і воно одужа. Що пережило, пам`ятати буде, Хай його осудить за сивини хтось ! Думає, страждає, барабанить в груди На чотири камери, просто так – насос. © Оксана Осовська
ID: 775944 Рубрика: Поезія, Лірика кохання дата надходження: 09.02.2018 09:02:16 © дата внесення змiн: 24.02.2018 15:33:57 автор: Оксана Осовська
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie